Люблю ХОЛОСТЯКА• 24 марта 2024
Психологи, що означає "іду в подорож за емоціями"?
які такі емоціі? не розумію(
мені що гори, що ліси, що ріки - однакове усе, тобто більші емоції коли я щось зрозуміла нове і ось-ось поділюся цим з людьми... або людям щось цікаве і цінне їм донесла, зробила.
це якийсь психотипаж такий?
мені що гори, що ліси, що ріки - однакове усе, тобто більші емоції коли я щось зрозуміла нове і ось-ось поділюся цим з людьми... або людям щось цікаве і цінне їм донесла, зробила.
це якийсь психотипаж такий?
1
73
0
Таким людям, как автор, нужно не на природу, а в другую социальную среду, например, к туркам, которые сильно липнут к женскому полу.
Для меня путешествия это бесценные впечатления. Гены, наверное. Папа умирал, больше всего жалел о том, что не успел Цейлон увидеть, за день до поездки травмировал руку.
Это то, что наполняет и потом остаётся с тобой.
Это то, что наполняет и потом остаётся с тобой.
9
нащо розваги? стільки цікавих інсайтів, стільки ідей творчих проектів... це робити - то максимальне задоволення. а не оті всі ’культурні програми’
5
в мене нормально з самооціонкою. в тому сенсі що нащо мені тупо аби яка чоловіча увага. по ділу - так. або коли це коханий чоловік
Выходит, Вы сами отвернулись от развлечений и забыли про них, с головой окунувшись в творчество и проекты?
А що незрозумілого? Люди їдуть побачити нові міста, зануритись в колорит, спробувати незвичні страви, помилуватися іншою природою. Тут і без психолога ясно
5
я так поняла, что автор еще находится на том уровне, что не понимает, как человек через природу открывает себя, получает вдохновение, как подпитывается энергией.
8
Представьте, Вы заходите в Айя Софию, ей почти 1700 лет! Вы можете прикоснуться к этим камням, к этим стенам, что они видели, какие события переживали. Века! Императоров, султанов.
4
Я так люблю подорожі, що страшне. Хоч в ближню посадку. Але люблю тепло і гарну погоду.
Я радію всьому, розквітлому крокусу, мухомору в лісі, туману в лощині, лелеці на стовбі, я милуюсь як змінюються двори з квітами від села до села , ми любим нові кафе і смачну їжу, ми любимо каву і хот дог на заправці. Ми любим море, ми любим гори, ми любимо каньони, ми любимо приватні броварні. Подорож це життя
Я радію всьому, розквітлому крокусу, мухомору в лісі, туману в лощині, лелеці на стовбі, я милуюсь як змінюються двори з квітами від села до села , ми любим нові кафе і смачну їжу, ми любимо каву і хот дог на заправці. Ми любим море, ми любим гори, ми любимо каньони, ми любимо приватні броварні. Подорож це життя
10
Была в горах Грузии, была в пустыня нескольких, в скалах в Казахстане, в Греции у храма Посейдону, в Ирландии на берегу океана... Мечтаю проехать по Роуд 66 в США) Не знаю как можно не наслаждаться природой, это просто нереальный восторг. А если едешь ещё и с хорошей компанией... Мне кажется это и остаётся потом в человеком на года, воспоминания, эмоции, дух приключений!
6
Во-первых, что у вас с возможностью чувствовать и проявлять эмоции?
Во-вторых - у каждого свой интерес. Можно быть в восторге от гор, парков, лесов, озёр и рек, от архитектуры, от городов и сел, от того, что ты находишься в другом мире, от того, что ты просто в отпуске.
У вас, видимо, интерес лежит в другом и в путешествии вам что же, хочется вернуться к вашим проектам? То есть, вам недоступны чувства и эмоции, так как путешествие отравлено мыслями о том, что вы делали бы вместо него?
Каждому - свое. хотите понять других - просто примите, что все мы разные
Во-вторых - у каждого свой интерес. Можно быть в восторге от гор, парков, лесов, озёр и рек, от архитектуры, от городов и сел, от того, что ты находишься в другом мире, от того, что ты просто в отпуске.
У вас, видимо, интерес лежит в другом и в путешествии вам что же, хочется вернуться к вашим проектам? То есть, вам недоступны чувства и эмоции, так как путешествие отравлено мыслями о том, что вы делали бы вместо него?
Каждому - свое. хотите понять других - просто примите, что все мы разные
2
Ви перечитали стільки цікавих сайтів і досі не зрозуміли, що всі люди різні і всім подобаються різні речі?
2
це ясно. але чого мені таке нецікаво? звісно, може бо дитинство було дуже бідне, ніяких подорожей і тому я звикла ’розвожати’ себе інтеллектуально або коли напряму від людей бачу зворотній звязок за цінність своїх справ для них..?
ой.. мене надихає усе, я не встигаю навіть 2% втілювати того, на що надихнулася.. і вік мій не малий - 37..
нащо?))) блін, ну от не розумію приколу. рівно як і поїсти нац.страву якусь де намішалии усього підряд...
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу