ИграйМойГормон• 03 апреля 2024
Душа рветься на шматки. Допоможіть порадою
Доброго вечора, дівчатка.
Прошу одразу - не засуджувати мене💖. Розповісти мені нікому ( маму не хочу засмучувати, близьким подругам теж подробиці не потрібні), тому пишу сюди.
Я ще зовсім недавно була успішною, розумною, красивою дівчиною, працювала на престижній роботі. Але я вийшла заміж, народила дитину і моє життя перетворилося на пекло. Чоловіка як підмінили після народження дитини, мало того він купив своїй матері в сусідньому під´їзді квартиру і вона кожного дня приходила і пила мою кров. Просто нестерпна людина, токсік вищого рівня. Чоловік майже не виділяв на сім´ю кошти. Я нічого собі не купувала з одягу, їли ми тільки каші та супи . Крім цього всього були ще причини, які привели мене до тяжкої депресії. Чоловік і свекруха не розуміли мене і кожного дня говорили яка я погана мати. У мене вже почали ставатися нервові зриви. Я псіхувала, плакала. Мені було настільки погано, що не хотілося жити. В черговий раз, коли я посварилася з чоловіком, я дуже сильно плакала тоді. Я лагла спати. Прокидаюся від шуму в кімнаті. В спальні стояли 4 чоловіка і сказали, щоб я збиралася в пс. лікарню. Я була просто шокована. Я не хотіла цього робити, але мій чоловік наполягав, сказав, що він домовився зі знайомим, мене там прокапають і я заспокоюсь. За той тиждень, що я була в лікарні чоловік до мене ні разу не прийшов і не зателефонував. Моїй дитині було тоді лише 4 місяці. Я просто ридала тоді від страшенного душевного болю. Я, молода мама, яка пережила дуже тяжкі пологи отримала таке від свого чоловіка. Тоді, в той день мене наче вбили. Минуло вже 5 років, а я до сих пір не можу забути. Зараз ми в Нідерландах, чоловік теж виїхав. Свекруха в Україні. Він говорить, що сім´я для нього найголовніше, що ми завжди будемо разом, що він нас любить. Я я його просто ненавиджу. Я не переношу його присутності поруч. Я зараз окріпла, знайшла роботу, його теж туди влаштувала. Він мені до сих пір бреше, ховає гроші від мене. Жах одним словом. Чому не розходжуся- бо так я можу заробити хоч якусь копійку, поки він з дитиною. Ми з ним працюємо по черзі. Хочу заробити хоч трошки грошей собі на житло і стати впевнено на ноги. Але в 1 кімнаті не можу разом з ним знаходитись. У мене прям рвотний рефлекс з´являється, всю всередині зжимає. Останнім часом дуже часто плачу, погано сплю. Постійно болить серце((. Вибалакалась, і аж полегшало) Єдине, що тримає, це донька, яка безмежно його любить
Прошу одразу - не засуджувати мене💖. Розповісти мені нікому ( маму не хочу засмучувати, близьким подругам теж подробиці не потрібні), тому пишу сюди.
Я ще зовсім недавно була успішною, розумною, красивою дівчиною, працювала на престижній роботі. Але я вийшла заміж, народила дитину і моє життя перетворилося на пекло. Чоловіка як підмінили після народження дитини, мало того він купив своїй матері в сусідньому під´їзді квартиру і вона кожного дня приходила і пила мою кров. Просто нестерпна людина, токсік вищого рівня. Чоловік майже не виділяв на сім´ю кошти. Я нічого собі не купувала з одягу, їли ми тільки каші та супи . Крім цього всього були ще причини, які привели мене до тяжкої депресії. Чоловік і свекруха не розуміли мене і кожного дня говорили яка я погана мати. У мене вже почали ставатися нервові зриви. Я псіхувала, плакала. Мені було настільки погано, що не хотілося жити. В черговий раз, коли я посварилася з чоловіком, я дуже сильно плакала тоді. Я лагла спати. Прокидаюся від шуму в кімнаті. В спальні стояли 4 чоловіка і сказали, щоб я збиралася в пс. лікарню. Я була просто шокована. Я не хотіла цього робити, але мій чоловік наполягав, сказав, що він домовився зі знайомим, мене там прокапають і я заспокоюсь. За той тиждень, що я була в лікарні чоловік до мене ні разу не прийшов і не зателефонував. Моїй дитині було тоді лише 4 місяці. Я просто ридала тоді від страшенного душевного болю. Я, молода мама, яка пережила дуже тяжкі пологи отримала таке від свого чоловіка. Тоді, в той день мене наче вбили. Минуло вже 5 років, а я до сих пір не можу забути. Зараз ми в Нідерландах, чоловік теж виїхав. Свекруха в Україні. Він говорить, що сім´я для нього найголовніше, що ми завжди будемо разом, що він нас любить. Я я його просто ненавиджу. Я не переношу його присутності поруч. Я зараз окріпла, знайшла роботу, його теж туди влаштувала. Він мені до сих пір бреше, ховає гроші від мене. Жах одним словом. Чому не розходжуся- бо так я можу заробити хоч якусь копійку, поки він з дитиною. Ми з ним працюємо по черзі. Хочу заробити хоч трошки грошей собі на житло і стати впевнено на ноги. Але в 1 кімнаті не можу разом з ним знаходитись. У мене прям рвотний рефлекс з´являється, всю всередині зжимає. Останнім часом дуже часто плачу, погано сплю. Постійно болить серце((. Вибалакалась, і аж полегшало) Єдине, що тримає, це донька, яка безмежно його любить
показать весь текст
4
10
38
НичеНипанимаю• 03 апреля 2024
Якби було саме так як пишете, то Ви б з ним не жили. Рвотний рефлекс? А інтиму теж немає, чи як, крізь сльози... Ви самі себе виправдовуєте - зароблю на житло, стану на ноги, дитина любить. Зізнайтесь собі. А якщо серце, яке болить, раптом у Вас стане? У Вас 3 варіанти (це як я бачу) 1. Піти зараз. 2. Їсти себе далі. 3. Змінити відношення. Передивіться ваші стосунки, не все ж було погано, тим більш за 5 років згадали тільки післяродовий стрес. Можливо, треба запалити відчуття по-новому.
У нас з чоловіком була криза на 7му році подружнього життя. Навіть розійшлися і рік разом не жили. Стали зустрічатися знову. І після цього живемо уже 5 років разом.
У нас з чоловіком була криза на 7му році подружнього життя. Навіть розійшлися і рік разом не жили. Стали зустрічатися знову. І після цього живемо уже 5 років разом.
2
Шкала Радощів• 03 апреля 2024
С одной стороны это просто пи...ц,но с другой может он действительно дурак и так хотел тогда помочь. Мой может и хороший муж просто закрывал глаза на то, что я волком выла, у меня адский депресняк был. Еле выьраопась сама.
Сейчас вам или перечеркнуть все и учиться жить самой или закрыть глаза и терпеть пока не станете на ноги. Выбирать вам. Но плакать и рыдать.. Из-за чего? Вы в безопасности, ребёнок здоров, есть какая - никакая, но помощь мужа с ребёнком. Не все плохо, можно строить новую жизнь для себя
Сейчас вам или перечеркнуть все и учиться жить самой или закрыть глаза и терпеть пока не станете на ноги. Выбирать вам. Но плакать и рыдать.. Из-за чего? Вы в безопасности, ребёнок здоров, есть какая - никакая, но помощь мужа с ребёнком. Не все плохо, можно строить новую жизнь для себя
3
Бабо-лебідка• 03 апреля 2024
Ответ дляNatka A.
Я вже читала все це про псих лікарню
Це ваші теми були?
Це ваші теми були?
Её. И никакие санитары к ней ночью в комнату не ломились, это же не кино. Она бегала по улице с ребенком в неадекватном состоянии. Вызвали скорую ей.
9
Natalia505• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Він не дістав, він мене туди засунув на те дно
По перше лікарня це не дно, автор. Там лікуються люди, як і всі інші.
12
Шкала Радощів• 03 апреля 2024
Ответ дляМалая еще та
То есть у вас была послеродовая депрессия и муж отправил вас в больничку, вам полегчало и вы 5 лет теперь его ненавидите, но почему то не уходите, при этом прокручивая обиды каждый день в своей голове?
Не долечили.
2
Я б такое не носила, но продаю• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Він не дістав, він мене туди засунув на те дно
Я так і думала, що ви так скажете.
Але є післяродова депресія. І то не жарти, коли вона реально трапляється.
Тому ми знаємо тільки вашу сторону історії.
В мене питання де була ваша мама в той момент коли він вас засунув на те дно?
Але є післяродова депресія. І то не жарти, коли вона реально трапляється.
Тому ми знаємо тільки вашу сторону історії.
В мене питання де була ваша мама в той момент коли він вас засунув на те дно?
1
5
Тирамісу на терасі• 03 апреля 2024
Ответ дляБабо-лебідка
Её. И никакие санитары к ней ночью в комнату не ломились, это же не кино. Она бегала по улице с ребенком в неадекватном состоянии. Вызвали скорую ей.
Ого, ну я и предполагала, что автор не очень правдиво описала историю
5
Малая еще та• 03 апреля 2024
Ответ дляШкала Радощів
Не долечили.
Да, но злобный муж, от которого тошнит, почему то 5 лет терпит эту хрень.
11
Кашпо• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Вам здається
Писали точно. Теж пам´ятаю. Але там кінцівка інша, чоловік змінився на краще, а жінка не може пробачити
8
Natalia505• 03 апреля 2024
Ответ дляМалая еще та
Да, но злобный муж, от которого тошнит, почему то 5 лет терпит эту хрень.
І вона від нього не йде.
3
Тирамісу на терасі• 03 апреля 2024
Ответ дляЯ б такое не носила, но продаю
Я так і думала, що ви так скажете.
Але є післяродова депресія. І то не жарти, коли вона реально трапляється.
Тому ми знаємо тільки вашу сторону історії.
В мене питання де була ваша мама в той момент коли він вас засунув на те дно?
Але є післяродова депресія. І то не жарти, коли вона реально трапляється.
Тому ми знаємо тільки вашу сторону історії.
В мене питання де була ваша мама в той момент коли він вас засунув на те дно?
В нашем городе была история, как мать утопила ребенка в ванночке на фоне депрессии, так что муж, скорее всего, прав в этой ситуации
4
Natalia505• 03 апреля 2024
Ответ дляМалая еще та
Жалко мужика
Мені дитину.Чоловік дорослий, собі раду дасть
9
Я б такое не носила, но продаю• 03 апреля 2024
Ответ дляКашпо
Писали точно. Теж пам´ятаю. Але там кінцівка інша, чоловік змінився на краще, а жінка не може пробачити
Ну она в разный момент может трактовать совсем все по разному.
Если реально есть псих расстройство
Если реально есть псих расстройство
7
автор
ИграйМойГормон
• 03 апреля 2024
Дівчата, що ви несете. Написала на свою голову. Думала почую якусь розумну пораду. Позбиралися знатоки
2
1
5
Малая еще та• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Дівчата, що ви несете. Написала на свою голову. Думала почую якусь розумну пораду. Позбиралися знатоки
Совет: уходите от злобного мужа, только ребенка ему оставьте
1
7
4
Тирамісу на терасі• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Дівчата, що ви несете. Написала на свою голову. Думала почую якусь розумну пораду. Позбиралися знатоки
Правду вам пишут, а она совсем не такая как вы себе придумали
13
Некомильфо• 03 апреля 2024
Ви дурницю зробили, що все те терпіли, нікому не розповідали і ще й в лікарню лягли. Але якщо там я може це все списати на післяпологовий стан, то зараз вам треба розлучатись і тікати. Бо з таким хитрозробленим чоловіком всі ваші гроші опиняться в нього, а ви в закордонній в´язниці чи психушці.
6
Забризкана водою• 03 апреля 2024
Ответ дляКашпо
Писали точно. Теж пам´ятаю. Але там кінцівка інша, чоловік змінився на краще, а жінка не може пробачити
Да, я теж таку пам´ятаю.
Все було добре, народила дитину, депресія, психлікарня, чоловік знову поводить себе добре, а авторка не може пробачити.
Можливо, навіть, ще одна така ж сама тема була.
Або автор троль, або дійсно пише свої історії не вперше.
Все було добре, народила дитину, депресія, психлікарня, чоловік знову поводить себе добре, а авторка не може пробачити.
Можливо, навіть, ще одна така ж сама тема була.
Або автор троль, або дійсно пише свої історії не вперше.
11
ФруктЕщеТот• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Вам здається
Автор раз вы живёте 5 лет с таким мужем, значит вас всё устраивает. Почему вы не ушли с ребёнком , сразу после того как вернулись из больницы? Вы давно уже могли жить спокойной, нормальной жизнью. И даже сейчас у вас была возможность уехать от такого мужа за границу, но вы всё равно выехали с ним. Так что будете вы его терпеть и дальше.
5
Поросенка• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Дівчата, що ви несете. Написала на свою голову. Думала почую якусь розумну пораду. Позбиралися знатоки
Какую если Вы продолжаете с ним жить
5
Кашпо• 03 апреля 2024
Ответ дляЗабризкана водою
Да, я теж таку пам´ятаю.
Все було добре, народила дитину, депресія, психлікарня, чоловік знову поводить себе добре, а авторка не може пробачити.
Можливо, навіть, ще одна така ж сама тема була.
Або автор троль, або дійсно пише свої історії не вперше.
Все було добре, народила дитину, депресія, психлікарня, чоловік знову поводить себе добре, а авторка не може пробачити.
Можливо, навіть, ще одна така ж сама тема була.
Або автор троль, або дійсно пише свої історії не вперше.
Троль було б краще
6
Natalia505• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Дівчата, що ви несете. Написала на свою голову. Думала почую якусь розумну пораду. Позбиралися знатоки
А які тут можуть бути поради? Це ваше життя, ви з ним робите те що хочете. Кидайте чоловіка, живіть самостійно. Не готові, живіть з чоловіком і шукайте спільну мову, не калічте власне дитя. А лікарня, це просто лікарня і ніхто від неї не застрахований.
8
ФруктЕщеТот• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Я сама в шоці. Я чекаю поки донька трохи підросте
Ну до 18 лет дочки у вас ещё много времени)
Малая еще та• 03 апреля 2024
Ответ дляФруктЕщеТот
Автор раз вы живёте 5 лет с таким мужем, значит вас всё устраивает. Почему вы не ушли с ребёнком , сразу после того как вернулись из больницы? Вы давно уже могли жить спокойной, нормальной жизнью. И даже сейчас у вас была возможность уехать от такого мужа за границу, но вы всё равно выехали с ним. Так что будете вы его терпеть и дальше.
Та конечно. А исполнять кому?
1
Зубачистка• 03 апреля 2024
У мене у матері шизофренія діагностовано вже років 15 тому. Читаю автора історію і відповіді, як наче свою маму слухаю. Один в один. Мені на моєму місці дуже шкода дитину і чоловіка.
2
15
ФруктЕщеТот• 03 апреля 2024
Ответ дляИграйМойГормон
Бо в неї слабке здоров´я
Вы просто ищите себе оправдания почему вы живёте с таким мужем уже 5 лет. То дочка пусть подрастёт, то мама со слабым здоровьем , то вам надо ещё заработать. Какие ещё отмазки придумаете?
3
ПушАпница• 03 апреля 2024
Ответ дляТирамісу на терасі
Ой, ну не знаю, просто так санитаров не приводят, видимо, проблема есть
Есть у меня знакомая.
Была та же ситуация. Прямо один в один как автор описала. Я тогда тоже только родила и мы вместе с другими мамами гуляли с колясками. Тоже жуткая депрессия у человека была. Только нам она рассказывала одно, а в реальности все было не совсем так. Мы говорили, что нужно к врачу, она не считала себя пациентом психиатра.
В итоге свекровь (у нее жили) сделала как муж автора. И реально лечение помогло.
Но вот семья уже была не семьёй. Тоже винит свекровь и мужа. Да и нас тоже.
Вот только если бы не больница - или сама вышла бы из окна или с ребенком что-то случилось бы.
Была та же ситуация. Прямо один в один как автор описала. Я тогда тоже только родила и мы вместе с другими мамами гуляли с колясками. Тоже жуткая депрессия у человека была. Только нам она рассказывала одно, а в реальности все было не совсем так. Мы говорили, что нужно к врачу, она не считала себя пациентом психиатра.
В итоге свекровь (у нее жили) сделала как муж автора. И реально лечение помогло.
Но вот семья уже была не семьёй. Тоже винит свекровь и мужа. Да и нас тоже.
Вот только если бы не больница - или сама вышла бы из окна или с ребенком что-то случилось бы.
2
8
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу