Розумна Губка• 05 апреля в 16:43
Есть тут гуцулки? В чем ваш секрет?
Как держать мужчину в вашей власти?
8
14
42
0
Та от увела страшна бабка(70 лет) у жены красавицы. Так и сказал все равно будет моим , мы гуцулки знаем секреты. Вот стало интересно
1
10
Периодически кто-то вбрасывает эти темы про гуцулок. Зачем? Иногда просто прозреваешь. Надеюсь это администрация развлекается и им весело.
6
Гуцу́ли — етнографічна група українців, яка проживає у Карпатах та які, за однією з версій, є нащадками найстародавнішого племені літописних уличів[1]. Гуцули проживають в таких адміністративно-територіальних областях України як Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області, більша частина Рахівського району Закарпатської області). Територія Гуцульщини в Україні — 6,5 тис. км², хоча також проживають на півночі Румунії — на Мармарощині та південній Буковині.
3
1
Понятия не имею. Возможно, это учили в школе, но история Украины как-то прошла мимо меня 
нам её очень неинтересно преподавали и я не слушала.
нам её очень неинтересно преподавали и я не слушала.
Ответ дляКусачая Я
Понятия не имею. Возможно, это учили в школе, но история Украины как-то прошла мимо меня нам её очень неинтересно преподавали и я не слушала.
нам её очень неинтересно преподавали и я не слушала.
То надолужуйте зараз. Інформації доступної є багато
1
Походження самоназви «бойки» вченими ще повністю нез´ясовано. Бойки, як етнографічна група, відрізняються від своїх сусідів бойківською говіркою, забудовою осель, звичаями, традиціями, побутом, а в минулому — ще й одягом.
Ще в середині XIX століття за приблизними підрахунками в межах Бойківщини проживало до 170—175 тис.чол. З них переважна більшість в галицькій частині, а значно менша в Закарпатській. В XX ст. тут проживало до 400 тис. чол. Найвідомішими містами та містечками на території Бойківщини є Дрогобич, Калуш, Борислав, Болехів, Долина, Самбір, Старий Самбір, Сколе, Нижні Ворота, Турка, Воловець, Бориня, Великий Березний.
Виходячи з місцевих природних умов, бойки з давніх часів займалися скотарством (розведенням волів, овець), а в новіших часах — землеробством (вирощуванням вівса, картоплі) та скотарством молочного напрямку. До додаткових занять бойків належали роботи на лісорозробках, нафтових промислах, збирання та збут ягід і грибів, розведення в окремих місцях садів. Торговельний шлях, що проходив через Бойківщину, спонукав окремих із бойків до торгівлі спочатку сіллю, а згодом овочами. Торгували вони в містах Галичини, Волині, в Будапешті, Бухаресті, Петербурзі, Франції.
Зараз представники цього субетносу працюють в лісовому та сільському господарстві, різних галузях промисловості, сфері послуг та в інших галузях господарства.
На Бойківщині народилися відомі діячі історії, науки та культури. Серед них Юрій Дрогобич (Котермак) спочатку професор у Кракові, а згодом проф. та ректор у Болоньському університеті, П.Конашевич-Сагайдачний — гетьман України, письменник, вчений, громадський діяч І. Я. Франко, а також письменники М. Устиянович, А. Могильницький, провідник ОУН — Степан Бандера.
В першій половині XX ст. (30-ті рр.) дослідження Бойківщини були зосереджені в музеї «Бойківщина» в Самборі[2] . Тут видавався «Літопис Бойківщини».
Ще в середині XIX століття за приблизними підрахунками в межах Бойківщини проживало до 170—175 тис.чол. З них переважна більшість в галицькій частині, а значно менша в Закарпатській. В XX ст. тут проживало до 400 тис. чол. Найвідомішими містами та містечками на території Бойківщини є Дрогобич, Калуш, Борислав, Болехів, Долина, Самбір, Старий Самбір, Сколе, Нижні Ворота, Турка, Воловець, Бориня, Великий Березний.
Виходячи з місцевих природних умов, бойки з давніх часів займалися скотарством (розведенням волів, овець), а в новіших часах — землеробством (вирощуванням вівса, картоплі) та скотарством молочного напрямку. До додаткових занять бойків належали роботи на лісорозробках, нафтових промислах, збирання та збут ягід і грибів, розведення в окремих місцях садів. Торговельний шлях, що проходив через Бойківщину, спонукав окремих із бойків до торгівлі спочатку сіллю, а згодом овочами. Торгували вони в містах Галичини, Волині, в Будапешті, Бухаресті, Петербурзі, Франції.
Зараз представники цього субетносу працюють в лісовому та сільському господарстві, різних галузях промисловості, сфері послуг та в інших галузях господарства.
На Бойківщині народилися відомі діячі історії, науки та культури. Серед них Юрій Дрогобич (Котермак) спочатку професор у Кракові, а згодом проф. та ректор у Болоньському університеті, П.Конашевич-Сагайдачний — гетьман України, письменник, вчений, громадський діяч І. Я. Франко, а також письменники М. Устиянович, А. Могильницький, провідник ОУН — Степан Бандера.
В першій половині XX ст. (30-ті рр.) дослідження Бойківщини були зосереджені в музеї «Бойківщина» в Самборі[2] . Тут видавався «Літопис Бойківщини».
3
Слобожани
ред.
Докладніше: Слобожани
Слобожани або слободяни — назва населення яке проживало на території Слобідської України. Слобідська Україна мала на заході кордон з Гетьманщиною, на півдні з Запорожжям і Кримським ханством, на півночі з Московською землею, на сході кордон проходив по ріці Дон.
Сам Харків 1655 року складався тільки з козаків. В 1680-х роках в Слобожанщині було близько 100 000 населення.
Перепис 1732 року налічує військового люду 106 000, а усіх разом 400 000.
За переписом 1897 року на території старої Слобожанщини: в Харківській губернії нараховувалось 2 492 316 населення, з них 2 009 411 українців, у Воронізькій губернії — 854 053 українців, в Курській губернії — 523 277, усього близько 4 млн. В XVII ст. на території Слобожанщини було одне козацтво з невеликою кількістю духовенства та старшини.
Волиняни
ред.
докладніше: Волиняни
Волиняни (дав-рус Волынѧне) — етнографічна група Українців, яка історично населяє землі Волині. Сформувалася етнографічна група на основі племені Волинян, які заселили землі землі Волині, північно-східну Галичину та басейн середнього Бугу. Згадки про Волинян є у повісті минулих літ та на думку багатьох істориків про них писав арабський географ та мандрівник Аль-Масуді назвавши їх «Валінана». У 981 році, князь Володимир Святославич підкорив землі на яких проживали Волиняни, де згодом було створено Волинське(Володимирське) князівство. У середні віки, Волинь стала мало чи не найважливішим регіоном України, Волиняни зберігали мову, культуру та віру Русі. Волинська шляхта була відома своєю політичною автономією. На думку багатьох істориків, сучасна Україна якою ми її знаємо, є результатом боротьби за неї Волинян. Як пише Польский історик Ю.Бартошевич «Ціла та земля аж по Дніпро по Вінницю і Брацлав була Волинню. Поділля зосереди лось десь біля Кам´янця, Київ був тільки містом, а Волинь розумілася в той час широко на всі боки, і пізніша, тобто сучасна, Україна Бүла Волинню.»
Можна сказати, що Волинь один з найбільше політично автономних регіонів України. Народний одяг Волинян також дуже цікавий, та має значні відмінності залежно від району.
ред.
Докладніше: Слобожани
Слобожани або слободяни — назва населення яке проживало на території Слобідської України. Слобідська Україна мала на заході кордон з Гетьманщиною, на півдні з Запорожжям і Кримським ханством, на півночі з Московською землею, на сході кордон проходив по ріці Дон.
Сам Харків 1655 року складався тільки з козаків. В 1680-х роках в Слобожанщині було близько 100 000 населення.
Перепис 1732 року налічує військового люду 106 000, а усіх разом 400 000.
За переписом 1897 року на території старої Слобожанщини: в Харківській губернії нараховувалось 2 492 316 населення, з них 2 009 411 українців, у Воронізькій губернії — 854 053 українців, в Курській губернії — 523 277, усього близько 4 млн. В XVII ст. на території Слобожанщини було одне козацтво з невеликою кількістю духовенства та старшини.
Волиняни
ред.
докладніше: Волиняни
Волиняни (дав-рус Волынѧне) — етнографічна група Українців, яка історично населяє землі Волині. Сформувалася етнографічна група на основі племені Волинян, які заселили землі землі Волині, північно-східну Галичину та басейн середнього Бугу. Згадки про Волинян є у повісті минулих літ та на думку багатьох істориків про них писав арабський географ та мандрівник Аль-Масуді назвавши їх «Валінана». У 981 році, князь Володимир Святославич підкорив землі на яких проживали Волиняни, де згодом було створено Волинське(Володимирське) князівство. У середні віки, Волинь стала мало чи не найважливішим регіоном України, Волиняни зберігали мову, культуру та віру Русі. Волинська шляхта була відома своєю політичною автономією. На думку багатьох істориків, сучасна Україна якою ми її знаємо, є результатом боротьби за неї Волинян. Як пише Польский історик Ю.Бартошевич «Ціла та земля аж по Дніпро по Вінницю і Брацлав була Волинню. Поділля зосереди лось десь біля Кам´янця, Київ був тільки містом, а Волинь розумілася в той час широко на всі боки, і пізніша, тобто сучасна, Україна Бүла Волинню.»
Можна сказати, що Волинь один з найбільше політично автономних регіонів України. Народний одяг Волинян також дуже цікавий, та має значні відмінності залежно від району.
2
Слобожани. І там же були насильно переселені групи тих же лемків і бойків, які зберегли свою мову і культуру. На південний схід - кубанці і донці. На північному-сході - севрюки (Чернігівщина-Сумщина)
3
Якщо у Вас є ФБ знайдіть групу
’ Українці. Хто ми і які ми’ там багато інформації і про східні області також
’ Українці. Хто ми і які ми’ там багато інформації і про східні області також
2
Комментарии к ответу