Ви б погодилися на моєму місці? Робота.

Така ситуація.
Чоловік постійно в рейсах, десь раз на тиждень вдома. Два сини, майже 13 і 7 років.
Живемо в місті-одні. Батьки в селі, мама незряча після інсульту. Кожні вихідні їжджу з дітьми до них, допомагати.
Звісно дуже хочу на роботу, бо здається що я деградую, На сім´ю заробляє один чоловік, вистачає на їжу, одяг,комуналку, звісно не шикуємо. Але відкладати не виходить звісно.
І тут мені запропонували роботу, знаючи мене через минулу роботу, порадили.
Сьогодні співбесіда о 17 годині.
Чоловік говорить що не змушує йти працювати, тобто питання діти, старший то самостійний, а от молодший як не уявляю. І хочеться на роботу і не знаю як це все поєднувати. Наче там субота неділя вихідний, і до 17 години. Офіс, робота за комп´ютером, дзвінки на комбінати, замовлення продукції на склади.
Батьки щоб сиділи з дітьми це не варіант, там ітак не легко.
Дівчата, підкажіть як би Ви вчинили?наче і крутитися треба,щоб гроші були, а наче і не виходить. Чи чекати коли молодший підросте ще трохи. Запропонували по знайомству, відмовлюся візьмуть іншу людину. А страх що не потягну, а може не так все і страшно..
Не знаю як бути..