Xвостокрутелка• 16 апреля 2024
Жінки, які живуть у квартирі чоловіка, ви відчуваєте себе безпечно?
Я щодня як на голках, Київ
Знаю, що дуже запальна, і під час сварки можу взяти і піти. А куди?
Зарплата 20 тисяч.
Вже тиждень живемо разом, щодня як на голках, хоча нічого не передвіщує біди, не сваримось, він мене любить, але все рівно відчуваю себе пустим місцем(
Щодня думаю ‚а якщо він мене розлюбить, куди тоді? А якщо вдарить, куди бігти? А якщо посваримось, як швидко зібрати речі?‘
Знаю, що дуже запальна, і під час сварки можу взяти і піти. А куди?
Зарплата 20 тисяч.
Вже тиждень живемо разом, щодня як на голках, хоча нічого не передвіщує біди, не сваримось, він мене любить, але все рівно відчуваю себе пустим місцем(
Щодня думаю ‚а якщо він мене розлюбить, куди тоді? А якщо вдарить, куди бігти? А якщо посваримось, як швидко зібрати речі?‘
показать весь текст
3
4
1
10
48
0
А якби цього чоловіка не було, Ви б де зараз жили? Винаймали самі собі житло? Чи Ви цілеспрямовано переїхали одразу до нього із села?
4
Я так живу вже 15 років. Але я про те якось і не думаю. Є будиночок в батьків у маленькому містечку на всяк випадок. Але то таке. Це все через те, бо ви не впевнені в чоловікові, не має довіри.
Уже 15 лет живу, дочку почти вырастили и я не работаю. Если вдруг что, не дай бог, уеду в ЕС в лагерь. Если уже нельзя будет, поеду в родной город, там мама, сестра, БМ, не пропаду. Сбережения есть.
1
Правильно переживаєте, багато хто потім дошкуляє, що ви нічого не маєте, не хотять дітей до цієї квартири прописувати, особливо вразливі жінки, коли їм батьки старту не дали та опори
ну так парень сегодня есть, а завтра нет всё правильно у вас должен быть план как без него жить получится от этого зависит ваш душевный комфорт, а не мысли какие вы озвучили. в мыслях как минимум вы должны позволить себе уйти --ну уйдете , значит возвращаетесь к родителям, к подруге, снимаете жилье отдельное или комнату. И деньги нужно понемногу откладывать чтобы на первое время было ,чтобы по всем знакомым не бегать в долг
Автор, зберіть чемодани. Ваші відповіді видають в вас нервово-неврівноважену особу. Таких довго не терплять)
4
Понимаю ваши опасения, у меня были подобные мысли, да и гордость не позволила бы - тяжело было бы на чужой территории в принципе проживать, да и такой формат - это определенная зависимость и слабая позиция, что мне тоже не подходит.
Но я, пока не решила свои материальные и жилищные проблемы, и не лезла в отношения - не могла себе этого позволить. Не могу конечно советовать брать с меня пример, прожить половину жизни в одиночестве - это не для всех. Наверное нужна какая-то золотая середина - хоть минимально обеспечить свою материальную безопасность, достичь какого-то уровня, хоть домик на краю области купить - можно в качестве дачи использовать.
Но я, пока не решила свои материальные и жилищные проблемы, и не лезла в отношения - не могла себе этого позволить. Не могу конечно советовать брать с меня пример, прожить половину жизни в одиночестве - это не для всех. Наверное нужна какая-то золотая середина - хоть минимально обеспечить свою материальную безопасность, достичь какого-то уровня, хоть домик на краю области купить - можно в качестве дачи использовать.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу