ЯяяКакаджамбо• 17 апреля 2024
Досягти фінансового успіху може кожен? Чи це везіння?
Гадаю, що не кожен. Але опинившись в нормальних умовах, нам здається, що це легко, а всі інші - лузери.
Я давно живу, багато спостерігаю і нарешті дійшло, що просто збіг обставин.
- Колись, сомовпевнено гадала, що двушку баксів заробити легко. А інші не хочуть напружуватися. Життя показало, що помилялался. І я не сама розумна. Зараз, коли мене заносить, змушую себе згадати довгі 10 років, коли я билася за право отмати хоча б тисячу баксів в місць.
- У мене є знайомі, що з радістю б змінили роботу, але розуміють, що аналогічні посади в інших місцях оплачуються набагато менше. І тихенько сидять де сидиться.
- Є "успішний" бізнесмен, якого років 5 тому підтягнули друзі. Зараз він говорить, що він паше один і на ньому весь бізнес. Говориш, щоб відокремлювався. Ага виявиться, що є куча підводних каменів, що у самого так не виде.
- Є дві знайомі, що працюють на однакових посадах, із знінняс однакової кількісті іноземних мов, в різних міжнародних організаціях. Зарплати у них кардинально різні. Одній доводиться підробляти в інших місцях, щоб жити трохи краще.
- Є подруга з освітою 9 класів і досвідом роботи прибиральницею. В 35 років, коли чоловік вигнав з дому з дитиною, друзі допомогли влаштувалися, навчали. Через два місяці вона говорила "Та ну. Працювати менше ніж 1,5 тис у.о принизливо" Але коли пішло скорочення штату і звільнили її - більше не нашла такої робити. Благо, що заміж вдруге вийшла, не встигнувши накопичення проїсти. Зараз працює на 18 тис грн і задоволена.
- Є такі, що заробляючи дуже добре, зуміли скористатися моментом і накупили пару зайвих квартирок. Потім життя змінилося, робота така ж грошова не знаходиться, то й живуть на оренді цих двох квартирок.
В житті воно по різному буває. І говорити, що я самий розумний - не варто. Бо може, прилетіти. Зараз моя робота - це суцільне везіння, а не досвід і розум. Звісно в голові, щось є, інакше не платили б і не тримали б, але якби не збіг обставин, то сиділа б і іншому місці, і тоді не було б думок "та було б бажання і ціль, а пристойно оплачувана робота знайдеться". Зараз я себе опускаю на грішну землю.
А ви вірите в свою унікальність/розум/працьовитість чи вважаєте, що просто вдало склалися обставини?
Я давно живу, багато спостерігаю і нарешті дійшло, що просто збіг обставин.
- Колись, сомовпевнено гадала, що двушку баксів заробити легко. А інші не хочуть напружуватися. Життя показало, що помилялался. І я не сама розумна. Зараз, коли мене заносить, змушую себе згадати довгі 10 років, коли я билася за право отмати хоча б тисячу баксів в місць.
- У мене є знайомі, що з радістю б змінили роботу, але розуміють, що аналогічні посади в інших місцях оплачуються набагато менше. І тихенько сидять де сидиться.
- Є "успішний" бізнесмен, якого років 5 тому підтягнули друзі. Зараз він говорить, що він паше один і на ньому весь бізнес. Говориш, щоб відокремлювався. Ага виявиться, що є куча підводних каменів, що у самого так не виде.
- Є дві знайомі, що працюють на однакових посадах, із знінняс однакової кількісті іноземних мов, в різних міжнародних організаціях. Зарплати у них кардинально різні. Одній доводиться підробляти в інших місцях, щоб жити трохи краще.
- Є подруга з освітою 9 класів і досвідом роботи прибиральницею. В 35 років, коли чоловік вигнав з дому з дитиною, друзі допомогли влаштувалися, навчали. Через два місяці вона говорила "Та ну. Працювати менше ніж 1,5 тис у.о принизливо" Але коли пішло скорочення штату і звільнили її - більше не нашла такої робити. Благо, що заміж вдруге вийшла, не встигнувши накопичення проїсти. Зараз працює на 18 тис грн і задоволена.
- Є такі, що заробляючи дуже добре, зуміли скористатися моментом і накупили пару зайвих квартирок. Потім життя змінилося, робота така ж грошова не знаходиться, то й живуть на оренді цих двох квартирок.
В житті воно по різному буває. І говорити, що я самий розумний - не варто. Бо може, прилетіти. Зараз моя робота - це суцільне везіння, а не досвід і розум. Звісно в голові, щось є, інакше не платили б і не тримали б, але якби не збіг обставин, то сиділа б і іншому місці, і тоді не було б думок "та було б бажання і ціль, а пристойно оплачувана робота знайдеться". Зараз я себе опускаю на грішну землю.
А ви вірите в свою унікальність/розум/працьовитість чи вважаєте, що просто вдало склалися обставини?
показать весь текст
1
6
112
0
я всегда получала небольшую зп, а потом позвала бывшая сотрудница к себе на работу, сходу выбила мне большую зп, проработала 2 года и фирма закрылась,но сотрудница перетянула дальше в еще одну фирму, получаю дальше приличную зп.не знаю,как долго мне будет так везти,но очень рада этому. прекрасно понимаю,что долго это не будет длиться, но очень рада,что есть такой период в моей жизни. и отлично помню времена, когда зп была 16 тыс грн. и как люди на нее живут,на всем экономя.
1
Почитайте, если тема интересна вам, много нового для себя найдете. Да, прямая корреляция. Вернее, теория появилась когда пытались найти объяснение, что делает людей успешными.
сейчас много бесплатных пту, лишь бы студенты приходили и учились,так как скоро без студентов начнут закрывать учебные заведения. а если и платно- работать и откладывать деньги на учебу.
Знаете, чего не могу понять здесь (я тоже в Англии, в своей же сфере)? Когда встречаю мужчин которые в 40-45 лет работают на линейных позициях, в своей стране, без семьи и детей. Блин, чувак, чем ты всю свою жизнь занимался? Если мы из другой страны, с детьми, без какой-либо поддержки начинаем в 35-40 лет здесь сначала и то продумываем план и ищем перспективы.
От 9000 что откладывать, мама 74 года, лекарство надо.
А когда учишься, как работать? Как жить, что кушать, за что платить комуналку, лекарство. А берут без экзаменов? Что делать?
А когда учишься, как работать? Как жить, что кушать, за что платить комуналку, лекарство. А берут без экзаменов? Что делать?
вы всю жизнь расчитываете на кого-то
и считаете, что причина бед в других людях: семья бедная, мужчины не хотят содержать, давали бесплатно, никто не хочет за вас найти занятие , подсказывать и учить
так не получится
и считаете, что причина бед в других людях: семья бедная, мужчины не хотят содержать, давали бесплатно, никто не хочет за вас найти занятие , подсказывать и учить
так не получится
1
Мені здається, тут кожен живе як хоче. І мені це подобається. Немає пресингу від суспільства, що ти маєш мати дітей, сімʼю, готувати їжу тощо. Кожен сам вирішує, як йому житм
1
Повернетесь до такої зарплати - швидко згадаєте)))
А зараз насолоджуйтеся тим, що є.
Головне, що ви пам´ятаєте, що може бути і по другому.
А зараз насолоджуйтеся тим, що є.
Головне, що ви пам´ятаєте, що може бути і по другому.
Да, они такие больше на релаксе. Даже не знаю, почему мне это не нравится 🤔 наверное надо время чтобы привыкнуть.
Мне очень важны такие факторы стабильности и комфорта как недвижимость, машина. Сложно понять как это жить в своей стране 50 лет и снимать скворечник. Зато ездить каждую неделю на спа викенды .
Мне очень важны такие факторы стабильности и комфорта как недвижимость, машина. Сложно понять как это жить в своей стране 50 лет и снимать скворечник. Зато ездить каждую неделю на спа викенды .
Тому що нас все життя дорікають, тут виховання більше у напрямку - роби, що хочеш, ми тебе підтримаємо. Їм ще з садочку дають зрозуміти, що вони можуть самі обирати, як і що їм робити, і ніхто їх засуджувати не буде. Тому вони не паряться. А у нас багато критики - що, ще не одружена? Чому так? Чому немає дітей? Чому не готуєш вдома?
1
Не правда, никогда не смотрела на мужчин как на кошелёк
Но жалею, что мне просто не дали совет, как строить отношения, надо стремится, а не зарабатывать на мивину. Я сама почему не могла додуматься, ну почему. Значит дура. И как это теперь исправить.
Но жалею, что мне просто не дали совет, как строить отношения, надо стремится, а не зарабатывать на мивину. Я сама почему не могла додуматься, ну почему. Значит дура. И как это теперь исправить.
На кого я рассчитывала на маму дворника, так я ей ходила помогала работать, на кавалера который не имел брюк и не мог переодеться. Наша семья голодала очень и еда уже было богатство.
1
да, вы всю жизнь мечтаете, что кто-то со стороны придет и решит ваши проблемы.
но никто не хочет и вы опять придумываете причины : недостаточно красива, давала даром и пр
Варианта опираться на себя и не искать причины вокруг у вас нет
но никто не хочет и вы опять придумываете причины : недостаточно красива, давала даром и пр
Варианта опираться на себя и не искать причины вокруг у вас нет
Я тоже должна обслужить и дать совет?
Никто вам ничего не подаст, берите сами отвественность за себя в свои руки
Никто вам ничего не подаст, берите сами отвественность за себя в свои руки
1
Вы хотите поиметь всех на дурняк, но вам никто ничего не дает и никто за вас вашу жизнь не разруливает ( не дает советы, не обучает, не дает денег)
И в этом все ваши обидки
Вы по сути паразит, которого никто не хочет обслуживать, в этом вся ваша боль
И в этом все ваши обидки
Вы по сути паразит, которого никто не хочет обслуживать, в этом вся ваша боль
Это не обслуживание, а общение . Если вы считаете что это для вас труд , пожалуйста не пишите больше мне
1
Чем паразит я работаю, содержу и себя и маму. Чем я хотела вас поиметь? Я прошу у вас денег? Я просто спросила, может я чего не понимаю и вы можете мне подсказать. А кого я хочу поиметь на дурняк, ответьте. Мне кажется у вас проблемы с психикой
1
А вам в жизни давали советы родные, близкие, муж, мама, родственники, коллеги. Учили как надо поступить правильно. Вы тоже их имели на дурняк, это вы так считаете.
ви знаєте, ні) Математику я геть не знаю. Старання та навчання - це головне. Я раніше думала, що в айті одні вундрекінди, але це не так, ну якщо людина зовсім на ви з компютером, то їй важкувато буде, але головне бажання. Просто в цій сфері люди здобувають знання поступово, тому і здається, що вони гіпер розумні))
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу