Да будет так• 21 апреля 2024
Як звикнути до втрат людей?
Не можу звикнути до втрат людей з оточення, які колись були поруч чи ще найгірше - це рідних чи близьких. Говорять що час лікує, але до ср@ки це, як і опрацювання з психологами. Не допомогає.
Тільки ще більше з´являється людей, яких не побачиш, не почуєш, не подзвониш їм. Дивишся на минулі листування, фото чи спогади і розумієш, що цього більше не буде. Хтось каже, що треба радіти, що це взагалі було, але як?! Розумію що і я колись буду чиїмось спогадом, що де народження, то там і смерть, але думки все одно рвуть душу.
Тільки ще більше з´являється людей, яких не побачиш, не почуєш, не подзвониш їм. Дивишся на минулі листування, фото чи спогади і розумієш, що цього більше не буде. Хтось каже, що треба радіти, що це взагалі було, але як?! Розумію що і я колись буду чиїмось спогадом, що де народження, то там і смерть, але думки все одно рвуть душу.
показать весь текст
6
6
32
0
В мене навпаки наче тепло відчуваю.
Так іноді не хочеться сюди прокидатися.
Головою розумієш, а душа тягнеться і чіпляється хоч за щось.
Я Вам дуже співчуваю.
Так іноді не хочеться сюди прокидатися.
Головою розумієш, а душа тягнеться і чіпляється хоч за щось.
Я Вам дуже співчуваю.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу