Як навчитись абстрагуватись від чужих проблем?

Я дуже близько до серця все сприймаю. Це дуже погано.
Я почую думку що хтось на щось захворів і відразу переношу то в свою сім´ю, на дітей ,на себе.
Хтось захворів на гайморит, а мої сопляють, відразу починається паніка, в подруги донька захворіла на лейкемію , я відразу починаю шукати симптоми в своїх, бачу збір для дитини онкохворої, також приміряю на своїх.
Вічно щупаю щось , не знаю як правильно там все має бути, але все мені не так. То хребет дивлюсь, то горло, то шукаю якісь гульки під шкірою. І я дуже вже від цього всього змучилась, це дуже портить життя, ще й ситуація в країні , постійний страх за дітей, за чоловіка щоб не забрали і все таке.
Емоційний стан на 0.
Як правильно навчитись не концентруватися на проблемах інших, як абстрагуватись? Як не вишукувати в дітей своїх різні болячки, бугорки і все таке?
Раніше звичайні хвороби були для мене ок, навіть не звертала уваги, а зараз температура і соплі, а я в холодному поту думаю що то симптом якоїсь страшної хвороби. І так вже десь біля 2 років.
Є дні, коли я себе нормально почуваю, але зазвичай то все вариться в мене в голові, закриваю очі і щось думаю і думаю. І постійно здається що щось недообстежила, щось намацала і не знаю що з тим робити. Педіатр стверджує що все ок. Але я все одно - заспокоїлась на кілька днів- тиждень і все по новому або стару історію починаю надумувати собі, або знаходжу щось нове.