Як прийняти психічну хворобу ? І як взагалі з цим жити, коли розумієш , що

Ну і що, що інша? В світі повно чудіків. І нерях, які не миються, хоча психічно здорові.
Це не привід озвучувати діагноз.
Мені психіатр порадила мовчати, навіть, якщо прямо питають. І це найкраща порада з усіх

Що з вами?

Цілий букет.
П´ять років важких препаратів, психотерапії і зараз готуюся, щоб мені зняли всі діагнози. Була овочем з інтелектом акваріумної рибки - чудесні ліки
Хоча все на місці, нічого не розсмокталося, але навчилася жити без ліків

Я рідко буваю надворі, домовились поки так. Виходжу в домашньому костюмі і сиджу , поки так

Сегодня как погода, попробуйте вокруг двора , вокруг дома пройтись

Як ви навчились бути без ліків ?

Мені соромно за свій вигляд

По-перше, я бігла до психіатра по першому пчиху.
По-друге, психотерапія.
По-третє, сім´я мене уважно пасе, я відверто їм все розповідаю, жодної приватності чи секретів, і в разі найменшого погіршення вони мене відправляють до лікаря. Я знаю, що не можу адекватно оцінювати свій стан, тому вірю їм.
Ліки пила всі, не пропустила жодного разу. Потім сказала психіатру, що хочу жити без ліків і ми командно пару років вчили мене, як жити з ОКР, біполяркою і психозом з галюцинаціями.
Тримаю морду кірпічом, радію життю і вже рік без ліків (інколи при потребі приймаю дещо під контролем психіатра)
Люди не вичислять, що ви божевільні, якщо ви їм про це не скажете. Я випадково познайомилася з двома дуже титулованими психіатрами в Британії і вони не вичислили, що я ’пацієнт’

А як ви взагалі почуваєтесь ? Сон? Слабкість є?

Мені соромно за свій вигляд

По-перше, я бігла до психіатра по першому пчиху.
По-друге, психотерапія.
По-третє, сім´я мене уважно пасе, я відверто їм все розповідаю, жодної приватності чи секретів, і в разі найменшого погіршення вони мене відправляють до лікаря. Я знаю, що не можу адекватно оцінювати свій стан, тому вірю їм.
Ліки пила всі, не пропустила жодного разу. Потім сказала психіатру, що хочу жити без ліків і ми командно пару років вчили мене, як жити з ОКР, біполяркою і психозом з галюцинаціями.
Тримаю морду кірпічом, радію життю і вже рік без ліків (інколи при потребі приймаю дещо під контролем психіатра)
Люди не вичислять, що ви божевільні, якщо ви їм про це не скажете. Я випадково познайомилася з двома дуже титулованими психіатрами в Британії і вони не вичислили, що я ’пацієнт’

Например?

Зі сном проблеми - психіатр сказав, що безсоння - це ключ від дверей, за якими божевілля і що я ніколи не зможу назавжди закрити ці двері. В моєму випадку важливо спати більше чотирьох годин на добу. Постійно рахую-контролюю, в разі чого маю купу рецептурних ліків, підбираю в залежності від потреби, щоб розірвати зачароване коло. Але за сезон ліки доводиться пити раз або два. Ліки можуть викликати залежність, тому вживати їх треба відповідально.
Щодо слабкості, то я, звісно, легше за здорових втомлююсь, потребую більше часу для відпочинку. Але моя сім´я ставиться до мене, як до примхливої орхідеї, дуже бережуть, якщо бачать, для прикладу, що якась людина мене втомлює - усувають її і т.д.
Бувають вдалі і невдалі дні - як в усіх людей. Але - здоровий глузд, чорний гумор і скептицизм дуже допомагають. Я не робот, не супергерой, я звичайна жива людина і цілком можу собі дозволити, як видраяти хату зубною щіткою, так і пролежати день в ліжку
З ліками все було трохи складніше, але я не шкодую, що чемно приймала їх п´ять років - зараз я щасливіша, ніж будь-коли в моєму житті

Вам з ліками було гірше? Були побічки?

Не те, що гірше, просто це була не я, не могла відчувати емоції, мала чудовий сон-апетит (ото тато тішився, що дитина їсть, а чоловік, що дружина спить).
Не могла запам´ятовувати, не поводила себе так, як раніше. Акваріумна рибка, але в мутній воді. Важко було користуватися інтелектом. Плюс перші півтора роки я постійно провалювалася в психози з конями і цирками, бо не вдавалося підібрати препарати і їхнє дозування. Мій психіатр прихильниця моно-терапії і мінімальних доз, мені знадобилися три різні класи препаратів (це в хороші часи) і середньо терапевтичні або високі дози. Зате вкінці моя доза нейролептику була мікроскопічна, ніхто не вірив, що вона мене тримає і що немає толерантності за роки прийому.
Побічок було чимало, але я до них була готова. Найбільше психіатра стривожив пролактин, радила лягти в стаціонар, щоб підібрати інший нейролептик, бо вдруг мені потрібна овуляція, я засміялась, то сказала спитати чоловіка, який відповів, що нізащо не погодиться на госпіталізацію заради того, щоб у мене була овуляція.
Ще я впіймала двічі синдром відміни. Оце було сильно. Але другий раз я вже не лякалась, бо впізнала, що це за звіздець зі мною коїться. Але мене ніхто не попередив, що це настільки страшно і я була неготова, це щось на зразок того, як прочитати і пережити пологи
Зараз я рік без ліків і я повернулася до себе 25-річної(мені під сраку років),тіло в мене краще, ніж будь-коли в житті, набрала м´язову масу, вивчила іноземну, переїхала в іншу країну, де планую попрощатися із наглядом тутешньої психіатрії влітку. Звісно з правом при погіршенні лягти в стаціонар без зайвої мороки

Мене теж лякає, що я це не я 😭

Я йду в домашньому одязі. Волосся не завжди в порядку

Это не повод не выходить на улицу

Ви нікуди не ділися, ви є. Поставте собі за мету жити повноцінним життям.
Пийте ліки і паралельно - на психотерапію.
Я зараз під час маній генерую ідеї, які ретельно записую і падаю на дно, коли приходить мій час. Лежу, не гризу себе, повторюю, що це тимчасово. З ОКР - суцільна користь, я ним насолоджуюсь - привчила себе виділяти час на драяння і впадаю в шал. Звичайно, люди помічають, що в мене вдома підозріло чисто, жартую, що це діагноз

Я була годину …

Супер, как погода? У нас гроза собиралась,
Надеюсь что вы уже спите

По-перше, я бігла до психіатра по першому пчиху.
По-друге, психотерапія.
По-третє, сім´я мене уважно пасе, я відверто їм все розповідаю, жодної приватності чи секретів, і в разі найменшого погіршення вони мене відправляють до лікаря. Я знаю, що не можу адекватно оцінювати свій стан, тому вірю їм.
Ліки пила всі, не пропустила жодного разу. Потім сказала психіатру, що хочу жити без ліків і ми командно пару років вчили мене, як жити з ОКР, біполяркою і психозом з галюцинаціями.
Тримаю морду кірпічом, радію життю і вже рік без ліків (інколи при потребі приймаю дещо під контролем психіатра)
Люди не вичислять, що ви божевільні, якщо ви їм про це не скажете. Я випадково познайомилася з двома дуже титулованими психіатрами в Британії і вони не вичислили, що я ’пацієнт’

На жаль, ні. Зі сном проблеми. Погода гарна була

Автор как дела? Как настроение? Готовы пообщаться

А как режим дня, ночью спите?

А как режим дня, ночью спите?

Не те, що гірше, просто це була не я, не могла відчувати емоції, мала чудовий сон-апетит (ото тато тішився, що дитина їсть, а чоловік, що дружина спить).
Не могла запам´ятовувати, не поводила себе так, як раніше. Акваріумна рибка, але в мутній воді. Важко було користуватися інтелектом. Плюс перші півтора роки я постійно провалювалася в психози з конями і цирками, бо не вдавалося підібрати препарати і їхнє дозування. Мій психіатр прихильниця моно-терапії і мінімальних доз, мені знадобилися три різні класи препаратів (це в хороші часи) і середньо терапевтичні або високі дози. Зате вкінці моя доза нейролептику була мікроскопічна, ніхто не вірив, що вона мене тримає і що немає толерантності за роки прийому.
Побічок було чимало, але я до них була готова. Найбільше психіатра стривожив пролактин, радила лягти в стаціонар, щоб підібрати інший нейролептик, бо вдруг мені потрібна овуляція, я засміялась, то сказала спитати чоловіка, який відповів, що нізащо не погодиться на госпіталізацію заради того, щоб у мене була овуляція.
Ще я впіймала двічі синдром відміни. Оце було сильно. Але другий раз я вже не лякалась, бо впізнала, що це за звіздець зі мною коїться. Але мене ніхто не попередив, що це настільки страшно і я була неготова, це щось на зразок того, як прочитати і пережити пологи
Зараз я рік без ліків і я повернулася до себе 25-річної(мені під сраку років),тіло в мене краще, ніж будь-коли в житті, набрала м´язову масу, вивчила іноземну, переїхала в іншу країну, де планую попрощатися із наглядом тутешньої психіатрії влітку. Звісно з правом при погіршенні лягти в стаціонар без зайвої мороки

Біполярний розлад