Мамина корзиночка• 03 июня 2024
Я тепер соціофоб?
По житті я інтроверт, не дуже цікавить спілкування з іншими людьми, і комфортно 1 на 1 спілкуватись, а не в компаніях. Але раніше працювала з людьми - все було ок. Зараз майже 2 роки в декреті, переїхали в будинок, де сусідів близько немає, по суті коло спілкування: дитина, чоловік, батьки чоловіка, іноді подруга( по переписці). Мені вже не цікаві люди зовсім, і коли треба якось взаємодіяти я вже наче заставляю себе, наче якийсь страх вже, що треба щось з себе витягувати, вдавати зацікавленість. І ще й останній час трапляються люди з негативом одним, і які тебе хочуть дурною виставити.
Я собіофоб тепер? Як вийти з цього, заставляти себе спілкуватись?
Як розрухатись?
Ще бачу, що це напрягає мого чоловіка, наче на нього відповідальність за контакти з людьми падає, а нащо йому це? ( хоч він якраз навпаки екстраверт, і дуже це любить, але я наче тягар збоку)
Я собіофоб тепер? Як вийти з цього, заставляти себе спілкуватись?
Як розрухатись?
Ще бачу, що це напрягає мого чоловіка, наче на нього відповідальність за контакти з людьми падає, а нащо йому це? ( хоч він якраз навпаки екстраверт, і дуже це любить, але я наче тягар збоку)
16
0
Я стала такою ж, як переїхали закордон. Все дратує,з хати не хочу виходити, ні з ким не хочу спілкуватися, навіть з близькими.(((
3
У мене таке з пандемії почалося. На роботі всі перейшли працювати з дому, потфм війна. Звільнилася і почала працювати в офісі, перший час відчувала себе як не у своїй тврілці у громадському транспорті і серед людей у великому офісі.
Знадобився рік, доуи я почала себе нормально почувати.
Теж було схоже на соціофобію. Мені навіть здавалося, що всі скрізь на мене дивляться.
Знадобився рік, доуи я почала себе нормально почувати.
Теж було схоже на соціофобію. Мені навіть здавалося, що всі скрізь на мене дивляться.
давайте без діагнозів))
мені узагальнено ’люди’ також не дуже цікаві, а от окремі особистості - навіть дуже. тому просто пошукайте цікавих людей, вам самій так буде цікавіше жити, ніж просто варитись в вашому сімейному бульйоні)
де шукати? іноді вони трапляються випадково -сусіди, батьки дітей з ким ваші навчаються і тд, але іх можна цілеспрямовано шукати за вашими інтересами. у вас є інтереси?
мені узагальнено ’люди’ також не дуже цікаві, а от окремі особистості - навіть дуже. тому просто пошукайте цікавих людей, вам самій так буде цікавіше жити, ніж просто варитись в вашому сімейному бульйоні)
де шукати? іноді вони трапляються випадково -сусіди, батьки дітей з ким ваші навчаються і тд, але іх можна цілеспрямовано шукати за вашими інтересами. у вас є інтереси?
4
Я думаю это связано с возрастом. Чем старше, тем больше понимаешь, что оно тебе не нужно. Можешь найти занятие и поинтересней, чем общаться с людьми ни о чем. Ме тоже стало лучше побыть дома, чем идти куда-то, напрягаться, общаться. Не вижу в этом смысла. Хотя хожу при возможности, но сказать, что общение даже с интересными лбдьми мне приносит удовольствие я не могу. Это занимает уйму времени и энергии.
4
Интересно Вы с ребёнком не гуляете что ли?
Я интроверт, может немного социофоб, но в декрете образовалось куча новых контактов - мам других детей…
Я интроверт, может немного социофоб, но в декрете образовалось куча новых контактов - мам других детей…
я вже навіть і про переїзд думала, бо можливо засиділася тут, але мабуть ви праві, там може бути так само..
Зараз лише дитина мій основий інтерес..але мами, які мені траплялись, скажімо мали інший підхід до виховання дітей (як з срср)То ж не дуже цікаво з ними. З іншого боку помічаю, що я лише негатив в людях вже бачу
Гуляємо біля будинку, сусідів близько нема, як я вже писала. Біля будинку облаштували дитячий майданчик. А так по можливості виїжджаємо з чоловіком і дитиною в ігрові, на майданчик- а там декількома фразами можу перекинутись, але не так щоб спілкуватись
експозиційна терапія - найефективніший спосіб лікування всіх фобій.
І соціальної фобії також. Просто йдете і спілкуєтесь, з кожним разом буде легше.
І соціальної фобії також. Просто йдете і спілкуєтесь, з кожним разом буде легше.
ні звичайно.
Більше того, навіть якщо у вас є фобія (будь-яка) ви можете свідомо не обирати її лікувати, а просто жити з нею.
За умови, що вона не псує якість вашого життя, або несуттєво ускладнює, але вам і так нормально.
Більше того, навіть якщо у вас є фобія (будь-яка) ви можете свідомо не обирати її лікувати, а просто жити з нею.
За умови, що вона не псує якість вашого життя, або несуттєво ускладнює, але вам і так нормально.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу