Розлучення при повній фінансовій залежності від чоловіка.

Автор, очень Вам сочувствую. Понятно, что у Вас сложная ситуация. Но создается впечатление, что Вы хотите о ней просто поговорить, высказаться и чтобы Вас пожалели, а Вашего мужа поругали. Вам нужно решать , как эту ситуацию исправить в вашу пользу, а не просто о ней поговорить .
Во- первых, нужно реально оценить то положение, в котором Вы оказались и те возможности , какие у Вас есть для исправления ситуации.

У Вас заметны необоснованные хотелки , которые вы сейчас не в состоянии чем-либо подкрепить. Все Ваши хотелки упираются в противодействие Вашего мужа и получается, что у Вас нет на него никакой управы, вы не в состоянии на него никак повлиять. Вам нужно на него повлиять положительно, со знаком +, а Вы влияете пока- что , только отрицательно, со знаком-, чем еще больше усугубляете ситуацию. То , что он пьет и куча других его недостатков, это понятно, что его не извиняет , он тысячу раз неправ, вас тиранит, но вы тоже не подарок. Тем более пишите, что муж был нормальный, а пить начал не так давно. Автор, видно ваше презрение к мужу, вы его не уважаете как человека и мужчину, не думали , может он поэтому и пить начал? Смотрите, он обеспечивает всю семью, а это нынче непросто. Вы не работаете, но при этом требуете, чтобы он придя с работы, еще и занимался ребенком, делал уроки, гулял, играл в игры. Вам не кажется, что это ваши обязанности и вы хотите их скинуть на мужа? Вы не даете мужу ощущения, что его в семье ценят, уважают, любят, принимают поэтому и получаете от него в ответ, то что получаете. Он это уважение к себе требует как может и теми методами , которые у него получаются. Он требует насильно , по -плохому, то что не получает по-хорошему. Вам нужно проявить ласку и уважение, смирить себя, вижу у Вас кучу амбиций не чем не подкрепленных и есть необоснованные требования к мужу. Есть поговорка: ’ доброе слово и кошке приятно’ , попробуйте начать с нее

Якби це стосувалось лише мене - я б терпіла, і з чортом би жила, якби це було на користь дитини. Але, я помічаю, що вона соромиться його, коли він випʼє, засмучується через його ставлення.

))))) Це не та людина, з якою можна спокійно поговорити. Хоча…, чому…? Для оточуючих він ідеальний чоловік: уважний, привітний, десь в компанії завжди підтримає розмову, всім запропонує допомогу…. І це один мій головний тригер: ніхто не знає, який він насправді. Найближчі здогадуються і співчувають. А мені навіть цим найближчим соромно розповісти все, що відбувається в нас вдома за зачиненими дверима. Соромно, що я терпіла і дітей своїх вчу терпіти((((

Пиво літрами щодня. 2-3 рази на тиждень - міцніші напої до стану падіння з унітазу, наприклад.

Він не дасть грошей на няню. Він роками робив все для того, щоб я була від нього залежною. Я працювала (у нього ж )))))) до народження другої дитини. Побут, одяг, якісь необхідні речі, забаганки - ок! Але, виділяти гроші мені у вільному доступі - ні. Лише тут читаю, що чоловіки всю заробітну плату одразу дружині на карту переводять у вільне користування))

В Германии будет бесплатно

Вот прям один в один моя история. Работать не могу из-за меньшего особенного ребенка, своего жилья нет, помощи абсолютно не у кого попросить( живём уже давно как соседи.

Якби це стосувалось лише мене - я б терпіла, і з чортом би жила, якби це було на користь дитини. Але, я помічаю, що вона соромиться його, коли він випʼє, засмучується через його ставлення.

он может и сейчас туда свалить - но сидит тихо пьет дома
если его не трогать и не замечать, то жизнь у автора удалась

))))) Це не та людина, з якою можна спокійно поговорити. Хоча…, чому…? Для оточуючих він ідеальний чоловік: уважний, привітний, десь в компанії завжди підтримає розмову, всім запропонує допомогу…. І це один мій головний тригер: ніхто не знає, який він насправді. Найближчі здогадуються і співчувають. А мені навіть цим найближчим соромно розповісти все, що відбувається в нас вдома за зачиненими дверима. Соромно, що я терпіла і дітей своїх вчу терпіти((((

Всі 18-річні старші доньки вже з машинами й живуть окремо?

Запрошую вас в нашу трупу. Введу вас в курс справи, пограєте, а тоді, поділитесь враженнями. Ви погано собі уявляєте, яке життя ведуть успішні бізнесмени)

Замість того, щоб никати подушку, купила їй квартиру в новобудові. Продала своє авто, щоб зробити перший внесок. Така була умова.

Ха( Сьогодні пив у гостях, звітую. Ваша схема його не влаштовує: а з татом посидіти, а випити з ним келих-другий-третій, бо сьогодні був важкий день. Він у нього кожен день важкий судячи з усього. А, що значить спати….? А секс? Не дай Боже, відмовити в сексі, коли пан бажає…
Слухайте, я правда щаслива, що більшість жінок не розуміє, як це…
Але я не хочу пити кожного дня. І сексу з ним теж давно не хочу. І не хочу, щоб мої діти бачили ще й маму тотожну татові.

Ні. Не він пʼє, бо я його не поважаю. А я його не поважаю, бо він пʼє і ображає дітей.

Дякую. Не буває дня, щоб ці думки фоном не були в моїй голові. Я намагаюсь тримати себе в руках і мислити раціонально. Мені потрібна якась підтримка і впевненість. Я не знаю, чи варто, наприклад, викликати поліцію, коли він в такому стані? Це щось дасть? Маю на увазі, на майбутнє. Якщо буде якесь підтвердження, що людина не зовсім адекватна.

В ТЦК сдать, то не Ваша тема? Ну или сдать или терпеть и договариваться. Сами не потятенете

Так старшая отдельно? Вы можете у ней пойти пожить. Что вы по капле выдаете информации и просите совета? И что-то мне подсказывает, что этот успешный бизнесмен не так и успешен. А ваш работает на публику, как вы говорите, но машину вам новую не купил. Даже для понтов перед всеми. Нет там денег у него особо

Коли я пропоную спокійно поговорити з ним: «Давай розійдемось. Так буде краще для всіх. Дитина не повинна жити в таких умовах. Давай владнаємо і обговоримо головні питання», він починає верещати, як хворий на голову. «Всі питання до мого адвоката! Я тобі влаштую! Ти ще пожалкуєш, що звʼязалась. Нехай вирішує суд. Спробуй зі мною посудитись». Презирство до нього мені важко навіть описати словами. Потім, протягом дня щось собі надумає, приїздить з квітами, веселий, посміхається, жартує, все зводить до жарту. Я не знаю, як розмовляти з такою людиною.

Я развелась с тремя при полной финансовой зависимости и агрессии со стороны мужа, подала на алименты, вышла работать предварительно пройдя обучение, проучила второе ВО паралельно, с началом войны переехала в др страну и начала в 40 всё с нуля, уже финансово не завишу, дети счастливы, об отце вспоминают крайне редко и общения с ним не ищут.

Старшая, наверное, всю жизнь мечтала, чтобы матушка с младшенькой села ей на голову.

Для мене не єрунда, коли пʼяний батько бере старшу дочку за шию, бо щось йому не сподобалось і каже: «Пішла звідси на..уй». Вам можливо нормально, то я заздрю вашій нервовій системі.

Не знаю. Я не знаю…((
На допомогу розраховувати немає від кого. Єдина надія, що він залишить нам житло, а сам піде (є ще одна квартира, без ремонту). Але, знаючи його, зараз, я вже майже впевнена, що домовитись не вийде. Він робитиме все, щоб вдарити якомога болючіше.