Люблю ВалЄру• 15 июня 2024
Жди меня и я вернусь... Накрыло...
Жди меня, и я вернусь.
Только очень жди,
Жди, когда наводят грусть
Желтые дожди,
Жди, когда снега метут,
Жди, когда жара,
Жди, когда других не ждут,
Позабыв вчера.
Жди, когда из дальних мест
Писем не придет,
Жди, когда уж надоест
Всем, кто вместе ждет.
Жди меня, и я вернусь,
Не желай добра
Всем, кто знает наизусть,
Что забыть пора.
Пусть поверят сын и мать
В то, что нет меня,
Пусть друзья устанут ждать,
Сядут у огня,
Выпьют горькое вино
На помин души…
Жди. И с ними заодно
Выпить не спеши.
Жди меня, и я вернусь,
Всем смертям назло.
Кто не ждал меня, тот пусть
Скажет: — Повезло.
Не понять, не ждавшим им,
Как среди огня
Ожиданием своим
Ты спасла меня.
Как я выжил, будем знать
Только мы с тобой, —
Просто ты умела ждать,
Как никто другой.
1941 г.
Только очень жди,
Жди, когда наводят грусть
Желтые дожди,
Жди, когда снега метут,
Жди, когда жара,
Жди, когда других не ждут,
Позабыв вчера.
Жди, когда из дальних мест
Писем не придет,
Жди, когда уж надоест
Всем, кто вместе ждет.
Жди меня, и я вернусь,
Не желай добра
Всем, кто знает наизусть,
Что забыть пора.
Пусть поверят сын и мать
В то, что нет меня,
Пусть друзья устанут ждать,
Сядут у огня,
Выпьют горькое вино
На помин души…
Жди. И с ними заодно
Выпить не спеши.
Жди меня, и я вернусь,
Всем смертям назло.
Кто не ждал меня, тот пусть
Скажет: — Повезло.
Не понять, не ждавшим им,
Как среди огня
Ожиданием своим
Ты спасла меня.
Как я выжил, будем знать
Только мы с тобой, —
Просто ты умела ждать,
Как никто другой.
1941 г.
показать весь текст
2
3
5
10
52
73
Семицветка• 15 июня 2024
Ответ дляsmilingsky2010
Чуєш, ти чекай мене, над усе чекай,
Коли смуток огорне, жовтий дощ стіка,
І в спекотну каламуть, в заметіль, у сніг
Коли інших вже не ждуть, вже й забувши їх...
І коли листів нема із далечини...
Інших вже не ждуть дарма — стомлені вони...
Повернуся, тільки жди
І не зич добра тим, хто каже далі йди
І забудь... Пора...
Хай повірять мати й син, що нема мене
Друзі втішаться отим ’було і промине’,
Сядуть в коло при вогні і ковтнуть вина.
На помин душі та ні. Ти чекай одна...
Ти чеканням повернеш із смертельних лав,
’Поталанило, еге ж?’ - скаже, хто не ждав.
Не дано збагнути їм в літо вогняне,
Як чеканням ти своїм вберегла мене.
Як вцілів я? Вижив як? Знаємо без слів...
Просто ти чекала так, як ніхто не вмів...
Коли смуток огорне, жовтий дощ стіка,
І в спекотну каламуть, в заметіль, у сніг
Коли інших вже не ждуть, вже й забувши їх...
І коли листів нема із далечини...
Інших вже не ждуть дарма — стомлені вони...
Повернуся, тільки жди
І не зич добра тим, хто каже далі йди
І забудь... Пора...
Хай повірять мати й син, що нема мене
Друзі втішаться отим ’було і промине’,
Сядуть в коло при вогні і ковтнуть вина.
На помин душі та ні. Ти чекай одна...
Ти чеканням повернеш із смертельних лав,
’Поталанило, еге ж?’ - скаже, хто не ждав.
Не дано збагнути їм в літо вогняне,
Як чеканням ти своїм вберегла мене.
Як вцілів я? Вижив як? Знаємо без слів...
Просто ти чекала так, як ніхто не вмів...
Мне на украинском этот стих, вообще, ’не звучит’. Не обратила бы на него внимание.
8
Anchik1878• 15 июня 2024
Ответ дляЛеопардові панчохи
Мне 43, мы не учили этот стих в школе. И не было никаких утренников к 9 мая. Колько же вам лет?
Мені 45, Київ, вчили цей вірш у школі. І паради були, і приймали в октябрята і піонери в будинку піонерів. То просто вам повезло
, хоча в мене гарне було дитинство
6
Знайшла переклад. Вже був у темі, тоді вибачте, все не читала. Можливо в наших реаліях, краще укр.версія.
Жди мене, я повернусь,
Віри не втрачай.
Коли осінь сіє сум,
Ти мене чекай.
Жди у спеку й заметіль,
Що летить в вікно,
Коли інших вже ніхто
Не чекав давно,
І коли з далеких місць
Не ідуть листи.
Жди, коли набридло всіям
Лиш чекаєш ти.
Жди мене, я повернусь,
Вір, хоч проти нас
Ті, хто знають наперед,
Що забути час.
Хай повірять мати й син,
Що мене нема,
Друзі будуть говорить,
Що ти ждеш дарма,
І зберуться пом’януть.
Але ти чекай,
З ними на спомин душі
Пить не поспішай.
Жди мене, я повернусь
Всім смертям на зло.
Скажуть всі, хто не чекав:
— Пощастило знов.
І не зможуть зрозуміть,
Що в огні війни
Рятувала кожну мить
Ти життя мені.
Як я вижив в світі зла,
Знаєм ти і я:
Мене віра вберегла
І любов твоя.
Жди мене, я повернусь,
Віри не втрачай.
Коли осінь сіє сум,
Ти мене чекай.
Жди у спеку й заметіль,
Що летить в вікно,
Коли інших вже ніхто
Не чекав давно,
І коли з далеких місць
Не ідуть листи.
Жди, коли набридло всіям
Лиш чекаєш ти.
Жди мене, я повернусь,
Вір, хоч проти нас
Ті, хто знають наперед,
Що забути час.
Хай повірять мати й син,
Що мене нема,
Друзі будуть говорить,
Що ти ждеш дарма,
І зберуться пом’януть.
Але ти чекай,
З ними на спомин душі
Пить не поспішай.
Жди мене, я повернусь
Всім смертям на зло.
Скажуть всі, хто не чекав:
— Пощастило знов.
І не зможуть зрозуміть,
Що в огні війни
Рятувала кожну мить
Ти життя мені.
Як я вижив в світі зла,
Знаєм ти і я:
Мене віра вберегла
І любов твоя.
2
1
1
Elena-eedc• 15 июня 2024
Ответ дляanabelia
Знайшла переклад. Вже був у темі, тоді вибачте, все не читала. Можливо в наших реаліях, краще укр.версія.
Жди мене, я повернусь,
Віри не втрачай.
Коли осінь сіє сум,
Ти мене чекай.
Жди у спеку й заметіль,
Що летить в вікно,
Коли інших вже ніхто
Не чекав давно,
І коли з далеких місць
Не ідуть листи.
Жди, коли набридло всіям
Лиш чекаєш ти.
Жди мене, я повернусь,
Вір, хоч проти нас
Ті, хто знають наперед,
Що забути час.
Хай повірять мати й син,
Що мене нема,
Друзі будуть говорить,
Що ти ждеш дарма,
І зберуться пом’януть.
Але ти чекай,
З ними на спомин душі
Пить не поспішай.
Жди мене, я повернусь
Всім смертям на зло.
Скажуть всі, хто не чекав:
— Пощастило знов.
І не зможуть зрозуміть,
Що в огні війни
Рятувала кожну мить
Ти життя мені.
Як я вижив в світі зла,
Знаєм ти і я:
Мене віра вберегла
І любов твоя.
Жди мене, я повернусь,
Віри не втрачай.
Коли осінь сіє сум,
Ти мене чекай.
Жди у спеку й заметіль,
Що летить в вікно,
Коли інших вже ніхто
Не чекав давно,
І коли з далеких місць
Не ідуть листи.
Жди, коли набридло всіям
Лиш чекаєш ти.
Жди мене, я повернусь,
Вір, хоч проти нас
Ті, хто знають наперед,
Що забути час.
Хай повірять мати й син,
Що мене нема,
Друзі будуть говорить,
Що ти ждеш дарма,
І зберуться пом’януть.
Але ти чекай,
З ними на спомин душі
Пить не поспішай.
Жди мене, я повернусь
Всім смертям на зло.
Скажуть всі, хто не чекав:
— Пощастило знов.
І не зможуть зрозуміть,
Що в огні війни
Рятувала кожну мить
Ти життя мені.
Як я вижив в світі зла,
Знаєм ти і я:
Мене віра вберегла
І любов твоя.
Это стихи для моей бабушки, её муж погиб в 1943. Дождалась - в 1973 нашли могилу, выплатити пенсию за все годы (я знаю, кто такая Серова). Сейчас другая война и нужны другие стихи.
2
Elena-eedc• 15 июня 2024
Ответ дляZanka_
Одно из лучших стихотворений времен ВОВ, но русня исподобилась испоганить даже и память о ВОВ, меня как-то очень трогало это стихотворение в свое время. а теперь даже слова вспоминать не хочется.
Да, мне тоже не нравится этот перевод стрелок, точнее не так - то забывать нельзя ни в коем случае, но замещение-совмещение считаю преступлением. Если не родились стихи, значит им не место в сегодняшней войне. Кстати, было вот так: ’Из письма Константина Михайловича Симонова читателю (1969 год): «У стихотворения „Жди меня“ нет никакой особой истории. Просто я уехал на войну, а женщина, которую я любил, была в тылу. И я написал ей письмо в стихах…’
2
smilingsky2010• 19 июня 2024
Ответ дляСемицветка
Мне на украинском этот стих, вообще, ’не звучит’. Не обратила бы на него внимание.
Это всего лишь ваши комплексы
Семицветка• 19 июня 2024
Ответ дляsmilingsky2010
Это всего лишь ваши комплексы
Если конкретно для меня стихотворение ’не звучит’, то комплексы тут ни при чем
Это как песня - одному нравится, другому - нет.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу