Питання до обговорення з чоловіком перед вагітністю

Ну без бюджета вообще все сложно..

я в 20 лет это понимала , и план В был в голове

Я фінансово забезпечена, в мене успішна кар’єра і я дитину зможу виховати сама. Але хотілося б не самостійно виховувати дитину, а в повноцінній сім’ї з татом який знає в який дитина ходить клас))

во во-мелодрама

Мне сейчас 40. Разница с мужем у нас 7 лет. Мне было 17, когда мы познакомились. В 18 мы обговаривали решение семейным вопросов, без нюансов касающихся детей на тот момент, так как были очень молоды и о детях тогда не думали еще. В 18 будучи студенткой я точно знала, какие вопросы в семье буду решать я, о чем и заявляла на берегу. Потом мы поженились, оба «в одних трусах». Ну типо гол, как сокол и он и я. Мои потребности не поменялись с моими 18-ть годами)) ну если только не считать, что я выросла в профессионал в своем деле, как и муж. И о заботе и распределении обязанностей касательно детей мы оговаривали уже будучи в браке приняв решение о том, что готовы стать родителями.

Тогда точно не стоит. Под таким давлением я бы на месте вашего мужа уже засомневалась бы.

Если сможешь сама потянуть - рожай. А надеяться на кого-то (даже на отца ребенка) это гиблое дело

от этого никто не застрахован .
тут банальный тцк может помочь(

Это не давление, а здравый смысл и печальный опыт

Це прекрасно, що не у всіх так)
обов´язки в нас побудовані були саме так (зараз донька доросла, набагато простіше в цьому плані) - він заробляє (на той момент заробляв непогано), я з дитиною. Він гуляв з нею, купав, бавився, але коли хотів. Тобто проблема була для мене в тому, що він міг робити, бо хоче, а я маю робити бо мушу. Ніякої свободи вибору.
От зараз стоїть питання, що я хотіла би можливо ще одну дитинку. Але я вже без рожевих окулярів розумію, що це все буде знову на мені. На це і маю опиратися у виборі народжувати ще чи ні.

Это с каким ребенком?)))
С милым спокойным пупсом?
С фанатом компьютерных игр как муж?
С ребенком с аутизмом?
С ребенком который бесит мужа всем, потому что нытик, грязнуля, ’псих- истерик’?
Да все эти 4 варианта могут родится и не только эти))

Да, такое ощущение, что автору ребёнок не особо-то и нужен, только для мужа. И отсюда лезут все эти ультиматумы.

мои поменялись полностью, все мои 20-летние заявки -потеряли актуальность.
с 24.02.22 года пришлось все пересмотреть:
безопасность. позиции в семьи, принятие решений, приоритеты
Да и такого запаса энергии как в 20-нет в 35

А что у вас поменялось? Какие у вас были давки в 20 и какие сейчас?

Мені просто подобається, як ви з кожним коментом все більше вскриваєтеся)))
Ви дуже потішна пані)
Яка вважає себе королівою життя, а насправді бачите - пара коментів - і королева виявляється чорноротою хабалкою)

Люблю, коли все стає на свої місця:)

Тоді не вагітнійте. В нас в 95%жінка сама глядить дитину, забезпечує себе і дитину і ще побут на ній 100%.
Мій перший ще й тварин мені приносив. То боксера я мала виховувати, я плакала просила не заводити, бо я не хотіла дбати ще й про велику собаку...дитина, робота, побут 100% на мені. Нєєє, він потягнув пса, сказав що сам буде доглядати, вистачило чоловічка на день-два. Тварина їсти хоче, гуляти, какає...кажу прибирай гівно...нєєєє , завтра, в мене настрою нема. Бляха!!!! Куди мені діватися, в гівнах сидіти з дитиною після роботи?! Собаку він через пів року моїх страждань відвіз своїм батькам. Потім кота!!! Кажу ні! Кіт пухнастий, гівно висить на дупці - кажу мий, міняй туалет! Нєєєєє, завтра може поміняю. Фууу..потім ще притягнув мопса. Все на мене. Якесь кончене, а я хоч і чітко стояла на своєму, але не могла його змусити піклуватися не те що про сина і мене, а навіть про тварин , які він тягнув.
Може десь і є чоловіки, які займаються дітьми...але в Україні я не бачила ЖОДНОГО, в нас все на матері

В мене багато страхів з приводу народження дитини, а чим старше я стаю тим страхів більше. Хочеться виховати щасливу, психологічно здорову людину без травм. А у дівчат та хлопців в дорослому віці, я думаю це всі знають, часто проблеми тому що в дитинстві були складні стосунки з татом чи тата не було або у батьків були деструктивні стосунки.

+ ми знаємо, що останні роки то ковід то війна, а час йде. Ще 5-7 років і вибір про те будуть в мене діти чи ні фізіологія зробить за мене

как минимум в 20 лет я не зарабатывала , и мне нужно чтобы кто-то это делал ( дом финансы) , в 35-я это делаю сама спокойно , независимо замужем, или нет
в 20 лет -я хотела мир смотреть , сейчас -потребность закрыта
( Médecins sans frontières, MSF)
и я никогда не думала, что буду с ранениями работать и проходить стажировку в США.

и т д

Сейчас моя вовлеченность в детей,зависит только от меня.
Ранее-дополнительные ресурсы вне

Если у вас будут свои личные деньги, то будет уверенность в себе, не будете жить ’ ради ребенка’ если он на практике окажется козел. Очень чувствуется уверенность и мужчина себя иначе ведёт, нет чувства зависимости, ему нечем будет вас упрекать.
Золотое правило - рожаете столько детей, сколько сможете вытянуть сами.

Без травм в Украине -исключено ( пока война

Единственное, что вы сможете взять с мужчины гарантированно - это $ заранее на ваш счет или квартиру наше имя. Остальное: мужик слово дал - мужик забрал.

Меньше перфекционизм а
Не переживайте ребенку всегда будет о чем поговорить с психологом и обвинить родителей
Идеала нет)

У меня свекр очень умным оказался..вот он дал то, чего муж не мог дать.

Це ви про фінанси? Чи свекр виховував дитину в результаті?

Це теж не показник. З чужими може комунікувати, а з своїми ні

Перший рік ненавидів дитину (зізнався десь у 5 років сина), потім 50/50, але це не здорова людина, зранку любить, ввечері не любить. Дзвіночків не було, талановитий брехун, абʼюзер, навпаки гарно вміє грати найкращі ролі(
Дитина зʼявилась аж на 7-ому році спільного життя. А можливо мій досвід не благополучної сімʼї не давав мені побачити

Але останні місяці вагітності і перший час не зможете працювати. Чи плануєте віддати няні?

Финансы.. его деньги дали спокойно доучиться, без вылета в декрет мне и оплатить хорошие практики.

Вообще не показатель. Мой демонстративно в любой компании любимчик детей. Чужих. Это ж так просто клоуном пару часов побыть. А со своим надо отношения выстраивать ежедневно, и держать себя в руках, подавать хороший пример, помнить что у ребенка сегодня была важная контрольная, что на обед что-то должно быть в холодильнике, как зовут ее подружек и учителей итд итп.

я работала ,пракически до родов. Последняя беременность с 60 до 70 кг при 1.72 не была катастрофой
вернулась через 4 недели, сначала консультации..чуть позже практика