Питання до обговорення з чоловіком перед вагітністю

Договаривались , а толку
Но у меня и требований было не много -только платные роды в совместной палате
Все побочки беременности финансово он мне компенсирует если понадобиться без вопросов (понадобилось только зубы )
И вот с ребенком 50 на 50 со мной так как я тоже не хотела гробить карьеру иллюстратора (как раз контракт был хороший) вот с последним пунктом меня детско прокинули а ребенка ж назад не засунешь
Так что не знаю как вы будете от мужа пробовать соблюдение договора , они конечно многое обещают

Я вважаю, що обовʼязково треба все обговорити, і якомога детальніше. Звичайно, гарантій ніяких не буде, і в реальності скоріше за все багато чого буде інакше, але зато у вас обох будуть реалістичні очікування від цього всього періоду, і ви будете бачити, як він реагує на ваші умови. Можливо, він хоче дітей, але так, щоб тільки по вихідних з ними гратися, і це для нього норма, бо так робив його батько (умовно кажучи). А ви про це і не дізнаєтесь, як не поговорите.
Або можливо ви йому свої умови перерахуєте, а він одразу скаже: та ну, це зайве, та нащо ці витрати. І ви вже будете приймати рішення усвідомлюючи деякі ризики.
Ми з чоловіком обоє з самого початку стосунків (коли нам було по 20) знали, що хочемо дітей, і активно обговорювали наше ставлення до виховання і інших нюансів. За 8 років встигли обговорити максимально все. Домовились, які матеріальні умови мають бути, який має бути його дохід, яка подушка. Досягнути цього зайняло більше часу, ніж ми очікували, але по факту ці домовленості залишились актуальними. Ми одразу проговорили, що для нас обох важлива його присутність на пологах, і щоб він частину декретної відпустки взяв на себе; що нам потрібна буде помічниця по дому і няня; що він візьме на себе більшість хатніх справ. І це навіть не завжди були мої умови, але і його ініціатива, так би мовити спільне бачення. Говорили і про більш філософські питання, про роль кожного з батьків, про релігію в вихованні, про ставлення до освіти. Зараз у мене є впевненість, що у нас ж не тільки домовленості і обіцянки, а і спільні цінності і бачення батьківства. Також за цей час було багато можливостей подивитись на нього в побуті, як він дотримується своєї відповідальності, як турбується про мене і про наших тварин, як переносить труднощі і тд.
І так, я сама заробляю достатньо, щоб дати собі і дітям раду.
Зараз я вагітна, тому ще не знаю, як все буде, коли дитина зʼявиться, але принаймні я відчуваю, що зробила все від себе залежне, щоб ми обоє були готові.