ВПО из разрушенных городов, вы как?Что-то меня сегодня совсем накрыло:-(

шо ви мелете?

У вас ще не забрали житло? Бо в луг області вже списки ’безхозного ’ житла виставляють

Еще успеете, найдете хорошего мужчину и все у вас будет

Но они есть. Не умирать же ложиться

Вот бы мне сейчас взять ответственность за всех людей, а не только себя

Фарм.я оттуда
Боже сколько заводов у нас в городе было ,стадионы ,бассейны ,парки .и это все в маленьком городе
Почему ценишь только когда теряешь...когда же его отстроят ...

жестяк

А там що? Так само біженці без нічого

Из моих знакомых , кто выезжал из разрушенных или окупированных городов , практически все выехали за границу. Все нормально устроились.

В своїй країні війна і ЗЕвлада, яку вони обрали!

Я перепрошую, але ви дійсно вірили в це?
Території ми ніколи не повернемо (ухилянти привіт), зброю і армії інших країн в норм кількості нам не дають, рашка нафтою і газом не перестане торгувати, наша держава вам не відшкодує гроші за житло, максимум копійки, це жорстока правда...

Перепрошую, а ви впевнені, що до Одеси русня не добереться? Серйозно?

Серйозно? Не буде такого, ну реальніше треба вже дивитись, вистачило 2-3 тижні

Чоловік і діти не дають гарантії, що на старості будеш не один

А в Європі не буде війни?

Такого зрадника слати треба куда подалі

В мене теж є думки про суїцид, цікаво, що чекає нас після смерті....

Тому що прекрасно знають розмір пенсій і що вона працювати не зможе, тому й не хочуть на себе брати відповідальність, бо потім же не поженеш на вулицю...

И так уже 10 лет для некоторых

Ви би і сама не здали би таким квартиру...

Да, в основном тяжёлый физический труд или ногти учиться пилить

Я тоже думала - ну ЗАЭС же через берег, должны охранять поступы, ну никак не дойдут. И что? Ага, отож, на третий день взяли спокойно

Реинкарнация в странах Африки

І в Херсон зайшли просто собі
А Одеса так взагалі для русні лакомий шматок - море захватити, рукою до придністров´я і ’екатерина построила русский город’

путін з великої

Я своїх батьків теж забрала, їм за 70. То, звісно ж, додому їм хочеться, але не так щоб плакати. Ми їх зайняли: їздять по церквах за гумкою (каш вистачає на три сім´ї 😆) тут усі онуки: мій приходить постійно їм щось в телефонах настроює, то щось однесе то принесе, братова молодша, то забирають з танців чи ще щось. Тобто вони самі відчувають себе потрібними, такі собі ’добувачі макаронів і каш’
Була у них дача, сумували за нею. В цьому році заморочилися, насадили на балконі огірків та помідорів, теж бавляться, хоча скільки там того урожаю . І син, і зять полюбляють солодке, варення. То варять на всіх, в минулому році огірків на закривали на три сім´ї. Бігають по магазинах вишукують знижки. Якось так.
З ними постійно розмови, що назад вони вже не повернуться (прифронтовий, зараз бойові дії, але ще не зруйновано, хоч і трохи ушкоджено). Що до них ніхто туди не поїде, вони будуть самі (невістка каже, що не повернеться вже нізащо), з населення залишилося відсотків 10 і нічого не функціонує.
Приїхали з двома сумками на двох, одразу після де окупації, зараз речами пообростали за два роки: багато що вислали укрпоштою, просили людину, що там залишилися.
У невістки сюди приїхали мама та дідо-баба. Останнім за 90. Ось старики не рвуться, бо тут світло, вода, тепло, магазини, медична допомога , а її мама (на пенсію вийшла вже коли сюди приїхала) сумує дуже, в неї тільки зайнятий час: це трохи онучкою займається.
Якщо що: то всі жили в дев´яти поверхівках, тому постійні перебої з електрикою та водою для них там дуже чутливо, особливо моїм ходити і носити воду на 9 поверх.

Ще згадала: то на якийсь чай ходять, то малювання для пенсіонерів..... От сваха на такі заходи не ходить, я невістка вже навіть не хоче спілкуватися зі своєю мамою, через постійний ’плач Ярославни’

Не знаю, з таким не зтикалась. Коли шукали квартиру для батьків, то дві квартири подивилися, в першій на огляді нам не сподобалося (бо тільки одне ліжко, хоч і двоспальне, але батькам не зручно), в той день ми були треті з восьми. То нам звонили, що вибрали нас. Наступна квартира - ми були першими, то на нас і закінчили перегляд, одразу відмінили всі наступні.
Невістчині батьки пенсіонери з дідом в бабою за 90, дивилися тільки одну квартиру (вони трикімнатну виняйняли). Вже скоро всі по два роки живуть.

Когда есть возможность купить участок и строить дом это счастье. Вам желаю процветания и наладить новую жизнь❤️

Вокруг меня впо, которые на съеме греют воду на газу, чтоб экономить электроэнергию на бойлере, и гоняются за гуманитаркой. И лет всей семье с бабушками 50+. Вот это страшно. Вот это безисходность. Когда было все свое, а сейчас ты бомж и жилье всех разрушено в окупации. Есть бабушка с Бахмута, которой волонтеры нашли дом, ну как дом, хату старую после покойного человека. В Бахмуте у нее было все и квартира и огород, сейчас мечтает о духовочке печь пироги.
Рвет мне сердце такие истории, а их тысячи...

после Чернобыля выстраивали целые поселки и расселяли людей из зоны поражения

виплати гарантують мені стабільну оплату
їх відміняють вже, сьогодні-завтра відмінять і все, ох і стабільність