Мстящий за Зайца• 06 июля 2024
Як заставити себе жити, маючи хворобу
І коли сили на 0. В голові негативні думки, відчуваєш себе іншою…
показать весь текст
4
3
43
0
Ещё есть сайт ’Душевное равновесие’ там люди с подобными проблемами поддерживают друг-друга, делятся своими успехами, но мне кажется это русский сайт, но могу ошибаться.
Там больше шансов найти поддержку, на кидстаффе мало людей, которые разбираются в таком роде заболеваний.
Ну то якщо автор чекає конкретних порад хай точно описує ситуацію. А такий який ’привет ’, такий ’ответ ’
Весною мені поставили біполярний розлад, приймаю лікування. Не знаю як жити з цим діагнозом. Я як сама не своя.Лікувалась в лікарні Павлова.
Вам в предыдущей теме писали -люди вполне нормально живут и работают с шизофренией, с шизоподобными расстройствами, с бредовыми состояниями. Принимают терапию всю жизнь и живут.
Моя подруга пытается жить после гибели единственного сына на фронте.
Я вы никак не можете перестать ныть. Не помогает терапия - идите к другому врачу. Хотя бы просто проконсультируйтесь. Куча психиатров платных есть, даже он лайн. Вам пишут из темы в тему одно и тоже. А вас как будто заклинило. Но вы же осознаете, что толку нет от лечения? Меняйте врача и препараты.
Моя подруга пытается жить после гибели единственного сына на фронте.
Я вы никак не можете перестать ныть. Не помогает терапия - идите к другому врачу. Хотя бы просто проконсультируйтесь. Куча психиатров платных есть, даже он лайн. Вам пишут из темы в тему одно и тоже. А вас как будто заклинило. Но вы же осознаете, что толку нет от лечения? Меняйте врача и препараты.
2
Я до лікарні лікувалась у приватного … півроку. З цим треба навчитись жити… це не лікується , на жаль. Той форум , що мені радили, я весь перечитала , люди не живуть повноцінно …
Коли мій найближчий друг захворів на рак, виявили на четвертій стадії, я подивилась на нього і почала брати приклад, людина себе пожаліла може місяць-два, і почала концентруватись на житті і тому, що можна в ньому зробити. З вашою хворобою можна жити, у мене аж троє знайомих з таким діагнозом. Це не просто, це треба контролювати, але повірте це далеко не найстрашніше що може трапитись в житті з людиною. Вам би до таблеток ще психотерапію якусь, щоб мислення змінювати потроху, якщо самій не виходить.
Знову з таки, повноцінно живуть це як? У всіх людей так чи інакше може бути відсутня якась сфера в житті, навіть у здорових людей, та подивіться навкруги - зараз війна, світла нема, роботи мало, у багатьох рідні на фронті, або загинули діти, сімʼї живуть окремо, це теж можна назвати «неповноцінним життям». А можна прийняти що така реальність зараз. Спробуйте і ви прийняти свою хворобу як свою особливість. Все ж таки я б походила на психотерапію, щоб допомогли це зробити
Я це написала не до того що «подивіться комусь ще гірше», а до того що можна багато чого в житті подолати, і пристосуватись, навіть у вашому стані, зараз це доволі розповсюджений діагноз, і люди живуть, намагаються, звертаються за допомогою, у вас теж вийде якщо докладете зусиль
Як живуть ваші знайомі? Ви бачите все зовні … На жаль, я не можу дозволити собі платні сеанси. Ліки недешеві. Я працювала з психологом , її поради на щось відволіктись не дуже допомагають, бо все рівно повертаєшся в реальність
Для мене повноцінно , це цікавитись життям, свою сімʼєю , робити звичні справи , доглядати за собою 🥹🥹🥹жити так , як я жила до цього стану
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу