Если женщина начала ненавидеть молодежь

Наверняка есть и другие проявления, более опасные. Может бессоница, проблемы с памятью, приливы. Реально грамотная ГЗТ может отодвинуть проблему на несколько лет

Були, але не всім фінансово доступні. Мені 38, двоюрідні брат і сестра на кілька років старші, усі ми купили вперше пральку, коли самі почали працювати, в батьківських сім´ях їх не було і ми з дитинства вміли прати руками. В сім´ї однокласниці було аналогічно. Я розумію, що це швидше вийняток.

Але не в тому суть, прирівнювати ’не знали складного життя = не прали руками’ означає, що з серйознішими проблемами ця жінка в молодості і не стикалася. Вона ж теж на річці не прала.

Мне 43 и в моем детстве мы тоже бывало стирали руками ,мама ставила нам тазики ,мыло давала и мы стирали свои трусы ,носки
Машинка была малютка ,потом по очереди нам выпала возможность купить уже большую
Так что в 55 лет реально,что человек стирал руками
Вот только не понимаю зачем это желать для других

Да. Человек жалеет об утраченных возможностях, возможно подорвано здоровье, одиночество, ч3вство безисходности. Типа уже с базара, а кто то только на базар. И проецирует свою досаду на людей, у которых все еще впереди. Личная жизнь, доход, комфорт.

Ну то нехай сама на річку іде прати і тканину на одяг нехай пряде, відбілює і шиє сама. Так же її бабусі-прабабусі робили.
А якщо серйозно, то це не заздрість, це, можливо, втома або озлобленість на весь світ через власні проблеми. Можливо навіть психічний розлад, але не заздріть.
Я сама в майже 38 стаю от такою бурчащою бабулькою, але різниця в тому, що я б в жодному разі не бажала пережити свій негативний досвід і навпаки вважаю молодь розумною і достойною кращого.
Але я повернулася в офіс після 5 років віддаленої роботи і проблем в сім´ї (2 роки прожила з 91річною бабусею з деменцією, батьки пенсіонери із своїми проблемами, власної сім´ї не маю) і зрозуміла, що мене молодь теж дратує. В нас офіс відкритого типу, колектив здебільшого молодий. І от в 2ох метрах від мене ці молоді колеги буквально на весь голос співають, дуріють, сміяться, голосно дивляться всілякі відосики, молодий колега буквально перекинув колегу дівчину через плече і носиться з нею по залу, а вона голосно сміється. І от в цьому хаосі та шумі мені потрібно працювати, а зосередитися не можу. Дивно, бо ще років 5 тому молодь так на роботі не поводилася. По логіці багатьох я заздрю їх молодості і свободі. Але ж ні, просто хочу працювати в тиші.