Ви впевнені, що хочете заміж за багатого чоловіка? Моя сповідь

Дайте почитати це донькам. Або мотайте на вуса самі собі.
Чоловік мій міський інтелігент, який ніколи не брав до рук чогось важчого за гаманець.
Дуже амбітний і жорсткий. Напевно, це і допомогло йому побудувати бізнес.
Познайомились, коли мені було 20, а йому вже 35. Не одружений і дітей не було.
Почав залицятись одразу, але на перших порах зізнавався, що мріє про міську інтелігентну дівчину з багатим приданим і київською пропискою.
Так сталось, що закохався в мене.
Я відчуваю жостку прірву між нами: інтелектуальну, культурну, розумову.
Часто ляпаю щось невпопад. А коли вперше у своєму житті я пішла з ним до ресторану, то одяглась у шорти з майкою. Бо іншого не мала що одягти
Батьки у мене типові алкоголіки. Він був шокований, коли з ними познайомився.
Я відчуваю себе з ним чимось чужим.
Відчуваю себе так, ніби зайняла чієсь місце - місце достойної, розумної жінки.
Мені досі незвично жити в таких умовах, після своєї поваленої хатини.
Хоча ми разом вже 10 років.
У сімейному житті він впертий і беспомпромісний : якби не мій м‘який характер ніколи не зжились би.
Тяжко. Дуже тяжко
Таких душевних мук ви хочете для себе і доньок?
Своїх двох доньок планую віддати за звичайних добрих хлопців : але чоловік вже формально ‚посватав‘ їх з дітьми партнерів по бізнесу.