Потрібен погляд зі сторони

Всіх вітаю! Прошу прокоментувати ситуацію незамиленим оком.
Ситуація складна, але я спробую коротко.
У нас в родині є проблема. З сестрою стосунки зіпсовані і без перспективи на покращення. Вона всіляко намагається налаштувати проти мене батьків і частково має успіх. Я всю цю ситуацію думала, що пережила і прийняла, але не зовсім. Мені важко далось втриматись від розриву відносин з батьками на цій почві, але... Наче всі заспокоїлись. Я з дитиню спілкуємось лише з батьками. Рік тому їздили до них в гості, а до цього було відчуття, що нам там не раді. В цьому році постійно запрошували, як почнуться канікули у дитини, приїздіть. Канікули почались. У батьків була сестра. Мені треба завершити свої справи вдома. Ми збираємось приїхати, коли поїде сестра. Батькам потрібна допомога з ремонтом, тому планували їхати не на один день. Мама мене питає: "коли ви плануєте? не на цьому тижні?" Кажу про справи, вона полегшено відповідає, що у них зараз місця мало. Можливо, сестра ще не поїхала. Проходить 2 тижні, кажу, що все владнала, збираємсь. Знову питання, ви хоч після вихідних їдете? а то людей на вокзалі багато бла бла бла. Я трохи здивована. З сином обговорили і вирішуємо, що поїдемо після вихідних, мабуть нас хочуть зустріти, як зазвичай і їм краще їхати в місто серед тижня. В той же день мама телефонує з наступним: може краще приїхати на вихідних, може натовпу не буде. І ви взагалі куди збираєтесь їхати до нас чи в місті поряд (де є місце зупинитись) плануєте побути?.... Я в ступорі. В тому місті я планувала відвідати стматолога, але основне, то було побачитись з батьками. І тут мама видає, що на початок місяця сестра взяла квиток і приїздить. Типу побудете трохи, а потім звалите в те місто, бо місця мало... Кажу, так сестра ж була вже ось нещодавно. Відповідь: ще взяла відпустку, щоб картоплу копать (на початку серпня у північному регіоні:). І через слово вставляє "приїжджайте". Питає мене: "чи ви планували до кінця серпня буть?" Таке враження наче нас ніхто не запрошував і наш давно запланований приїзд, як сніг на голову. Знаю, що на будь яке моє слово або просто здивування буде "що ти придумуєш! приїжджайте". Мамі головне зберегти обличчя і видимість благополуччя. Я правильно розумію, що всі запрошення були простою формальністю, а потім все зроблено так, щоб не вийшло? Я ще в шоці. Тато не в курсі цієї гри- 100%. Сьогодні подзвонила мені і так нейтрально, як справи?, я також і ні про які "гості" мови нема.
Я намагалась бути вищою за всіляки негаразди, всі ми не молодшаєм і хотілось при нагоді побути разом і допомогти. Але якось так. Я не знаю, як реагувати.