Потрібен погляд на ситуацію зі сторони. Хто прав?

По закону,если квартира Вашего отца,то в случае его смерти,должна быть 50/50 детям,как наследство. Ваш брат погиб,значит его часть переходит его несовершеннолетним детям. Если племяннице на момент смерти дедушки будет 18+. то уточните у юриста. Скорее всего она не будет иметь права на наследство. Поэтому невестка и хочет,что бы на малую приватизировали квартиру.

В нього сім’я і маленька дитина, грошей немає, щоб допомагати

Який жах. Як добре, що у чоловіків батьків страшненька хатка в селі, на яку і претендувати не хочеться ). Зовсім не буду проти, якщо вона дістанеться чоловіковому брату. І навіть якби це був шикарний будинок в місті, влаштовувати через нього розбірки я б не стала.

Моя ситуація була схожою.
Я живу з чоловіком окремо від батьків в іншому місті. Брат жив в сусідньому будинку в квартирі дружини. З братом у мене були гарні стосунки.

Коли захворіла мама на онко, брат був на роботі в іншій країні. Невістка поруч з батьками жила, не працювала. Все лікування мами, операція, ліки, перев´язки, догляд були на мені. Я тоді щойно народила і з немовлям по лікарнях їздила. В самій лікарні з мамою був мій чоловік, там доглядав за нею повністю. Брат пару раз дав трохи грошей.

Потім довелось переїхати з дитиною до батьків на кілька місяців доглядати за лежачою мамою, а старшу дитину (9 років) лишити вдома можна сказати саму, під наглядом сусідів.

Інколи просила невістку допомогти - посидіти годинку з мамою поки схожу до лікаря за рецептом, або в аптеку. Лишати маму саму не можна було.
Посиділа один раз пів години і сказала, що більше не буде, бо смердить і їй бридко.
При цьому часто піднімала питання щодо спадку.

Мами не стало. Але тато живий. Потім загинув брат. Всі витрати на похорони були на мені і папі. Ще й невістці дали грошей на кілька місяців, бо вона не працювала ніде, грошей не було, а була дитина. Поки на роботу не влаштується. Це затягнулись на пів року. І я просто перестала допомагати. Через що посварились.

Зараз тато з серйозними проблемами по здоров´ю - дали взнаки смерть мами і брата. Постійно на лікуванні вже кілька років, багато операцій. Все на мені.

Тепер невістка почала піднімати питання щодо квартири тата і хати в селі. Квартира відомча, лише зараз дозволили приватизацію. І невістка просить приватизувати на тата і її доньку (мою племінницю). Мовляв дитина сирота. Тато проти. Я так само, як і тато за те, щоб оформлював на себе і якщо що - спадок на мене і племінницю. Квартиру можна продати тисяч за 40 доларів і поділити.
Але невістка проти. Вона хоче, щоб ця квартира потім була для племінниці, коли стане жити сама. Папа в шоці. По-перше що при ньому живому така розмова, по-друге не розуміє чому одні онуки повинні бути кращі за інших. По-третє до сих пір ображається, що невістка нічим не допомагала, а тепер вимагає не просто свою долю, а більше.

Не ведіться, не обговорювати дане питання і все. Скажіть що прийде час і вона все дізнається.

ну сестра же живет в этой квартире, экономя на аренде
уход - ее аренда

Интересно, а брат жил в этой квартире аренду платил?

Племянница будет иметь право на наследство по прову представления в любом возрасте.

Хитрая какая. Кого волнует твоё финансовое положение если ты тоже на наследство претендуешь. Если не можешь платить 50 на 50 значит отдай свою часть наследства брату. Именно ту часть по стоимости на сколько брат давал денег больше

Я б посперечалася. Син жив-не тужив, коли батьки були здорові. Зараз донька їх лікує, доглядає. Сину в сраці. Чого це навпіл? Нехай тоді хоча б грошима на лікування допомагає.
Про ’ проспала’ квартиру аж смішно. Донька хоч мала що просрати, син і на те не заробив.

Понятно, спасибо.
Сейчас племяннице 12.
Папа в принципе, знает, что я ребенка не оставлю ни с чем.
Но т.к. с невесткой отношения натянуты - она скорее всего думает иначе.

Мы с невесткой в принципе общаемся иногда, на ДР племянницы звоню, на Новый год, передаю подарки, но чувствуется что между нами напряжение. Да это и понятно. Ребенок вырастет - сможем с ней напрямую общаться.

У мене теж батьки мають квартиру від держави, давно пенсіонери, а ми з братом дуже дорослі.
Брат живе у тому ж місті, що і вони, купив з дружиною 2к квартиру. Я жила в іншому місті, то в будинку чоловіка, а потім у власній квартирі. Але виїхала, бо той н.п. вже зруйнований. Тобто я зараз на зйомі без житла.
Але батьківська квартира - це наш спільний спадок. І раптом що, то ділиться на двох навіть за таких обставин (що у нього є житло, а у мене немає)

.Якщо донька купляла квартиру сама то справедливо на двох спадщину,якщо гроші давали батьки або брат, то можна розцінювати як сплатку.А ще невідомо скільки доглядати,тому можливо вона навіть більше прав має на те житло.

В нього сім’я і маленька дитина, грошей немає, щоб допомагати

Однозначно делить на двоих.
Помогает не помогает - детей нужно любить одинаково. Я бы не простила родителям если бы оставили меня без наследства.

Когда был жив мой муж, то я своему брату сказала, что квартира родителей мне не нужна, т.к. в будущем собирались купить дочке квартиру. Но так произошло, что муж неожиданно умер и через пару лет у меня рак. Мой брат знал, но даже не поинтересовался, как я и я понимаю, что отказываться от своей части уже не буду. Я свою часть лучше продам и буду спокойна, что в случае чего, есть подушка для моей дочки. Он правда не в курсе, что я передумала и мама на его стороне, но меня это мало интересует.

Ви в своєму праві, але навіщо взагалі було щось казати з приводу квартири?

Квартира батьків (як вона їм дісталася - справа десята)
І батьки вправі заповісти спадщину кому вважають за потрібне - хоч сусіду - це виключне право батьків
Тому розраховувати на спадщину, ’обов’язок’ батьків її дати дітям (чи тим більше - ворогувати з сестрою через спадщину) - неправильно
П.С. батьки неправі, що заздалегідь ’обіцяли’ спадщину

Ну ось я саме про це і говорю. Якщо пообіцяли одній дитині, то мають дати стільки ж і іншій. Або обом нічого не давати. Для чого рідних робити ворогами?