Як почати залишати дитину з чоловіком?

Дівчата, до Вас питання. Я тут підняла тему і мені купа людей відписало, що я сама винна, все тягну сама, чоловіка відсторонила, тому він і самоусунувся, в хаті як гість, лежить перед ТВ, дитина на мені.
Але почуйте, будь ласка, я не відсторонювала нікого. Я просто втомилась просити і гавкати.
Ситуації для розуміння:
Попросила наглянути за дитиною, щоб я пішла вибачте в туалет. Чую звідти ор. Виходжу, дитина злетіла з дивана на підлогу, чоловік пішов в іншу кімнату по телефону говорити. Шишака на півлоба.
Ще ситуація - прошу подивитись, поки приготую нам вечерю (у нас вік, коли шило страшне і всюди лізе), готую, в хаті тихо, я спокійна - іду по коридору, дитина сидить в бодіку на килимку біля вхідних дверей і гризе брудний кросівок. Чоловік в телефоні на дивані. Я йому: попросила ж подивитися, чому вона там? - У відповідь наїзд, дивись сама, якщо я не так роблю і пішов на толчок перепрошую.
Третє - я не встигаю прибрати, зібратись по роботі (ще дистанційно працюю, веду по цого бізнесу всі документи і бухгалтерію) - прошу вийди з дитиною на годинку надвір будь ласка, щоб вона поспала. Повторюю раз 5. Дитина оре, капризує, починає вирубатичь, бо це прогулянка на сон. Він сидить в телефоні і його репліки: ага, зараз, пізніше. Згодом: а чого зараз треьа йти? А ти не ходила? І т д. Врешті просто вдягаю пальто і виходжу.
І таких ситуацій купа, у кого є ідеї, досвід, шо в цій ситуації можна вдіяти і як чоловіка долучати до дитини?
З такими історіями як в нас ви ж бачите, що якщо я просто лишу дитину і піду, щоб стресом цого вирівняти, (таке тут радили), то я не знаю, що з дитиною стане. Який тут вихід?