Ви вважаєте, що діти/дорослі із розладами повинні бути ізольовані

да, буйных надо изолировать

Ну так в чому тоді проблема? Пробьеми нема.

Маю відмітити, що РАС на те й спектр, що він широкий і охоплює певний інтервал відхилень. В когось інтенсивніший розлад, в когось менші прояви, тому брати одну характеристику і за нею виключати діагноз неможна.

Так.Особливо дорослі.Бугай без мізків, у якого статевий інстинкт, то є неприпустимо у вільному вигулі.

Тут вина батьків, нехай виховують.

Було, бо тоді виділялись на це кошти. А таких людей/дітей було значно менше. В нас і зараз ще залишився такий ’пережиток’ радянських часів, як декретна вілдпустка до 3х років. Ніде в ’цивілізованому світі’ вже собі це дозволити не можуть. І давно.

В кожному класі? Бо зараз реальність така, що в кожному класі мінімум одна така дитина (а часто й більше). Такі діти мають навчатись за спеціальною, адаптованою для них програмою. А не сидіти і нічого не розуміти в загальному класі. Максимум, що може цей спеціальний педагог - це коригувати поведінку дитини так, щоб не було, наприклад агресії до інших дітей, або щоб не заважала проводити урок. Та й то, я впевнена, що діти з проявами агресії допускаються до загальних класів за умови прийому антипсихотиків. Звісно, я щараз кажу за психічні захворювання і розлади. Мова не йде про дітей, в яких інвалідність через якісь фізичні обмеження. Бо це зовсім інша справа.

Зате поведінку прекрасно може змінювати дитина з таким психічнмх розладом, як психопатія. І ці діти набагато небезпечніші для оточуючих, ніж діти з РАС.

Ну моєму пупсіку, вже 20+, він себе офігенно почуває в своїй ракушці, займається з психологом, але це не пов´язано з соціофобією, якихось тарганів з дитинства в голові ганяє, але загрозу для суспільства він не являє, та й взагалі, виходить рідко.

И автору надо запретить размножаться!

Вам в совок назад треба, автор, там всіх хто трохи відрізняється ховали від інших.
Гидко від вас , гидко до ригачки.

Коли верещить на пляжі, то хоч можна відійти.
Ми одного разу ’відпочивали’ так, що сусідами була сім´я з лежачим підлітком з розумовою відсталістю. Його вивозили на веранду, викладали голим на шезлонг(щоб не використовувати памперси) і так він лежав годинами, голосно повторюючи одне й теж слово, завивав та іноді пісяв/какав. Статеві органи були вже як у дорослого чоловіка, до речі. Нам з нашої веранди ту веранду було добре видно і чути. Усім, хто йшов на пляж - також. Діти дуже цікавились, що то таке відбувається з ’дядей’. Довелося майже весь час проводити на пляжі або у будиночку. Адміністрація нічого зробити не могла, не толерантно. А та сім´я вважала, що їм треба відпочити, тому все правильно роблять і всі інші мають потерпіти той тиждень.

Буває навіть гірше

В Германии по-разному. Есть спецшколы, а есть и инклюзия в обычных школах. Все зависит от состояния и потребностей ребенка. Но спецшколы более распространены, да. В то же время в Германии люди с особыми потребностями - полноценно живут в обществе, а не изолированы оттнего

Тогда будьте готовы к тому, что при любой возможности, когда заболеете и постареете вы, общество будет считать вас изгоем

Представляющих опасность для окружающих-да, нужно изолировать.
Но думаю, что на пляже , при надлежащем контроле такого больного, место найдется каждому.
Другой вопрос-зачем они туда его привезли.
Хотя, наплевательство по отношению к окружающим не редкость у таких родителей.

Та дивіться не обригайтеся. Мені вже під 50 і я чудово пам´ятаю ті часи. Дітей із психічними захворюваннями було набагато менше, це по-перше. По-друге, якщо вони були фізично повноцінні і могли ходити, їх можна було бачити. Так я бачила дітей із синдромом Дауна (ще пам´ятаю, як мені мама пояснювала, що ца таке). Були і розумово відсталі (у нашому дворі таких було 2 дитини), просто раніше в них був саме такий діагноз, а не ’аутизм’. Вдома лишались діти/люди з ДЦП, зазвичай, але не тому, що їх ховали, а через бар´єрність -елементарно неможливо було спустити/занести ті візки на 5й поверх якоїсь хрущівки, наприклад. Та й ще не у всіх були візки. І памперсів не було, тому важко було доглядати таку людину за межами домівки. Діти/люди з важкими психічними розладами і некерованою прведінкою знаходились у спецзакладах, бо навіть рідні вдома не мали змоги з ними справлятись (а таких антипсихотичних препаратів, як зараз, ще не було).

У вас ненормотипичная последовательность слов в предложениях

у нас тоже есть такие классы.
и чт овы хотите сказать своим комменатрием?

Знаете чем отличаются люди (любой страны), которые никогда никуда не выезжали?
Они считают, что где-то люди другие.
А у вас ещё и синдром гражданской неполноценности наложился, который десятилетиями искусственно наращивали в сср. Поэтому вы считаете, что другие люди априори лучше.

Другие люди априори не лучше. Но отношение к людям с особыми потребностями в других странах все же отличается, и это факт.

Смешно, правда. Уровень цивилизации определяется совсем не запихиванием детей с патологиями умственного развития в обычные школы, и не перекладыванием своих жизненных проблем на окружающих (как в посте про открытую веранду и голого мужика с уо).
От того что вы их ’не прячете’, легче им не становится. Наоборот, усугубляет и добавляет проблем всем остальным.
Цивилизация это когда государство полностью берет на себя лечение, компенсацию и интеграцию такого человека в общество, максимально возможное доведение его до нормы. Создаёт максимально удобное всем пространство. Создаёт условия, в которых семья такого ребенка может продолжать вести нормальный образ жизни.
А по-вашему получается, что цивилизация, это ущемление прав нормотипичных в угоду толерантности.

В Германии у меня два примера детей с УО. 17-летняя девочка, эпилептик с рождения, компенсирована, спецшкола, на препараты и реабилитационные мероприятия семья не тратит ни копейки. Прошла профориентацию. Втч у нее даже была практика в детском саду. У сирот с подобными диагнозами (есть такие среди ее друзей) - с 18 лет приписанный к нему соцработник и социальное жилье от государства.
Есть пример буйного парня с УО, с которым мама справлялась до определенного момента. Тоже эпилептик. На препаратах вполне мирный и очень общительный. Сейчас на постоянной основе в спецучреждении. Тоже спрятала, скажете? Или всё-таки признак цивилизации это возможность индивидуального подхода в случае с ненормотипичными людьми?

В других странах государственная социальная политика более ориентирована на людей незащищённых людей, множество социальных программ направленных на поддержку людей, которые действительно нуждаются в этом. В том числе используют программы, которые учат людей разных возможностей , сосуществовать в в одном обществе
Я тут создавала тему с вопросом, как родители отнеслись бы к тому, чтобы из детей водили из садика в дом, где проживают люди с разными физическими и ментальными трудностями. И большинство ответили, что абсолютно нормально.

Отличается только в тех странах, где есть деньги на то чтобы заниматься этим вопросом. И их можно пересчитать на пальцах.

Возможно. Я сужу на личном опыте примере Германии. Но у знакомых - аналогичная ситуация в Испании, которая все же не из богатых стран. Абсолютное и принятие и толерантное отношение. И помощь, да.

Так, в кожному класі.

Ні, в приватних . В мого сина РАС, відвідував приватну школу в Києві

Психопатія/соціопвтія мабуть у кожного 5 у нас в країні
:)

Щось це не співпадає із коментарями людей, що зараз переховуються там від війни.

Я в Польщі. Тут саме так.