АсобеннАя• 15 января в 17:26
Хто також страждає тривожністю, як ви себе поводите в таких ситуаціях.
Була в лікаря з дитиною, вона сказала наче й нічого страшного на даний момент немає, але переробити деякі обстеження за місяць і прийти повторно, буде думати що далі робити чи обстежувати.
І я весь той місяць не можу знайти собі місяця, постійно про це думаю, переживаю.
Як воно пройде , чи все ок, які наступні дії лікаря буде, постійно ця ситуація в голові.
Не можу нормал но спати, і чим ближче дата помірного обстеження і консультації в лікаря, тим більше мене накриває
І я весь той місяць не можу знайти собі місяця, постійно про це думаю, переживаю.
Як воно пройде , чи все ок, які наступні дії лікаря буде, постійно ця ситуація в голові.
Не можу нормал но спати, і чим ближче дата помірного обстеження і консультації в лікаря, тим більше мене накриває
2
36
0
я зробила МРТ мозку, якусь фігню знайшли, але думаю не смертельно. Не партесь, ті лікарі завжди шось знайдуть
идите к психиатру. Ваше состояние - не норма, а требует коррекции, а коррекция нужна хотя бы ради ребенка. Тревожные матери - это для детей плохо, знаете ли.
5
Я п´ю АД.Це єдине що мене тримає в якихось межах.Тривожність підвищена все життя,скільки пам´ятаю себе .З ліками останні 10 років,з довготривалими перервами
В прямом. Что в своей жизни вы компенсируете за счет своей повышенной тревоги? У вас больше думать нечего, заняться нечем?
1
Навіть не знаю, просто боюсь всяких страшних хвороб в дітей. І завжди любі симптоми то для мене вже погано.
1
Боюсь страшних хворіб в дітей. Дуже. Постійно про те все думаю. І коли хтось розказує щось і потім то все думаю і переношу на дітей своїх і шукаю в них такі ж симптоми
І навіть як лікар каже що все ок, я наче заспокоююсь, а потім через деякий час починаю знов про те думати і знов хвилювання. І починається а може лікар не додивилась, а може аналізи не так зробили, а може переробити.
Это понятно, но этому нужно найти причину. Она есть у вас в голове. И занимается этим психотерапевт. И частично психиатр.
1
Така ж сама.
Але я себе довела до краю. Я вже не могла піднятися з ліжка
Пішла до толкового психіатра. П´ю АД.
Тепер я розцмію, чого нервувати, коли ніяк не вплинеш на ситуацію.
Але я себе довела до краю. Я вже не могла піднятися з ліжка
Пішла до толкового психіатра. П´ю АД.
Тепер я розцмію, чого нервувати, коли ніяк не вплинеш на ситуацію.
Автор, я такая же, когда ребенок маленький был я заснуть не могла, озноб бил от переживаний, иногда даже без причины. Я молитвы читала, и так долго пока не засну. Через какое-то время попустило
1
Певно треба звернутись, бо бачу що вже просто криє. Я собі начитала вже багато всього, а лікар каже далеко не завжди то погано . Але після тієї всієї прочитаної інформації не можу заспокоїтись і вже майже поставила сама діагноз .і тому їде криша
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу