Чу Ча• 22 января 2025
Вы бы жили так ?
Работа из дома , коллег нет . В селе , до ближайшей цивилизации 30-40 км .
Подруг , семьи нет .
Подруг , семьи нет .
показать весь текст
2
8
13
42
0
а що вас тримає саме там? переїдьте в якесь більше містечко, де хоча би аптеки, атб, кафешки, аврори якісь
Это не все поймут, потому что все мы разные. Мне тоже нравится, подруга же как переехала за город, так расцвела. Ей по кайфу тишина
1
Я майже так і живу. Хоч і в містечку невеликому, закордоном, але ми сюди переїхали відносно недавно. Друзів немає, як їх шукати - без поняття. Вийти - нікуди, ні з ким, робота з дому. Деколи їде дах.
Ви знаєте, страшно стало кілька років тому коли мене про це спитали)
Тієї ночі лежала і уявляла собі ужастіки)
наступної ночі поклала біля ліжка топор, молоток. і все ок)
Дай Боже - собаку заведу)
Тієї ночі лежала і уявляла собі ужастіки)
наступної ночі поклала біля ліжка топор, молоток. і все ок)
Дай Боже - собаку заведу)
Доповню.
Я зараз вилазку в місто сприймаю як каторгу...
На мене ображають куми що я не їзжу на ДР до похресників. А мені НЕ ХОЧЕТЬСЯ - влом
я кайфую від відсутності ’зайвих’ людей навколо
Я зараз вилазку в місто сприймаю як каторгу...
На мене ображають куми що я не їзжу на ДР до похресників. А мені НЕ ХОЧЕТЬСЯ - влом
я кайфую від відсутності ’зайвих’ людей навколо
Блин, мне кажется, я бы боялась. Но раньше тоже норм относилась к такому. В 14 году переселенкой жила сама в доме, который вообще не закрывался, соседи алкаши, и как-то не боялась, а вот потом уже как квартиру купила, то пытались взломать воры дверь, когда я в квартире была, теперь капец как боюсь. Сигналка стоит, сама зимой без никого рядом вообще бы офигела. Вы смелая)
Скільки вам років?Бо мені на 42 році життя теж хочеться тиші та спокою,але поки про це мрію,бо ще син-підліток,йому потрібно школа,походеньки з друзями,а далі треба буде ще вступати в заклад,де отримуватиме професію,то ще мені треба триматися міста,хоча й невеличкого.
А ви як хочете? Якщо вас влаштовує то це ок. Я жила рік в великому місті так без подруг без родини, потім подруги зʼявилися як поміняла роботу . Чи це зробило мене щасливою не знаю, бо ця дружба до сраки так чисто на каву вийти, поговорити про все і ні про що. Але реальної підтримки я не відчуваю.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу