Стриптизерка• 27 января в 05:03
Хочу розказати вам дивну історію з мого життя
Взагалі , у мене було в дитинстві багато таких моментів , але я їх вже чітко не памʼятаю …а от цю я згадала , бо недавні події допомогли
Було мені років 8/9 ми гуляли з моєю двоюрідною сестрою в їхньому селі біля школи і там був такий прохід обплетений зарослями і кущами і багато бузку , я зайшла туди і бачу рівний , гарний асфальт, який йде посеред лісу такого високого , а якщо вдивлятися вдаль то видніється величезне місто з високими , скляними будинками ..
Я повернулась назад і побігла по сестру , ми пішли разом туди і коли ми пройшли ті кущі то в кінці були лише зарослі і сільські будинки … батьки і всі інші не повірили мені , сказали що мені може наснилось 🥲
Довго та пригода не йшла мені з голови , але з роками я забула про неї , і от мені 31 рік я їду на відпочинок по США до Флориди і мене просто як струмом вдарило від того що я побачила точнісінько такий самий пейзаж , абсолютно все так як я памʼятаю … я аж заплакала , чесно …
Це був як флешбек
Я не можу знати як це можливо і що це таке , але це не дає мені спокійно жити
Було мені років 8/9 ми гуляли з моєю двоюрідною сестрою в їхньому селі біля школи і там був такий прохід обплетений зарослями і кущами і багато бузку , я зайшла туди і бачу рівний , гарний асфальт, який йде посеред лісу такого високого , а якщо вдивлятися вдаль то видніється величезне місто з високими , скляними будинками ..
Я повернулась назад і побігла по сестру , ми пішли разом туди і коли ми пройшли ті кущі то в кінці були лише зарослі і сільські будинки … батьки і всі інші не повірили мені , сказали що мені може наснилось 🥲
Довго та пригода не йшла мені з голови , але з роками я забула про неї , і от мені 31 рік я їду на відпочинок по США до Флориди і мене просто як струмом вдарило від того що я побачила точнісінько такий самий пейзаж , абсолютно все так як я памʼятаю … я аж заплакала , чесно …
Це був як флешбек
Я не можу знати як це можливо і що це таке , але це не дає мені спокійно жити
показать весь текст
1
10
26
МЕСТО_Встречи• 27 января в 07:44
Автору верю. Мне лет 15 подряд (с 18 до 33) постоянно снился один и тот же кошмар, что я стою на балконе своём с видом на город и наблюдаю бомбёжки и столбы дыма над городом после прилетов. Просыпалась в ужасе каждый раз. Ходила и к психологу, и к неврологу и даже к ’бабке’, так как мешало жить.
Как только родила ребёнка в 33, сны резко закончились и я расслабилась.
Ну кошмар стал реальностью в 2022. Даже фотки сна теперь есть, к сожалению.
Как только родила ребёнка в 33, сны резко закончились и я расслабилась.
Ну кошмар стал реальностью в 2022. Даже фотки сна теперь есть, к сожалению.
7
2
1
автор
Стриптизерка
• 27 января в 07:51
Ответ дляМЕСТО_Встречи
Автору верю. Мне лет 15 подряд (с 18 до 33) постоянно снился один и тот же кошмар, что я стою на балконе своём с видом на город и наблюдаю бомбёжки и столбы дыма над городом после прилетов. Просыпалась в ужасе каждый раз. Ходила и к психологу, и к неврологу и даже к ’бабке’, так как мешало жить.
Как только родила ребёнка в 33, сны резко закончились и я расслабилась.
Ну кошмар стал реальностью в 2022. Даже фотки сна теперь есть, к сожалению.
Как только родила ребёнка в 33, сны резко закончились и я расслабилась.
Ну кошмар стал реальностью в 2022. Даже фотки сна теперь есть, к сожалению.
Нажаль ((
автор
Стриптизерка
• 27 января в 07:56
Ответ дляМerida
Детские фантазии, которые обрасли за годы красками и деталями. Увидев что-то подобное, психика наконец нашла зацепку, чьоб таки утвердиться.
Та в принципі Америка вся ідентична 🤷🏻♀️до того моменту я бачила безліч схожих місць …щось моя психіка довго чекала
5
3
Киця-бриця• 27 января в 08:25
Если Вы никогда такого не видели, то как поняли что это асфальт и он ровный, дома стеклянные и т.д.... Фантазия у Вас бурная, и бездельничаете наверное, вот мозг и пытается Вас развлечь.
Я помню черную стрелу которая упала с неба в поле, где мы бегали в детстве, и бабу-ягу, которая жила под лесом и много чего еще. Но что-то мне подсказывает что этого не было на самом деле, все намного прозаичнее.
Кстати, а все заметили как резко прекратились ’чудеса’ с появлением мобильных камер?
Я помню черную стрелу которая упала с неба в поле, где мы бегали в детстве, и бабу-ягу, которая жила под лесом и много чего еще. Но что-то мне подсказывает что этого не было на самом деле, все намного прозаичнее.
Кстати, а все заметили как резко прекратились ’чудеса’ с появлением мобильных камер?
1
1
4
осень харашо• 27 января в 08:52
Ответ дляСтриптизерка
Я вас розумію що вам важко в це повірити , бо якби мені щось розповідали що не збігалося б моїм світоглядом , то я б теж в це не вірила
Але я стояла на тому асфальті і хай це буде моя уява
Давайте припустимо що то не саме те місце , ну ок , але як я в 8 років знала що саме так (приблизно ) виглядає США ? Це якою потрібно бути дивною щоб 25 років тому побачити щось близьке до штатів
Але я стояла на тому асфальті і хай це буде моя уява
Давайте припустимо що то не саме те місце , ну ок , але як я в 8 років знала що саме так (приблизно ) виглядає США ? Це якою потрібно бути дивною щоб 25 років тому побачити щось близьке до штатів
Це означає що ви там де і маєте бути!
Зі мною також трапляються такі штуки:) Тільки я відчуваю що то вже було я проживала цей момент раніше и знаю наприклад хто зайде зараз в кімнату (у дитинстві часто, зараз менше)
Зі мною також трапляються такі штуки:) Тільки я відчуваю що то вже було я проживала цей момент раніше и знаю наприклад хто зайде зараз в кімнату (у дитинстві часто, зараз менше)
2
Точная копия плова• 27 января в 08:53
Ответ дляСтриптизерка
Я б могла в це повірити ДО того , як я побачила ту ,,уяву,, наяву і чітко … я обʼїздила багато штатів , але я впізнала те місце , чітко 🤷🏻♀️
Автор, я к вам присоединяюсь! Но у меня не ноги по другому. Часто бывают случаи, которые мне кажутся уже дежавю и я часто думаю, блин, ну я же знала и чувствовала, что вот именно так и будет, ну почему не сделала по другому!
Я знала о войне в Украине еще с 14 лет (мне сейчас 41). Я знала, еще с подросткового возраста, что я буду жить в США. Но перед США я еще поживу в Германии. Я знала, что буду вместе со своей мамой и семьей. Я знала, что я построю успешную карьеру в Украине и за рубежом тоже. В Украине построила с легкостью. Зарубежом еще не начинала, я еще в декрете. Многие вещи о себе я уже знаю заблаговременно. Я точно умру счастливой, это меня не может не радовать. Я многие вещи из своей будущей жизни знаю заранее, и не знаю откуда я это знаю 🤪 простите за тавтологию 🤪
Я знала о войне в Украине еще с 14 лет (мне сейчас 41). Я знала, еще с подросткового возраста, что я буду жить в США. Но перед США я еще поживу в Германии. Я знала, что буду вместе со своей мамой и семьей. Я знала, что я построю успешную карьеру в Украине и за рубежом тоже. В Украине построила с легкостью. Зарубежом еще не начинала, я еще в декрете. Многие вещи о себе я уже знаю заблаговременно. Я точно умру счастливой, это меня не может не радовать. Я многие вещи из своей будущей жизни знаю заранее, и не знаю откуда я это знаю 🤪 простите за тавтологию 🤪
8
сама себе прекрасная• 27 января в 08:56
Ответ дляСМСница
Мені снився в підлітковому віці панорамний балкон, я стою і підлітає військовий, чорний, страшний вертоліт і мене розстрілює.
Я забула про цей сон. Аж до 24 лютого 2022 року. Як дізналася, що почалася війна то усвідомила, що снився вид з балкону моєї спальні (ми тільки купили квартиру в новобудові).
За годину зібралася і поїхала звідти.
Я забула про цей сон. Аж до 24 лютого 2022 року. Як дізналася, що почалася війна то усвідомила, що снився вид з балкону моєї спальні (ми тільки купили квартиру в новобудові).
За годину зібралася і поїхала звідти.
ну так шо потом было? ваш дом сейчас цел?
какой город ?
какой город ?
Все питаю зарання• 27 января в 09:17
Ответ дляСтриптизерка
Трохи не сходиться як на мене , це може працювати з нашими дітьми бо вони щодня бачать купу інформації , подорожують , дивляться телевізор/інтернет
Я жила у селі і де я взагалі могла взяти уяву про такий асфальт і головне про ці будівлі … навіть телевізора не дивилась тоді …
Я так розумію що ви думаєте що я побачила щось подібне і ніби підсвідомо сказала собі що це те саме місце і так і почала думати … але після 8 років я періодично згадувала саме цю ситуацію і обдумувала її , я памʼятаю до тонкостей навіть ту дорогу -де саме вона була , ті будинки , школу , бо я спеціально малювала це все у своїй підсвідомості щоб не забути , прокручувала всі свої дії … як я стояла на тому асфальті , памʼятаю … а ще як я боялась що не зможу знайти дорогу назад , і швидко повернулась ….тому сплутати з іншим місцем я не могла , то саме те місце
Я жила у селі і де я взагалі могла взяти уяву про такий асфальт і головне про ці будівлі … навіть телевізора не дивилась тоді …
Я так розумію що ви думаєте що я побачила щось подібне і ніби підсвідомо сказала собі що це те саме місце і так і почала думати … але після 8 років я періодично згадувала саме цю ситуацію і обдумувала її , я памʼятаю до тонкостей навіть ту дорогу -де саме вона була , ті будинки , школу , бо я спеціально малювала це все у своїй підсвідомості щоб не забути , прокручувала всі свої дії … як я стояла на тому асфальті , памʼятаю … а ще як я боялась що не зможу знайти дорогу назад , і швидко повернулась ….тому сплутати з іншим місцем я не могла , то саме те місце
Приїзжає моя донька, сім рочків, з поїздки до Німеччини
І розповідає, що вони були в монастирі
І вона каже: мама, ми проходили коло струмка і я бачу, що я- хлопчик, з хвилястим волоссячком, тупаю в тому струмку і поруч мама але не ти
Шо то було , не знаю, але вона ьула під впливом ємоцій і памʼятає досі, хоча пройшло вже біль 15 років
І розповідає, що вони були в монастирі
І вона каже: мама, ми проходили коло струмка і я бачу, що я- хлопчик, з хвилястим волоссячком, тупаю в тому струмку і поруч мама але не ти
Шо то було , не знаю, але вона ьула під впливом ємоцій і памʼятає досі, хоча пройшло вже біль 15 років
3
Небоброїдка• 27 января в 09:19
Ответ дляМЕСТО_Встречи
Автору верю. Мне лет 15 подряд (с 18 до 33) постоянно снился один и тот же кошмар, что я стою на балконе своём с видом на город и наблюдаю бомбёжки и столбы дыма над городом после прилетов. Просыпалась в ужасе каждый раз. Ходила и к психологу, и к неврологу и даже к ’бабке’, так как мешало жить.
Как только родила ребёнка в 33, сны резко закончились и я расслабилась.
Ну кошмар стал реальностью в 2022. Даже фотки сна теперь есть, к сожалению.
Как только родила ребёнка в 33, сны резко закончились и я расслабилась.
Ну кошмар стал реальностью в 2022. Даже фотки сна теперь есть, к сожалению.
У меня было подобное, кошмар про войну в моем городе. Катализатором полагаю стали рассказы моих бабушки и дедушки - они участвовали в войне, пережили многое, их истории были такие живые, многогранные, совсем не похожие на бравурные главы в учебниках истории, и заставили меня заинтересоваться темой второй мировой войны, в частности в масштабах моего города, историей памяток архитектуры, которых больше нет, но остались фото - в том числе в личном архиве деда, узнала что мой дом был поврежден, горел, но зацепило только верх и он был восстановлен и капитально отремонтирован в 47 году. Меня потрясло фото дома, без крыши, с закопчеными окнами, в том числе и квартира в которой я живу, на верхнем этаже. Вот откуда был этот странный запах, при ремонте - это запах древней гари.
А еще у меня была странная реакция звуки, похожие на взрывы, причем еще до всех этих историй - все внутри замирало на секунду, и проскакивала мысль ’война началась!’, над которой я потом смеялась.
А еще у меня была странная реакция звуки, похожие на взрывы, причем еще до всех этих историй - все внутри замирало на секунду, и проскакивала мысль ’война началась!’, над которой я потом смеялась.
МЕСТО_Встречи• 27 января в 09:38
Ответ дляНебоброїдка
У меня было подобное, кошмар про войну в моем городе. Катализатором полагаю стали рассказы моих бабушки и дедушки - они участвовали в войне, пережили многое, их истории были такие живые, многогранные, совсем не похожие на бравурные главы в учебниках истории, и заставили меня заинтересоваться темой второй мировой войны, в частности в масштабах моего города, историей памяток архитектуры, которых больше нет, но остались фото - в том числе в личном архиве деда, узнала что мой дом был поврежден, горел, но зацепило только верх и он был восстановлен и капитально отремонтирован в 47 году. Меня потрясло фото дома, без крыши, с закопчеными окнами, в том числе и квартира в которой я живу, на верхнем этаже. Вот откуда был этот странный запах, при ремонте - это запах древней гари.
А еще у меня была странная реакция звуки, похожие на взрывы, причем еще до всех этих историй - все внутри замирало на секунду, и проскакивала мысль ’война началась!’, над которой я потом смеялась.
А еще у меня была странная реакция звуки, похожие на взрывы, причем еще до всех этих историй - все внутри замирало на секунду, и проскакивала мысль ’война началась!’, над которой я потом смеялась.
У меня в семье никто не воевал - все из Польши, тот кусок, который советские войска в 1939 оккупировали. Рассказов не было про войну, вообще дедушки и 1 бабушка умерли очень рано. И история никогда не была любимым предметом.
1
Блондинка в Законе• 27 января в 11:07
Единственное, во что верится с трудом в этой истории, это то, что ребенок двухтысячных не был знаком с телевизором и рос ’в селе неасфальтованом’. Я прекрасно помню эти времена - телек и магнитола в каждой сельской хате, потому что село всегда жило зажиточнее бедной городской интеллигенции, которая может только на работу за туалетную бумагу ходить. Кабельное ТВ в городах, интернет, куча детских фильмов и трэвэл-передач. В 2000м вместо голубых огоньков был ночной телемост с разными странами, салюты, небоскребы - все сообща встречали миллениум. Я уже с мальчиками чатилась вовсю в интернет-кафе, а тут прям ребенок без телека. Самому популярному детскому фильму Один дома в 2000м исполнилось 10 лет, его очень активно крутили по телеку, вместе с остальными американскими детскими фильмами
1
Катастрофа• 27 января в 11:20
Ответ дляКиця-бриця
Если Вы никогда такого не видели, то как поняли что это асфальт и он ровный, дома стеклянные и т.д.... Фантазия у Вас бурная, и бездельничаете наверное, вот мозг и пытается Вас развлечь.
Я помню черную стрелу которая упала с неба в поле, где мы бегали в детстве, и бабу-ягу, которая жила под лесом и много чего еще. Но что-то мне подсказывает что этого не было на самом деле, все намного прозаичнее.
Кстати, а все заметили как резко прекратились ’чудеса’ с появлением мобильных камер?
Я помню черную стрелу которая упала с неба в поле, где мы бегали в детстве, и бабу-ягу, которая жила под лесом и много чего еще. Но что-то мне подсказывает что этого не было на самом деле, все намного прозаичнее.
Кстати, а все заметили как резко прекратились ’чудеса’ с появлением мобильных камер?
Я навпаки записала на мобілку відео, як в невеликий дощ в пустому парку хитається качелька, ніби там катався хтось невидимий :) Інші при цьому не рухались. На робочу камеру теж попала дивна ситуація, побачили це випадково. Але керівництво заборонило пересилати один одному це відео, щоб потім не було на ютубі. Якби не знала, що то наші камери, то подумала б, що монтаж.
1
Катастрофа• 27 января в 11:34
Думаю, що то було якесь видіння з майбутнього.
В мене була дивна ситуація, але не містична - в дитинстві гралась з одною молодшою дівчинкою в дворі. Її періодично клинило і вона робилась некерована. А так, як вона була добре молодша, то в бійку я не ввязувалася. Одного разу вона схопила якусь величезну широку гілку з дерева, може й довшу, чим вона сама, і почала з нею за мною бігати. Я забігла в підїзд, а так як батьків не було дома, в квартиру попасти не могла. Тому просто стала між поверхами і не рухалась, коли вона зайшла в під´їзд. От саме дивне - вона мене кликала, я не відзивалась, тоді вона пройшла повз мене! і мене не бачила. Гепала в мої двері, а там зрозуміло, що ніхто не відкрив. Потім вона знов проходить біля мене і так само не помічає
Якесь диво.
В мене була дивна ситуація, але не містична - в дитинстві гралась з одною молодшою дівчинкою в дворі. Її періодично клинило і вона робилась некерована. А так, як вона була добре молодша, то в бійку я не ввязувалася. Одного разу вона схопила якусь величезну широку гілку з дерева, може й довшу, чим вона сама, і почала з нею за мною бігати. Я забігла в підїзд, а так як батьків не було дома, в квартиру попасти не могла. Тому просто стала між поверхами і не рухалась, коли вона зайшла в під´їзд. От саме дивне - вона мене кликала, я не відзивалась, тоді вона пройшла повз мене! і мене не бачила. Гепала в мої двері, а там зрозуміло, що ніхто не відкрив. Потім вона знов проходить біля мене і так само не помічає
1
1
Контрольница• 27 января в 12:10
Ответ дляСтриптизерка
Ще додам що згадала .. я відразу позвонила батькам і розказала їм про це , вони вже знали на памʼять що я бачила і підтримали мене … нехай , але через місяці у мене зʼявилось величезне бажання зробити геологічне дерево … ну і я почала питати у свого батька про його предків , бо там дуже заплутана історія .. там єврейська кров , але війни і всякі події стерли сліди .. ну і він мусив звернутись до родичів щоб вони допомогли, у мене був величезний шок і у батька , до речі , також , бо його прадід поїхав в США у 20-х роках і ніколи більше не приїздив додому , а довго слав посилки ….
Мій батько жив все своє життя і ніколи не знав що у нього взагалі хто небудь у США був з рідні …
Нічого ніби дивного але після цього я і подумала про реінкарнацію, я чомусь все життя мріяла про США , найулюбленіший предмет-англійська … чомусь ненавиділа і ненавиджу німецьку і Німеччину , коли вчила німецьку у школі то у мене прям починалися па … а мій батько не може терпіти США і скільки я його сюди не звала він відмовляється 🤷🏻♀️ звичайно , якщо людина хоче , то вона може повʼязати все як їй вигідно , але всеодно тут щось є
І зараз батько старається знайти ті листи що він слав з посилками … там же мають бути адреси , я просто не можу дочекатися , бо якщо він жив у тому штаті через який я проїжджала то моє життя вже ніколи не буде попереднім
Мій батько жив все своє життя і ніколи не знав що у нього взагалі хто небудь у США був з рідні …
Нічого ніби дивного але після цього я і подумала про реінкарнацію, я чомусь все життя мріяла про США , найулюбленіший предмет-англійська … чомусь ненавиділа і ненавиджу німецьку і Німеччину , коли вчила німецьку у школі то у мене прям починалися па … а мій батько не може терпіти США і скільки я його сюди не звала він відмовляється 🤷🏻♀️ звичайно , якщо людина хоче , то вона може повʼязати все як їй вигідно , але всеодно тут щось є
І зараз батько старається знайти ті листи що він слав з посилками … там же мають бути адреси , я просто не можу дочекатися , бо якщо він жив у тому штаті через який я проїжджала то моє життя вже ніколи не буде попереднім
На рахунок того що ви мріяли про США і живете там...я колись читав що думка вона матеріальна,і коли людина про щось думае , мріе, то це обовязково збудеться , звичайно,потрібно прикладати зусилля для здійснення своїх мрій, для прикладу я мріяв про Англію , мріяв про Ізраіль, і я жив в Англії , а тепер живу в Ізраїлі, напевно токож е еврейське коріння ) якщо знайдете свого дідуся то напишіть , дуже цікаво ...
Ламборджини• 27 января в 14:25
Ответ дляБлондинка в Законе
Единственное, во что верится с трудом в этой истории, это то, что ребенок двухтысячных не был знаком с телевизором и рос ’в селе неасфальтованом’. Я прекрасно помню эти времена - телек и магнитола в каждой сельской хате, потому что село всегда жило зажиточнее бедной городской интеллигенции, которая может только на работу за туалетную бумагу ходить. Кабельное ТВ в городах, интернет, куча детских фильмов и трэвэл-передач. В 2000м вместо голубых огоньков был ночной телемост с разными странами, салюты, небоскребы - все сообща встречали миллениум. Я уже с мальчиками чатилась вовсю в интернет-кафе, а тут прям ребенок без телека. Самому популярному детскому фильму Один дома в 2000м исполнилось 10 лет, его очень активно крутили по телеку, вместе с остальными американскими детскими фильмами
І не валялося ніде журналіа, газет чи книжок із фотографіями міста. Та й таке, в мене мама з 1955 року, з села, і то у 8 років щоб вона не знала що таке асфальт, місто і хмарочоси це нонсенс, ну чесно. Але вже почитала відповіді автора, їй хочеться якогось дива і магії, ну що ж.
1
Бабуся Бетман• 27 января в 16:11
Ответ дляКонтрольница
Так я зрозумів!, я розповів вам свою історію, реінкарнація душ е!
тихо сам с собою я веду беседу?
тема и комменты плод больного мужского разума?
тема и комменты плод больного мужского разума?
1
Контрольница• 27 января в 16:31
Ответ дляБабуся Бетман
тихо сам с собою я веду беседу?
тема и комменты плод больного мужского разума?
тема и комменты плод больного мужского разума?
Что бы сам с собою , это надо иметь 2 акаунта здесь , а несколько акаунтов есть только у вас, что бы по несколько рас , обозвать и обидеть человека, вы от этого получаете удовольствие , как наркоман!
1
1
Бабуся Бетман• 27 января в 16:41
Ответ дляКонтрольница
Что бы сам с собою , это надо иметь 2 акаунта здесь , а несколько акаунтов есть только у вас, что бы по несколько рас , обозвать и обидеть человека, вы от этого получаете удовольствие , как наркоман!
Лечитесь. Вы с автором из одной палаты?
1
Контрольница• 27 января в 16:59
Ответ дляБабуся Бетман
Лечитесь. Вы с автором из одной палаты?
Удалено администрацией...
Бабуся Бетман• 27 января в 17:00
Ответ дляКонтрольница
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Бабуся Бетман• 27 января в 17:00
Ответ дляКонтрольница
Удалено администрацией...
Дядя, верящий в реинкарнацию, что ты от меня хочешь?
1
Контрольница• 27 января в 17:05
Ответ дляБабуся Бетман
Дядя, верящий в реинкарнацию, что ты от меня хочешь?
Удалено администрацией...
Бабуся Бетман• 27 января в 17:07
Ответ дляКонтрольница
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Контрольница• 27 января в 17:10
Ответ дляБабуся Бетман
Удалено администрацией...
А где вы тогда будете пытаться блеснуть своим скудным и не далеким умом?
1
1
Бабуся Бетман• 27 января в 17:11
Ответ дляКонтрольница
А где вы тогда будете пытаться блеснуть своим скудным и не далеким умом?
Это мужик, реинкарнировавшийся, мне рассказывает про скудоумие?
У вас мозга то точно нет.
У вас мозга то точно нет.
1
1
Не гоню• 28 января в 14:17
Автор, не обращайте внимания.
Люди, ограниченные рамками своего человеческого восприятия, не могут представить, что есть что-то больше и дальше известного им.
Я думаю, вы действительно смогли увидеть то место. И да, видимо оно было уже знакомо вашей душе.
Здесь что-то говорили о фантазии, но самое интересное, что человеческий мозг не способен создать то, что не существует в одной из реальностей. Он воспроизводит то, с чем душа когда-то сталкивалась
Люди, ограниченные рамками своего человеческого восприятия, не могут представить, что есть что-то больше и дальше известного им.
Я думаю, вы действительно смогли увидеть то место. И да, видимо оно было уже знакомо вашей душе.
Здесь что-то говорили о фантазии, но самое интересное, что человеческий мозг не способен создать то, что не существует в одной из реальностей. Он воспроизводит то, с чем душа когда-то сталкивалась
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу