Я зажралась? Чи це нормальні думки. Чоловік

Чоловік з 2022 перейшов на роботу вдома. Спочатку нас вивозив в інше місто, там я народила дитину, потім перший рік він їздив туди - сюди, я ще дуже була потрібна малому, потім вже можна було нас повернутися. І от маємо:
в нього невеликий пасивний дохід + підробіток в інтернеті. На продукти нам вистачає. Я заробляю більше за нього. З одного боку мені нема на що жалітися - він не зраджує, в сексі непоганий, щось та заробляє, з дітьми допомагає ДУЖЕ сильно. Я маю час зранку полежати, піти на спорт, зробити доглядові процедури, виходжу погуляти часто, десь буваю, він абсолютно не проти, сидить з малим.
І все я розуміла і перші два роки дуже його підтримувала, бо він нам потрібен живий. Але перші два роки ще хоч можна було йому виходити, ми десь гуляти, їздили, то зараз же капець. В мене відчуття наче я живу та розвиваюся, а з ним нема про що поговорити( він стає мені нецікавим. Я в шоці, наче я опинилася на місці чоловіка, у якого жінка вдома сидить і нічим не цікавиться.
Не знаю чи нормальні мої почуття? Чи то я вже зажралась як кажуть, бо він же допомагає та заробляє все ж, хоч я й більше. Втомилася. Приходять думки, що обрала не того, бо багато знайомих якось все повирішували - то кум, то сват десь, то робота з бронью, то виїхали за гроші, а мій не зміг, мій сидить(