Чи траплялась у ваших дітей закоханість в таборах? Як розвивалося?

Донька (14,5 років) була перед новим роком в таборі. Там у неї трапилася закоханість з хлопчиком (16,5 років). Ну і здавалося б закінчився табір - закінчилося "кохання", але це ж покоління дистанційки, тому вони продовжили спілкування. Щодня, кожен вечір вони по 3-4 години на телефоні, реально з нового року не пройшло ще ні дня, щоб вони не проговорили весь вечір. Разом дивляться фільми, серіали, грають в онлайн ігри, просто спілкуються. Плюс протягом дня переписуються, донька каже що у них в телеграмі вже більше 30 тисяч повідомлень за ці півтора місяці.
Сьогодні донці кур´єр привіз букет від цього хлопчика, а донька зводить мене з розуму щоб я відпустила її (однозначно ні) на день в Київ до нього (ми в іншому місті, 180 км від Києва) або завезла її туди.
Мені звичайно, з однієї сторони і добре, що це підліткове кохання на відстані і шансів наробити помилок у них менше, але я не розумію як воно все має продовжуватися. Кататися на побачення в Київ точно ніхто не буде.
Розкажіть чи бувало табірне "кохання" у ваших дітей і як воно продовжувалося, а головне як закінчувалося.