Лорка-хлорка• 16 февраля 2025
У кого в семье все с СДВГ, а вы -нормотипичная, как справляетесь с выгоранием?
У меня уже проблемы со здоровьем начались, не вытягиваю это все...
1
63
0
У нас 2 на 2, я з дочкою і чоловік з сином. Коли зчепляться кажу: ей, ви двоє з діагнозами, вийдіть звідси. Навчилася турбуватися про себе і завжди бути в ресурсі. Не перепрацьовую, слідкую за сном і інформаційним навантаженням, бо в будь який момент може бути потреба бути вогнегасником.
2
1
Це не хвороба, це особливість нервової системи. З цим живуть і успішно адаптуються, просто якісь нюанси буде видно лише при найближчому спілкуванні.
8
Хай автор, звісно відповість, але я подумала, що мова про її сім´ю, а сім´я це подружжя і діти, а не свекри.
1
То це не діагноз,а тип нервовоі системи?Бо я далека і думаю,як розпізнати одразу.Серйозне питання.
3
У всех по-разному. Наши соседи живут с родителями. Считают их своей семьёй. Мы же не знаем как у автора.
Ні, в нас конфліктів немає. Просто постійний забіг, навіть коли нікуди поспішати. Нетерплячість (коли мені навіть в туалеті на дають спокою). Неуважність - за всіма їх речами слідкую я, бо все губиться, забувається, не можуть знайти і тд. Фізичний неспокій, постійний рух - оці мельтешиння перед очіма в мене вже морську хворобу викликають. Незграбність -все падає з рук, грюкає, стукає. Куди треба йти, їхати, зустрічі, заняття -все це я маю контролювати, бо все забувається. Навіть щоб одяг був по погоді -мені доводиться слідкувати. Задовбало це все. А, ще я маю з дому виходити остання і вимикати все, що вони не вимкнули, бо вони це все забувають. Колись не було вдома води і чоловік сам був, потім кудись пішов. Я повернулась додому, а вдома з крана повним напором вода тече (це він перевіряв чи є вода і назад кран не закрутив). Добре, хоч все в раковину текло, не затопили сусідів.
4
Ого,ну якось мусите звикнути,раз так вийшло.Це ж не змінити,то треба міняти відношення.А можливо є корекція,хоча б дитиною займатися,якщо чоловік не бачить проблеми.
Був, звісно. І це типу не хвороба. Я тоді думала, що він просто неуважний і холерік. А коли народилась дитина, на 100% його копія, і їй поставили діагноз, то все стало зрозуміло і з ним.
6
2
У моего ребёнка этот диагноз. И только когда ему диагностировали, стало понятно, что и у мужа то же самое. Просто в его детстве это не считалось диагнозом.
Да, иногда я очень сильно устаю от их ’особенностей’. Но прям так чтоб выгорать - нет.
Не знаю, связано ли, но я очень стараюсь иметь личное пространство, личное время в достаточном количестве. И на самом деле прикладываю усилия к тому, чтобы поменьше контролировать все в семье.
Да, иногда я очень сильно устаю от их ’особенностей’. Но прям так чтоб выгорать - нет.
Не знаю, связано ли, но я очень стараюсь иметь личное пространство, личное время в достаточном количестве. И на самом деле прикладываю усилия к тому, чтобы поменьше контролировать все в семье.
3
Я вам співчуваю. Дещо з описаного у мене теж є, але не все. Вода, світло і закриті замки входять в сферу зацикленості чоловіка, тому це на ньому. А дитяче планування часу та контроль, а також планування домашніх справ чоловіка і їхній контроль також на мені. Можливо у вас не простора квартира, у мене є час і місце відпочинку, я щовечора на 15 хв перед сном йду сама гулятибез телефона, щоб від них відпочити :) Ну і діти коли підростуть, фізично набагато легше, сину вже 15. Є психологічні бзіки, але я вже в ресурсі, і можу це витримати.
Пошукайте можливість підтримати себе.
Пошукайте можливість підтримати себе.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу