Сижу_и_плачу• 16 марта в 17:12
Хочу дещо запитати у Вас. Питання до тих хто розлучався.
Добрий день. Скажіть, коли ви розлучались, Вас не мучило а як же буде з дітьми? Що тата вдома більше не буде для них? Просто мені вибору не дали, сам сказав що кінець всьому, а я вже немаю сил бігати за ним і просити не йти. Тепер питання, для дітей це дуже болюче? Як допомогти їм це пережити? Раніше дуже мучило що в інших діток є тато вдома і повна сімʼя, а в моїх не буде.
2
4
9
49
0
Мій колишній чоловік набагато частіше бачився з сином після розлучення. Чим коли ми жили разом.
Щасливі батьки=щасливі діти.
Йому було 3 роки, коли пішла від його тата. Синові сказала правду. Що ми з татом більш не любимо один одного. Але не через тебе, просто так буває в житті. А тебе ми любимо так само.
Син все зрозумів питань більше не задавав
Щасливі батьки=щасливі діти.
Йому було 3 роки, коли пішла від його тата. Синові сказала правду. Що ми з татом більш не любимо один одного. Але не через тебе, просто так буває в житті. А тебе ми любимо так само.
Син все зрозумів питань більше не задавав
9
Мне ваши мысли знакомы, но это скорей всего мое восприятие правильно : дом семья, папа и мама вместе.
В вашем случае вообще все решили без вас :(, зачем за ним бегать ?
В вашем случае вообще все решили без вас :(, зачем за ним бегать ?
Я раніше дуже робила з цього трагедію. Зараз вже якось пусто всередині з тим усім. Але таки хочу думаю запитати
1
Я раніше боялась розлучення як вогню. От направду. Я так боялась, бігала плакала, просилась. Аж соромно. Зараз я вже думаю на все воля Божа, значить не хоче бути зі мною. Значить так має бути.
1
4
Согласна. Два мои мужа росли без отцов и с ними всё было нормально. И выросли нормальными людьми. Тот, который рос с отцом, в итоге, мудак-мудаком.
5
Я пояснила йому,щоб між нами не було, це ніяк не відобразиться на синові.
Вже близько 10років розлучені. Я давно все йому пробачила. Бо винні завжди двоє.
Спілкуємося добре. Він іноді навіть ночує в нас. Але спить звісно що окремо. В мене всі ці роки своє особисте життя:)
Вже близько 10років розлучені. Я давно все йому пробачила. Бо винні завжди двоє.
Спілкуємося добре. Він іноді навіть ночує в нас. Але спить звісно що окремо. В мене всі ці роки своє особисте життя:)
2
Ви абсолютно праві. Просто я дуже любила людину і поплатилась дуже дорого) за свою дурість і рожеві окуляри)
Очень сильно любить любого мужчину, если это не ребёнок, не стоит. Нужно всегда иметь трезвый рассудок.
Да, это как в песне если у вас нет собаки...
Да и без мужа можно жить счастливо особенно если его никогда не было , или его присутствие было не так важно
Да и без мужа можно жить счастливо особенно если его никогда не было , или его присутствие было не так важно
2
Абсолютно не треба. Діти не такі внушаємі і слабкі, як ви думаєте. Поясніть, що їх люблять, як і любили, і діти будуть тата бачити і проводити час. В сина в класі є розлучені сім´ї. То діти спокійно про це розмовляють. Ну от в 5 класі сина друг каже :’ нарешті вирішили розлучитися, тепер мама спокійна, не плаче і дома тихо, бо я сходив з розуму, як чув , що вони казали.
Свого часу я класу з 2 мріяла про розлучення батьків, дома пару раз на місяць був ад, бо батько гуляв. Хоча любила обох батьків, але жити мені було погано з цими сварками.
Свого часу я класу з 2 мріяла про розлучення батьків, дома пару раз на місяць був ад, бо батько гуляв. Хоча любила обох батьків, але жити мені було погано з цими сварками.
3
Ну и зачем он вам? Неужели у вас нет ничего интересного в жизни помимо мужа? У меня столько занятий, что на семью вообще нет времени. И не заметила бы, если бы муж ушёл))
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу