Война всегда рядом

Переселенцев с области 200-300 тысяч, а в городе миллион триста тыс. Все соседи на месте, Салтовка. Из 36 квартир только в одной за границей до сих пор.

Автор, вам надо усвоить, что оставшиеся ненавидят выехавших и что б вы не написали- всё обосрут и придеруться к каждому слову и будет всё не так: переживаете за тех кто остался- лицемерка, иди в окопы, уехала и не суйся со своими переживаниями за Украину, не пиши, не отсвечивал. Ничего не простите, не пишите, то скажут, что уехала и ей пофиг, вычеркнула из жизни и тп, а напишешь, скажут что вы пишите, типа что нам ваша заграничная поддержка. Ща мне тут морд налепят, но правда глаза колет.

В мене родич мобілізований.
Так от бойові будуть через місяць, а бронік і шолом чи де він там служить, потрібні вже вчора

А Ви не розумієте, що троляка навмисно натравлює людей одних на одних?

Та видумує вона. «Роботодавець»🤪

О боги
Так возвращайтесь! В Буче живут люди. Хватит страдать на чужбине 🤡

видать мінЕТстерство роз’єднання українців мало платить))))

Я уже вижу. Какой-то кошмар просто.

И к чему ваши пис.дострадания? Патриотка епта отыскалась

бо вона така виїхавша, як я - піськограй

А мы ждем снятия анонимов, чтобы глянуть на вас страдалицу заграничную.

Если вы не слышали, что IT компании продолжают платить сотрудникам, зачем нападать? Вы об этом не знаете, ок. Он мне так объяснял почему ему ничего не нужно. Откуда столько ненависти?

Ладно, хватит с меня этого негатива. Общайтесь тут без меня.

Ні , ви праві.
Але як нам дивитись на ці коментарі ?
Нам тим хто залишився?
Жіночка підсуєтилась, сім´ю вивезла, нерухомість на перспективу.
Це добре. Ну це виживання.
В моїй організації за останні півроку біля 10 смертей від бомб, дронів і т.п
І ще біля 2 десятків поранень і контузій.
Як нам з психологічної точки зору реагувати на запити автора?

Обычно те кто такое пишут, сами всех ненавидят и переносят свои чувства на других.

Вашу брехню вже треба граблями знімати з вух

Мой муж все три года, что воюет, стабильно получает зп, с довоенной конторы. И помогают они много. Есть нормальные работодатели.

Не читати те що вам не подобається. Автор же попередила, до кого звертається, то навіщо цей мазохізм?

В неї такі рободавці, як її психологи

В мене немає негативу до автора
Але і суті запиту не зрозуміла
А ви зрозуміли?
Вона в Україну хоче, чи друга жалко?

Ну что вы?! Не уходите! Я вам сочувствую очень! Как же вам тяжко на чужбине-то страдать! Может денюжку на карточку перевести? Подсобить так сказать. А то там дорого все. Как вы это выдерживаете?

Не знаю, что у нее, я к тому, что существуют работодатели, которые не уволили и платят военным.

Я могла би в принципі і не виїзжати, бо я з Києва і життя в Києві відносно безпечне. . Але в мене на початку війни була страшна паніка за дітей. Я не могла їсти в спати декілька днів. Коли в мене почалися сильні і часті екстрасистоли, то я випила колвалол і заснула так сильно, що наче як була без свідомості.
А потім знову без сна і їжі.
Розуміючи, що так тривати не може, я виїхала з дітьми до подруги в Німеччину.
Наче облаштувалися і все добре, але я нічого не можу з собою зробити і періодично читаю новини. Як тільки начитаюся, то знову не можу спати і їсти+ почалися панічні атаки. .
Але цими хвилюваннями я все одно не допоможу, тому живу і радіюся сьогоднішньому дню.
Просто я занурилася в приємні клопоти у вільний час. Печемо домашнє печиво, висажуємо зараз квіти на балкон, готуємося до пасхи, в´яжу, катаємося на велосипедах і все це разом з битовухою і роботою.
Я себе зайняла справами так щільно, що не маю часу на хандру і це моє спасіння.

Щось я ваш пост не зрозуміла. Ви маєте на увазі, що власні діти повинні також страждати, бо хтось десь страждає?

Вы дивная такая автор . Помогайте другу и поддерживайте или блокируйте , все от вашей совести .

Гениально.
Вам говорят - хотите другу помочь, купите ему броник или шлем, а вы посылку со сладостями собирать ему решили…

Так вы и забили )) только друзья на фронте вас смущают по вашим словам .

що значить більшість не в Україні??? це ви з якого чуда так вирішили??

І доречі, таке враження, що ви думаєте, що люди що виїхали того нічого не пізнали, не чули та не бачили.. Не всі в перші дні виїхали. Багато хто , коли вже зовсім погано стало. Ну ось я з Харкова, півроку перші була в Україні, не хотіла виїздити зовсім. Виїхали в інших місто і поряд з домом прилетіло декілька ракет (Амстор,якщо пам´ятаєте). Я сама з двома малими дітьми- стекла вибило, вбило сусіда (він працював там), а ще ми кожен день гуляли в парку, куди летіли шматки ракети і в цей день не пішли просто потому що я погано себе почувала. То це стало крапкою. Я до сих пір не сплю нормально, в мене так і залишився птср і постійна тривога, в старшої дитини тікі.. Плюс стрес еміграції.. Мені і тут погано і вдома не можу більше. Але підтримки тут точно зараз не варто шукати. Бо люди в Україні зараз точно нікого не підтримають. А виїхавши зараз як козли відбування для агресії, яка накопичилася.

це 200%