begovelik• 02 мая в 18:33
Якщо Україна переможе, але втратить мільйони життів і більшість територій — це
3
1
7
Розовые одуванчики• 02 мая в 18:33
Ответ дляbegovelik
Якщо Україна переможе, але втратить мільйони життів і більшість територій — це перемога чи поразка?
Я вообще не вижу шансов победы.
39
3
Ответ дляbegovelik
А у нас всё просто: ми вмираємо, щоб жити. Ми втрачаємо всіх, щоб ніхто не посмів сказати, що ми здалися. У нас перемога — це не здобутки, а принцип: стояти, навіть якщо все згорить.
Вы как то загоняетесь. Никто это победой не называет, не перегибайте. Неудачная тема, в этот раз, у вас
9
4
Ответ дляmymoly
Як можно перемоги при втраті більшості територій?
Перемогти це дійти до мацкви і розваляти її
Перемогти це дійти до мацкви і розваляти її
Тоді Норвегія програла Гітлеру, бо не дійшла до Берліна? А Чехи — бо не розвалили Третій Рейх? Ні. Вони вистояли. Вижили. І стали кращими.
Розвал Москви — не обов’язково перемога.
А от збереження України — попри все — нею вже є.
Розвал Москви — не обов’язково перемога.
А от збереження України — попри все — нею вже є.
4
Ответ дляbegovelik
Тоді Норвегія програла Гітлеру, бо не дійшла до Берліна? А Чехи — бо не розвалили Третій Рейх? Ні. Вони вистояли. Вижили. І стали кращими.
Розвал Москви — не обов’язково перемога.
А от збереження України — попри все — нею вже є.
Розвал Москви — не обов’язково перемога.
А от збереження України — попри все — нею вже є.
Так все зависит от того что назвать перемогою. Моя знайома вважає що Україна воює за землі
На даний момент часу збереження життів і є перемога
На даний момент часу збереження життів і є перемога
Ответ дляbegovelik
А у нас всё просто: ми вмираємо, щоб жити. Ми втрачаємо всіх, щоб ніхто не посмів сказати, що ми здалися. У нас перемога — це не здобутки, а принцип: стояти, навіть якщо все згорить.
Філософські спічі - не ваше.
Після втрати _більшості_ території жодна країна ще не виживала.
Після втрати _більшості_ території жодна країна ще не виживала.
1
Success2013• 02 мая в 18:47
Ответ дляbegovelik
А у нас всё просто: ми вмираємо, щоб жити. Ми втрачаємо всіх, щоб ніхто не посмів сказати, що ми здалися. У нас перемога — це не здобутки, а принцип: стояти, навіть якщо все згорить.
Казнить нельзя помиловать.Запятую поставьте сами.
2
Success2013• 02 мая в 18:48
Ответ дляmymoly
Як можно перемоги при втраті більшості територій?
Перемогти це дійти до мацкви і розваляти її
Перемогти це дійти до мацкви і розваляти її
Розваляты кем и чем?У них,как минимум населения это *5
1
Ответ дляlus_so
Філософські спічі - не ваше.
Після втрати _більшості_ території жодна країна ще не виживала.
Після втрати _більшості_ території жодна країна ще не виживала.
Франція 1940-го втратила Париж, половину території, уряд утік. Але Франція вижила. Норвегія була повністю окупована. Польща — стерта з карти. Ізраїль — з моменту створення під обстрілами з усіх боків.
І що? Всі вони живі. Бо країна — це не тільки кордони. Це воля. Це здатність триматися, коли все зруйновано.
Не виживають ті, хто рахує кілометри. Виживають ті, хто не опускає очі.
І що? Всі вони живі. Бо країна — це не тільки кордони. Це воля. Це здатність триматися, коли все зруйновано.
Не виживають ті, хто рахує кілометри. Виживають ті, хто не опускає очі.
4
Success2013• 02 мая в 18:51
Ответ дляmymoly
Тогда что для Украины перемога?
Та ничто.Загубить столько жизней и всё ради чего?Итог сегодняшний знаете?И это ещё не конец.
1
6
Ответ дляbegovelik
А у нас всё просто: ми вмираємо, щоб жити. Ми втрачаємо всіх, щоб ніхто не посмів сказати, що ми здалися. У нас перемога — це не здобутки, а принцип: стояти, навіть якщо все згорить.
Покажіть, як треба вмирати, щоб жити в горіти до кінця на своєму прикладі. А то трендіти - не мішки перевертати
2
Ответ дляbegovelik
Франція 1940-го втратила Париж, половину території, уряд утік. Але Франція вижила. Норвегія була повністю окупована. Польща — стерта з карти. Ізраїль — з моменту створення під обстрілами з усіх боків.
І що? Всі вони живі. Бо країна — це не тільки кордони. Це воля. Це здатність триматися, коли все зруйновано.
Не виживають ті, хто рахує кілометри. Виживають ті, хто не опускає очі.
І що? Всі вони живі. Бо країна — це не тільки кордони. Це воля. Це здатність триматися, коли все зруйновано.
Не виживають ті, хто рахує кілометри. Виживають ті, хто не опускає очі.
Україна так виживала 300 років і діждалась момента ослаблення ворога. Жодна з перелічених вами країн не втрачала мільйонів життів. Жодна з цих країн не звільнилась через власну військову перемогу.
Оці пафосні вигуки ’не рахують кілометрів’ - це ви до чого зараз? До офіційної відмови від 4 областей і Криму?
Оці пафосні вигуки ’не рахують кілометрів’ - це ви до чого зараз? До офіційної відмови від 4 областей і Криму?
1
Ответ дляYuliya82
Покажіть, як треба вмирати, щоб жити в горіти до кінця на своєму прикладі. А то трендіти - не мішки перевертати
Говорити про ´горіти до кінця´ — це легко, коли тобі не доведеться стояти на передовій. Хтось вже давно платить за це своїм життям. І я б запитала: ви хочете бути героєм чи просто зручним бездушним статистом у чужій трагедії?
Ответ дляlus_so
Україна так виживала 300 років і діждалась момента ослаблення ворога. Жодна з перелічених вами країн не втрачала мільйонів життів. Жодна з цих країн не звільнилась через власну військову перемогу.
Оці пафосні вигуки ’не рахують кілометрів’ - це ви до чого зараз? До офіційної відмови від 4 областей і Криму?
Оці пафосні вигуки ’не рахують кілометрів’ - це ви до чого зараз? До офіційної відмови від 4 областей і Криму?
300 років — це не означає, що треба миритися з поразками і втратами. Кожен раз, коли країна падає, вона має шанс піднятися знову. І коли Україна, нарешті, здобуде перемогу, це буде перемога не лише над ворогом, а й над самим собою. І не варто порівнювати втрату територій з фактом, що країна не здається, навіть коли здається, що всі її шанси вичерпані.
Щодо пафосних вигуків — це не про офіційну відмову, а про внутрішню силу триматися, коли здається, що вже нічого не залишилось. І навіть якщо доведеться втратити частину, це не значить, що війна програна. Важливо не кількість кілометрів, а бажання йти до кінця.
Щодо пафосних вигуків — це не про офіційну відмову, а про внутрішню силу триматися, коли здається, що вже нічого не залишилось. І навіть якщо доведеться втратити частину, це не значить, що війна програна. Важливо не кількість кілометрів, а бажання йти до кінця.
Ответ дляbegovelik
300 років — це не означає, що треба миритися з поразками і втратами. Кожен раз, коли країна падає, вона має шанс піднятися знову. І коли Україна, нарешті, здобуде перемогу, це буде перемога не лише над ворогом, а й над самим собою. І не варто порівнювати втрату територій з фактом, що країна не здається, навіть коли здається, що всі її шанси вичерпані.
Щодо пафосних вигуків — це не про офіційну відмову, а про внутрішню силу триматися, коли здається, що вже нічого не залишилось. І навіть якщо доведеться втратити частину, це не значить, що війна програна. Важливо не кількість кілометрів, а бажання йти до кінця.
Щодо пафосних вигуків — це не про офіційну відмову, а про внутрішню силу триматися, коли здається, що вже нічого не залишилось. І навіть якщо доведеться втратити частину, це не значить, що війна програна. Важливо не кількість кілометрів, а бажання йти до кінця.
300 років України і 4 роки Франції/Норвегії. Це ви Україні закидаєте здачу і втрату моральної стійкості? З внутрішньою силою в нас якраз порядок.
Беззмістовні пафосні слогани. Це ви зелю слухали? Це якраз в його стилі.
Беззмістовні пафосні слогани. Це ви зелю слухали? Це якраз в його стилі.
Ответ дляbegovelik
Говорити про ´горіти до кінця´ — це легко, коли тобі не доведеться стояти на передовій. Хтось вже давно платить за це своїм життям. І я б запитала: ви хочете бути героєм чи просто зручним бездушним статистом у чужій трагедії?
Я не хочу героїв, я хочу, щоб всі були живі. До задниці той героїзм у труні. Вам ті, хто втратив своїх рідних, будуть відповідати точно так же
Natal_ka91• 02 мая в 22:09
Думаю, на жаль, буде втрачено як люди, так і території. Втрата людей, такої кількості - це вже поразка(
Ответ дляmymoly
Як можно перемоги при втраті більшості територій?
Перемогти це дійти до мацкви і розваляти її
Перемогти це дійти до мацкви і розваляти її
Ціль війни - це не пермога-поразка. А досягнення цілей. Я бачу ціль десь таку: нікому ми не треьа сильними і могутніми; люди - ресурс, тому не слід задаватися питаннями , чому «ціль» досягається так криваво, причому з обох сторін; ціль - всі думають про майбутнє - в тому числі про надра.
Скоро почнеться нова війна. Вона і стане ринком для продажу зброї. Для заробітку. Ну є ж у країнах заводи, вони роблять зброю, зброю треба продавати, продавцям треба війни. (Індія-Пакистан). Ну або Латвія і тд, але це якось фантастично.
Чекаю в червні-липні що у нас почне закруглятися.
Скоро почнеться нова війна. Вона і стане ринком для продажу зброї. Для заробітку. Ну є ж у країнах заводи, вони роблять зброю, зброю треба продавати, продавцям треба війни. (Індія-Пакистан). Ну або Латвія і тд, але це якось фантастично.
Чекаю в червні-липні що у нас почне закруглятися.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
