Расскажите свои истории, когда мужчина молча пропал, это всегда другая?

****Я ни разу не заводила разговоры о будущем и обязательствах, я не собиралась ни на кого давить. ****

Автор, вы себе противоречите.
Вы говорите, что он вам делал предложение и у вас все было лучше, чем хорошо

Но тут же оказывается, что вы ’не давили’. Боялись, что разговор будет воспринят именно как давление?
Ни разу не заводили разговоры о будущем
Это как?

Мужчина вам сделал предложение. В этом случае обсуждать будущее- это не давить. Вы же обоюдно его обсуждаете
Если он действительно сделал вам предложение
А не ляпнул что-то по пьяни

ну то есть в принципе нормально, когда мужчина вот так молча уходит от женщины? Когда перед этим предлагает ей пожениться? А если бы я забеременела? Я ни разу не заводила разговоры о будущем и обязательствах, я не собиралась ни на кого давить. Но если он не хотел, или хотел кого то другого, он мог сказать - простий, прощай и все

****Я ни разу не заводила разговоры о будущем и обязательствах, я не собиралась ни на кого давить. ****

Автор, вы себе противоречите.
Вы говорите, что он вам делал предложение и у вас все было лучше, чем хорошо

Но тут же оказывается, что вы ’не давили’. Боялись, что разговор будет воспринят именно как давление?
Ни разу не заводили разговоры о будущем
Это как?

Мужчина вам сделал предложение. В этом случае обсуждать будущее- это не давить. Вы же обоюдно его обсуждаете
Если он действительно сделал вам предложение
А не ляпнул что-то по пьяни

да, делал, но я никогда не заикалась об этом сама. Для меня это было неожиданностью, я не говорила ни да, ни нет. Я не давила, типа - а что у нас за отношения? а мы поженимся? а когда? Я хотела просто наслаждаться друг другом, потому что нам вместе было очень хорошо. И да, я хотела бы за него замуж, но не так быстро, я уже была замужем, я понимала что это поспешно. Возможно он решил что мой ответ нет, я не знаю

это не про меня, я бы приняла его позицию. Но не было ни одной предпосылки, все было лучше чем хорошо, или я просто не заметила фальши с его стороны

Как он предложил пожениться?
Спросил будете ли вы его женой и подарил кольцо?

Или по пьяни/по сексу что-то ляпнул?

В наших отношениях никогда не присутствовал алкоголь, никогда. Однажды он сказал что не может без меня и хочет чтобы мы поженились, я промолчала, а он спросил что ты ответишь? Я сказала что рано. Потом он затрагивал этот разговор еще 4 раза. Но без кольца, просто затрагивал. Естественно поэтому я и молчала в ответ, потому что это было не предложение даже

Я не мужчина. Пропадаю просто потому что скучно. О чем говорить, если не о чем? Пропал и пропал, не хочет человек с Вами ничего выяснять. Пропадаю от ’ липучек’ когда чувствую, что человек просто так не отлипнет и разговоры не помогут.

Ну ок
Значит вы знаете, где он живет, работает, его друзей и родственников
Хотели бы поговорить, сделали бы это

Согласна, что еще автор хочет услышать?

Ничего
Ее штырит только от того, что ей свое говно на него не удалось вылить. Сбежал гад

А что вы хотели услышать в ’заветном разговоре’?
Неужели правду?

’Ты меня не привлекаешь, ты душная, страшная и в постели бревно. я еле терпел тебя, пока страдал по бывшей. Но теперь отошел и от тебя свалил’

Але як її любив в останню ніч, то у бідненького якось встало на таку душніло бревно, як ви пишите. У вас в голові завжди жінка винна? Що воно бидло, немає навіть думок? Яка нормальна людина, мовчки счезне без пояснень? Я вам скажу: дуже невпевнена, закомплексована, і труслива. Бо , навіть, як знайшов іншу, поважай і скажи, що розлучаємося, і причина не в тобі, а в мені:’ я покохав іншу’.
А то піде чмо, а потім такіж закомплексовані автору навішають, що вонна винна.
Після таких постів, автор взагалі буде невпевнена в собі. Навіщо ви таке робите?

это навязываение и преследование, разве нет? Я понимаю, я принимаю его позицию, просто мне больно, вот и все

о, вы и правда душная

Але як її любив в останню ніч, то у бідненького якось встало на таку душніло бревно, як ви пишите. У вас в голові завжди жінка винна? Що воно бидло, немає навіть думок? Яка нормальна людина, мовчки счезне без пояснень? Я вам скажу: дуже невпевнена, закомплексована, і труслива. Бо , навіть, як знайшов іншу, поважай і скажи, що розлучаємося, і причина не в тобі, а в мені:’ я покохав іншу’.
А то піде чмо, а потім такіж закомплексовані автору навішають, що вонна винна.
Після таких постів, автор взагалі буде невпевнена в собі. Навіщо ви таке робите?

Цікаво, як потім у таких мудпків складаються відносини з іншими жінками? Надіюсь карма вертається.

Значит, если автор поверит вам, что она годами не могла распознать обычное быдло, это ей придаст уверенности?

это не про меня, я бы приняла его позицию. Но не было ни одной предпосылки, все было лучше чем хорошо, или я просто не заметила фальши с его стороны

Значит, если автор поверит вам, что она годами не могла распознать обычное быдло, это ей придаст уверенности?

Автор, я вас розумію, це дуже неприємно, коли вони отак зникають мовчки, а ти сидиш і починаєш копатися в собі, шукати причини, що ти зробила не так, чому він так з тобою. Банальне ’вибач, але я вирішив, що у нас немає спільного майбутнього, ми більше не зможемо спілкуватись’ поставило б крапку, а тут таке, сиди і думай, чим ти така х*йова, що з тобою не удосужилися просто попрощатися після року стосунків. Це ж не місяць походили за ручку у 16 років, і то , такі сцикуни з віком не змінюються, ведуть себе однаково.

Це просто дуже боляче, я не знаю, чи зможу будувати нові відносини, бо цей страх залишиться зі мною. Я не була душною, я це знаю. Я бачила в ньому тільки хороше, всупереч тому що спостерігала в його поведінці. Я вірила в нас і в те що ми зустрілись не випадково. Ми з ним з різних світів, але завжди знаходили спільну мову. Я його чула і розуміла, він мене ні. Але не так багато чоловіків це вміють. Він не обрав мене, це його право, і його вибір, але він залишив мене з тишею, яка мене зараз руйнує. І я намагаюсь шукати йому виправдання, замість того щоб поставити крапку і піти далі

Розповім: мені 18років, поїхала навчатись у велике місто,там познайомилась з хлопцем, йому 23 роки, зустрічались півроку. Зустрічання самі розумієте які, у мене постійне навчання, у нього робота, два-три рази на тиждень бачимось, ходимо на побачення і наче все добре. Це було за часів коли дзвонити по мобільному треба було за гроші,лише перші секунди розмови були безкоштовними, тож про дзвінки теж домовлялись завчасно. Отже, в запланований час він не дзвонить, чекаю до ранку, дзвоню- він скидає, пишу смс-не відповідає. Їхати до нього виясняти,що сталось,не захотіла,хоч сусідки по гуртожитку рекомендували, але я вирішила перестраждати і рухатись далі. Проходить шість років, я готуюсь до весілля, вже в іншому місті, сиджу у перукарки на пробній зачісці, дзвонить телефон- він ( де дістав мій номер не знаю), розповідає сумну історію, що тоді у нього було дівчина, з якою він був у стосунках ще зі школи і тому не міг кинути, і вона сюрпризом приїхала, тож він не подзвонив,але весь час думав лише про мене,серце його країлось, кохає мене до знемоги, хоче зустрітись, я поспівчувала цьому бідосі, попрощалась і заблокувала. Через ще декілька років приходить лист на електронну пошту( вона була у відкритому доступі на сайте компанії, де я працювала), знову зізнання, любов-морков і всі діла, він живе у Польщі і пропонує переїхати в його місто, я проігнорувала. Коли почалась повномасштабна війна, він знову пише на пошту, питає,як я, пропонує допомогу з переїздом, я ігнорую і на цей раз. В 2023 році в інстаграмі знайома з часів інституту відзначає на фото дівчину з прізвищем, як у нього, відкриваю її сторінку і що я бачу? Правильно, дружина цього героя-коханця, та сама дівчина з якою він у стосунках ще зі шкільних часів, все у них чудово, двоє прекрасних діток, вона багато пише щемливих історій про їхнє кохання, яке вони несуть крізь роки.
Мораль цієї історії така:по-перше, так, я вважаю,якщо чоловік зник без пояснень, у нього інша або він раптово помер, по-друге, навіть люблячий чоловік і турботливий батько може виявитись мудаком, тож треба завжди мати запасний план- карʼєру, заощадження,друзів,що підтримають у скруті, по-третє, страждати за тим,хто пішов без пояснень не треба, нехай мандрує вперед у світле майбутнє, але якщо він знову дає про себе знати- забийте, хай живе своє найкраще життя, але без вас, вам у житті таке слабкодухе гівенце не треба

В мене вже була подібна історія, хлопець зник, десь через місяць зустрічань. Але через два місяці повернувся, вибачався, вони розсталися с дівчиною, але потім вона дізналась що вагітна. Він не знав як пояснити. Коли він зник, через деякий час мені написала його дівчина і спитала - чи зустрічались ми вживу? Я сказала що ні, але ми навіть спали. Вона мені подякувала. Коли він зявився, ми поспілкувались і назавжди зникли з життів один одного. Та дівчина була в мене в друзях потім, через деякий час після народження дитини вони все ж таки розлучились, в неї вже інший чоловік, а про нього нічого не знаю. Але ця історія завершилась, і тому воно не боліло і ненавішало на мене комплекси, страхи і відчуття що треба обходити стосунки. Я хочу лише цього, крапки, закінчення, логічного завершення, а зараз в мене як відкрита діра і відчуття що в неї все летить шкереберть