Расскажите свои истории, когда мужчина молча пропал, это всегда другая?

Ви ж логічно розумієте, що в цій ситуації нічого не зробите вже? Він зник, він слабак і обрав такий шлях закінчити стосунки. Все, це крапка, нехай йде лісом. Тож вам треба жити далі, якщо не виходить шукайте,що допоможе- психолог, друзі,нове хобі,що завгодно, не заганяйте себе у депресивний стан,тим паче через людину,як геть того не гідна

Так, звісно, мені залишається лише будувати своє краще життя, просто без людини яку я в ньому бачила. Я нічого не буду робити, видалила скрізь діалоги, щоб не було навіть спроби йому написати, бо це зробить мені лише гірше

Розповім: мені 18років, поїхала навчатись у велике місто,там познайомилась з хлопцем, йому 23 роки, зустрічались півроку. Зустрічання самі розумієте які, у мене постійне навчання, у нього робота, два-три рази на тиждень бачимось, ходимо на побачення і наче все добре. Це було за часів коли дзвонити по мобільному треба було за гроші,лише перші секунди розмови були безкоштовними, тож про дзвінки теж домовлялись завчасно. Отже, в запланований час він не дзвонить, чекаю до ранку, дзвоню- він скидає, пишу смс-не відповідає. Їхати до нього виясняти,що сталось,не захотіла,хоч сусідки по гуртожитку рекомендували, але я вирішила перестраждати і рухатись далі. Проходить шість років, я готуюсь до весілля, вже в іншому місті, сиджу у перукарки на пробній зачісці, дзвонить телефон- він ( де дістав мій номер не знаю), розповідає сумну історію, що тоді у нього було дівчина, з якою він був у стосунках ще зі школи і тому не міг кинути, і вона сюрпризом приїхала, тож він не подзвонив,але весь час думав лише про мене,серце його країлось, кохає мене до знемоги, хоче зустрітись, я поспівчувала цьому бідосі, попрощалась і заблокувала. Через ще декілька років приходить лист на електронну пошту( вона була у відкритому доступі на сайте компанії, де я працювала), знову зізнання, любов-морков і всі діла, він живе у Польщі і пропонує переїхати в його місто, я проігнорувала. Коли почалась повномасштабна війна, він знову пише на пошту, питає,як я, пропонує допомогу з переїздом, я ігнорую і на цей раз. В 2023 році в інстаграмі знайома з часів інституту відзначає на фото дівчину з прізвищем, як у нього, відкриваю її сторінку і що я бачу? Правильно, дружина цього героя-коханця, та сама дівчина з якою він у стосунках ще зі шкільних часів, все у них чудово, двоє прекрасних діток, вона багато пише щемливих історій про їхнє кохання, яке вони несуть крізь роки.
Мораль цієї історії така:по-перше, так, я вважаю,якщо чоловік зник без пояснень, у нього інша або він раптово помер, по-друге, навіть люблячий чоловік і турботливий батько може виявитись мудаком, тож треба завжди мати запасний план- карʼєру, заощадження,друзів,що підтримають у скруті, по-третє, страждати за тим,хто пішов без пояснень не треба, нехай мандрує вперед у світле майбутнє, але якщо він знову дає про себе знати- забийте, хай живе своє найкраще життя, але без вас, вам у житті таке слабкодухе гівенце не треба

Первая мысль: а вы знаете, что он все еще жив-здоров? Что не попал в лапы ТЦК? Тем более много времени прошло, в сети появляется, новые фото в социальных сетях публикует?

Так почему не можете просто позвонить, спросить: Вась, беспокоюсь за тебя, куда пропал, что случилось? Или он звонки сбрасывает?

не ТЦК точно, страна другая. Все хорошо, онлайн бывает, в инстаграмме новые подписки, не знаю на кого аккаунт закрыт и меня туда он не добавил.

Грустно это. Но честно - да, я б позвонила, приехала, нашла и всю душу его вытрясла б за игнор. Вытрясла, а после этого сама б в черный список добавила и больше не общалась. Но незавершенную историю никогда б не оставила.

я бы очень хотела быть такой как вы, но я не такая. Я знаю что вернется, я в это верю, это чувствую. Вот тогда я все это и скажу, вот тогда я и заблокирую.

Но какой смысл от этого - потом? Вы сами себя же терзаете сомнениями… Да и есть вероятность, что потом эти негативные эмоции забудутся и сменятся на: как же я по тебе скучала…

згодна, її весь час буде переслідувати незакритий гештальт, а це дуже вимотує.
добре, якщо він скоро з’явиться, а якщо ні? так і буде висіти це нерозв’язане питання

Це просто дуже боляче, я не знаю, чи зможу будувати нові відносини, бо цей страх залишиться зі мною. Я не була душною, я це знаю. Я бачила в ньому тільки хороше, всупереч тому що спостерігала в його поведінці. Я вірила в нас і в те що ми зустрілись не випадково. Ми з ним з різних світів, але завжди знаходили спільну мову. Я його чула і розуміла, він мене ні. Але не так багато чоловіків це вміють. Він не обрав мене, це його право, і його вибір, але він залишив мене з тишею, яка мене зараз руйнує. І я намагаюсь шукати йому виправдання, замість того щоб поставити крапку і піти далі

я боюсь унижения, боюсь грубого ответа и обесценивания, я то и так все понимаю, но от любви не уходят в молчанку

Мене дивує лише одне, чоловік має іншу, повівся вже одного разу з вами як свиня, звідки стільки самовпевненості та наглості писати зннову і так відверто вішати лапшу?

А ми у собі колупаємось, де не так що сказали. Охх....

За год он этого не понял? Когда пожениться предлагал, тоже не понял? Когда спал со мной в последнюю встречу, тоже как бы недопонятно было?

не ТЦК точно, страна другая. Все хорошо, онлайн бывает, в инстаграмме новые подписки, не знаю на кого аккаунт закрыт и меня туда он не добавил.

Він, напевно, іноземець?

У вас вже теж є такі історії закордоном? У мене і в подруг як скопійовано

Так, але зустрічались менше місяця, домовились про зустріч на наступний день і він зник.. А через 3 місяці з´явився, як нічого не було. Став писати, хотів зустрітися, але я вже не хотіла того.

Так, але зустрічались менше місяця, домовились про зустріч на наступний день і він зник.. А через 3 місяці з´явився, як нічого не було. Став писати, хотів зустрітися, але я вже не хотіла того.

Так вы ещё и за границей? Моя история тоже такая. И у подруг. У них видимо этот гостинг в моде 😩

а кто они были по национальности?

Немцы

значит это мода такая сейчас, поголовная

У вас тоже немец?

нет, Поляк, от национальности получается это вообще уже не зависит

Ну да. Держитесь. Поляк в моей жизни тоже исчезал одним днем. Я уже мужчин вообще стороной обхожу( не знаю когда смогу адекватной стать

надо просто смотреть в оба и не верить что вот этот милый и особенный, все одинаковые и сейчас их видимо еще тик ток и инстраграмм как вести любовь учит. Подсаживают, обещают, строят планы, а потом сливаются молча и бесповоротно.