месяцкие• 06 мая 2025
Вы бы отпустили ребенка на похорон одноклассника?
Чего-то вспомнился случай, у одноклассника умерла сестра, нас всех заставили ехать на похорон. Ну как заставили, просто сказали ехать и как-то отказаться никто не мог. И до сих пор помню ребенка в гробу и похорон, такой осадок на всю жизнь. Теперь заранее буду предупреждать, чтоб сразу отказывался. Но я мнительная еще.
показать весь текст
7
40
68
2
Коли я була підлітком, сусід розбився на мотоциклі, був похорон, я не хотіла йти, а батьки не наполягали. Залишилась вдома.
А коли в моєї подруги помер маленький братик, то ходила. їздила з нею на цвинтар, була на обіді. Травми не було, хотілося підтримати подругу
А коли в моєї подруги помер маленький братик, то ходила. їздила з нею на цвинтар, була на обіді. Травми не було, хотілося підтримати подругу
2
В реаліях війни і загиблих дітей, питання автора не таке і дивне.
Не знаю навіть…, Бачити в гробу дитину - це страшно. Я от розумію, що за все своє життя такого в живу не бачила.
Це для дитини дуже травматичний досвід може бути
Не знаю навіть…, Бачити в гробу дитину - це страшно. Я от розумію, що за все своє життя такого в живу не бачила.
Це для дитини дуже травматичний досвід може бути
2
Ми хоронили однокласницю, одну з двох близнючок. Потім другу було трохи стрьомно бачити. Розумієш, що це інша людина, а все одно підсвідомо випливала та картинка з гробом.
1
Я считаю, что похороны не для детей. Не к чему им это видеть. Пусть останется человек в памяти таким как был при жизни.
1
Згадала
коли я була мала: приходить до нас родичка і каже «я бачила страшне, там хлопчик під машину попав. Іди глянь, буде тобі наука»
Я пішла і побачила хлопчика мертвого під вантажівкою. Вилетів на перехрестя на велосипеді і одразу під колеса. Ніколи не забуду його маму, яка прибігла в халаті і бігуді і там майже свідомість втрачала.
Навіщо я то пішла дивитись? Все життя памʼятаю
коли я була мала: приходить до нас родичка і каже «я бачила страшне, там хлопчик під машину попав. Іди глянь, буде тобі наука»
Я пішла і побачила хлопчика мертвого під вантажівкою. Вилетів на перехрестя на велосипеді і одразу під колеса. Ніколи не забуду його маму, яка прибігла в халаті і бігуді і там майже свідомість втрачала.
Навіщо я то пішла дивитись? Все життя памʼятаю
3
Я вам больше скажу - я не встречала семьи, где детей на похороны случившиеся в семье оставляют дома. Обычно отправляют к родственникам или близким друзьям
Глупые люди, которые посчитали что их мнение и желание важнее Вашего восприятия, которое оставило Вам отпечаток на долгие годы.
1
Не так давно прабабушка по бывшему мужу активно пыталась взять моего малого на похороны к своей свекрови. Удивлена была , когда я отказала. Малой покойницу видел два раза в своей жизни, при чем один из них младенцем.
Ви не зможете дитину огородити від різних....іноді важких подій. Малих дітей не потрібно водити на похорони. Але з часом саме ви повинні пояснювати дітям про житття, смерть, хвороби, старість... Чому це відбувається...чому потрібно бути помірковамим і ще багато чому ми повинні вчити своїх дітей. Просто відгороджуватись і бути ’страусом’ нічого хорошого не дасть...
4
ПохоронЫ, раз уж взялись на русском писать.
А по теме - нечего ребёнку там делать. Я была в 9 лет, отвратительные воспоминания и ощущения остались.
А по теме - нечего ребёнку там делать. Я была в 9 лет, отвратительные воспоминания и ощущения остались.
Вы б лучше рассказали ребенку что пойти на похорон это надо для поддержки близких, разделить с ними горе, посочувствовать, сказать правильные слова, а не просто глазеть в гроб.
5
Не страусом, а просто избавляться от негатива. Это все отрицательное и всему свое время, к чему это смакование при жизни. Потом приходят и обсуждают ’ой, какой лицо у покойника’, ’у него глаз был открыт’, ’у него рука или голова повернулась’. Так раз было на похоронах, муж ходил на похорон к матери мужа сестры, потом рассказывал, что у покойницы голова повернулась в сторону во время похорон. Это ужас!
6
Мій син ходив на похорони однокласника друга, 15 років, в той день ховали двох дітей. Майже всі однокласники були в храмі і на кладовище їздили. А наступного дня пішов на похорон ще двох хлопців з якими товаришував. Попрощався у храмі, але на кладовище вже не поїхав.
1
1
Автор, вы как будто в стране розовых пони живете. И да мы все смертные и похороны это нормально.
2
я помню, мы в классе 8-9 зачем-то ходили на похороны учительницы из другого класса. Никаких психотравм не было, просто жалко ее очень - умерла в первых родах ((((
А ребенку на похороны ребенка - даже не знаю...
А ребенку на похороны ребенка - даже не знаю...
Помню в селе бабушка меня брала на поминки и похороны. Никакой «психологической травмы» не получила.
Если бы мой ребенок хотел идти, то была бы не против. Наоборот, считаю что это поддержка родителям умершего
Если бы мой ребенок хотел идти, то была бы не против. Наоборот, считаю что это поддержка родителям умершего
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу