Коли мовчу- приємна жінка• Изменено 25 мая в 08:54
Дівчата, я перегнула палку? Допоможіть розібратись з ситуацією
Я дуже все близько сприймаю до свого серця, рідко відкриваюсь перед людьми, ну відкриваюсь лише перед близькими, перед друзями, з колегами і просто знайомими суто на робочі теми говоримо. І останній рік я помітила, що я як біла ворона в колективі, вони між собою роками знайомі, все одна про одну знають, ну і я тут не перший рік працюю, але зблизитись з ними так і не змогла. В них свої розмови, свої теми, ми різні. Вони собі разом каву п´ють, ходять на перекури, а я сама по собі, тримаюсь осторонь. Сама робота мені подобається, мені подобається працювати з пацієнтами, це моя сфера. Мені з пацієнтами буває простіше ніж з колективов. У зв´язку з останніми подіями(помер тато, брат загинув), мені стало якось ще важче морально, я часто почала плакати, думати про життя, ще більше закрилась в собі. Пам´ятаю як ми не встигли поховати брата, я тоді була у відпустці, начальниця і тоді до*обувалась до всього, лякала позбавленням премії(вона любить полякати, але не робить цього). Пару тижнів тому я випадково зробила помилку і документах, через яку вона дуже розізлилась, я виправила ту помилку, вона перед тим зателефонувала мені, накричала. В п´ятницю була п´ятихвилинка, вона почала мене перед лікарями відчитувати, потім чіплялась до кожної дрібниці, зачіпати, казати що я така сяка, і дівчата були настроїні проти мене це було дуже помітно. Коли всі порозходились, мене накрило, я розплакалась, написала заяву на звільнення, готова була шукати нове місце роботи, тимпаче я була на одній співбесіді. Так сталось, що вона випадково повернулась бо забула свій гаманець, я сказала їй що звільняюсь, так як бачу що не вписуюсь в їхній колектив, що я їм створюю завжди хлопоти, вона просто дуже любить наголошувати що проблеми через мене, а дівчат покриває перед керівництвом. І знаєте, мені з одного боку полегчало, що все їй висказала, що думаю, але я і розплакалась перед нею(показала свою слабкість), вона почала відступати назад, казати що ти не одна, помилки роблять всі, ти дуже закрита, ми не можемо до тебе підступитись, давай частіше спілкуватись, можемо у твій вихідний погуляти, випити кави, поговорити, ти тільки скажи..і тд тд. І я розкисла, заяву їй так і не віддала, сказала що подумаю, але зараз аналізую це все і думаю яка я дурепа. Все таки треба шукати інше місце роботи?
показать весь текст
7
15
33
Бабка-байкерша• 25 мая в 17:27
Ответ дляБілка в колесі
На работе нужно работать. Общение с коллективом и начальством свести к минимуму, необходимому для выполнению ваших служебных обязанностей.
А как же софтскиллы?
1
Леди Репях• 25 мая в 18:06
Не читала все ответы.
Попробуйте тут ещё раз, уйти всегда успеете. Непонятно, какой ещё коллектив будет на следующей работе.
Попробуйте тут ещё раз, уйти всегда успеете. Непонятно, какой ещё коллектив будет на следующей работе.
Аноним_• 25 мая в 18:10
Ответ дляКоли мовчу- приємна жінка
Вона сказала, що я подобаюсь їй як працівник
Классика жанра
Бяки-козяки• 25 мая в 18:18
Мои родители проработали всю жизнь на одном заводе, я другой картиньі мира не представляла. А потом , в 24 мне некуда бьіло вьійти после декрета и пришлось поменять место работьі. Ето оказалось фантастично. С тех пор меняю постоянно, последний раз в 50 сменила даже сферу деятельности
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу