Марфа Українівна• 26 мая 2025
Про який вчинок чи рішення жалкуєте більше за все в житті?
От прям так, щоб найбільше? Якась дія, чи, може навпаки - бездіяльність?
Якби ви мали можливість повернутись в минуле і підказати собі щось, щоб змінити свою поведінку в якійсь одній ситуації - скористались б такою нагодою?
Якби ви мали можливість повернутись в минуле і підказати собі щось, щоб змінити свою поведінку в якійсь одній ситуації - скористались б такою нагодою?
показать весь текст
67
0
Думаєте, в вас там би все склалось?
В мене чоловік хоче в США, є можливість виїхати по роботі і тп (не зараз, коли війна він нікуди не може поїхати), а мені здається що не все так там просто і круто як здається, всюди є свої мінуси і мені ця думка чогось не дуже на серце лягає
В мене чоловік хоче в США, є можливість виїхати по роботі і тп (не зараз, коли війна він нікуди не може поїхати), а мені здається що не все так там просто і круто як здається, всюди є свої мінуси і мені ця думка чогось не дуже на серце лягає
4
1
Жалкую про різні речі, але розумію, що зміна будь-чого могла б коштувати мені чогось неочікуваного. Є як є. Досвід
Ох, розумію, це важко ( кидати справу свого життя
В людей взагалі багато привʼязок, це завжди важко - в когось батьки залишаються, в когось майно, в когось бізнес. Це завжди важке рішення
В людей взагалі багато привʼязок, це завжди важко - в когось батьки залишаються, в когось майно, в когось бізнес. Це завжди важке рішення
1
Ох, розумію, це треш(( як ви самі все це пережили? Встигли виїхати, чи були там коли вся ця жесть відбувалась перші місяці повномасштабного?
Я не готова продавать то, что было мечтой всей жизни и на что я пахала всю эту жизнь. Я даже машину свою предыдущую продать не могу, хоть она и не нужна мне. Стоит во дворе, как часть ландшафтного дизайна)
2
6
1
Це важко (( у кожного своє розуміння, що є для них дім і звичайно людям, які привʼязуються до певного місця дуже важко в імміграції 
Жалкую про заміжжя,я не здатна жити сім’єю,з чоловіком,але вже затягло,дитина,нерухомість,бізнес,мрію жити одна
1
1
3
Ну зачем такие темы создавать. У меня уже от заголовка все внутри сжалось.
У каждого есть какая-то сокровенная боль . Писать про нее не хочу, но эта боль всегда со мной до конца моих дней.
У каждого есть какая-то сокровенная боль . Писать про нее не хочу, но эта боль всегда со мной до конца моих дней.
6
1
А який сенс жалкувати? Ви могли зробити тільки так, як зробили. Якщо вірити Сапольскі, то ніякого вибору або сили волі нема. Якими виросли, такі і дії))
Тільки невроз можна заробити розмірковуючи « а от якби»
Тільки невроз можна заробити розмірковуючи « а от якби»
Что в 2015 решила в Киев переезжать, что не хватило то ли мозгов то ли интуиции выезжать из Украины… тогда возраст был совсем другой нежели в 2022 и второй раз бросать все слишком сложно, в итоге совершила еще одну ошибку - не выехали с мужем сразу же, зажали те пару тыс баксов, думали пересидим.
Ага, пересидели.. теперь такая задница и выхода из нее уже нет, приплыли.
Ага, пересидели.. теперь такая задница и выхода из нее уже нет, приплыли.
8
Есть два решения в жизни, о которых пожалела. Одно из них, переехать из луганской области в херсонскую. А второе, я не могу даже под анонимом его написать. Но уже ничего не вернуть.
5
Мені було 15, мама мене попросила купити мандарини, а я таке лице зробила , ну яке лице там роблять підлітки і не пішла в магази. Ми посварились через це, але і помирилися через годину .
А через декілька тижнів мама померла . Я так жалкую, що не пішла за тими мандаринами (
А через декілька тижнів мама померла . Я так жалкую, що не пішла за тими мандаринами (
18
В мене майже вся родина там вже декілька десятиліть, я по воз´єднанню родини могла давно там бути.
Була в США неодноразово, найдовше - півроку, навіть працювала місяць в родича на підприємстві, хотіла спробувати справжнє життя там, а не просто бути в гостях.
Тож підтримка була б, не з 0 б починали.
Була в США неодноразово, найдовше - півроку, навіть працювала місяць в родича на підприємстві, хотіла спробувати справжнє життя там, а не просто бути в гостях.
Тож підтримка була б, не з 0 б починали.
Ответ дляМарфа Українівна
Ох, ви така молодець! Дякую вам за допомогу братам нашим меншим 
Спасибо Вам🥲
Мене теж дуже клинило, що війна почнеться, всі відмовляли, але я не здалася і 23.02 перетнула кордон з Польщею і не прогадала
2
Да ни про что не жалею. Все так пишут’ вот если бы...’. Ну откуда нам знать как бы сложилась жизнь, нелегко везде. Значит так надо было.
3
Що після деокупаціі мого міста в 2014р повірила,що все буде добре,замість того ,щоб продати свої квартири та виїхати подалі від пришибленого сусіда,ми вкладалися в ремонти,меблі,техніку.А зараз втратили все,що маємо і в віці 45+ залишилися бомжами та без здоров´я.
8
Про те що коли була можливість виїхати у 2021, я не захотіла. Мужу пропонували роботу, а я не погодилась бо не хотіла ту країну, навіть тут радилась... Лишились. Тепер немає можливості. Я виїхала, він ні. Я відчуваю, що винна, хоча він мені не говорить(
І ще про вагу, що набрала ще в дитинстві, дуже шкодую. Стільки проблем в мене через неї(
І ще про вагу, що набрала ще в дитинстві, дуже шкодую. Стільки проблем в мене через неї(
Я бы хотела вернуться в день моей свадьбы и потанцевать с папой
Мы просто расписались и посидели в кафе с родителями, уже собрались уходить и папа сказал мне Потанцуем? А музыка была плохая на мой взгляд, я уже устала и хотела домой, и он потанцевал немного со свекровью.
Через несколько лет сгорел за два месяца от четвертой стадии рака, обнаружили внезапно и поздно.
Или вернуться бы в один из дней когда ссорилась с бабулей, и хотя бы одну ссору предотвратить.
Цените родных пока они рядом
Мы просто расписались и посидели в кафе с родителями, уже собрались уходить и папа сказал мне Потанцуем? А музыка была плохая на мой взгляд, я уже устала и хотела домой, и он потанцевал немного со свекровью.
Через несколько лет сгорел за два месяца от четвертой стадии рака, обнаружили внезапно и поздно.
Или вернуться бы в один из дней когда ссорилась с бабулей, и хотя бы одну ссору предотвратить.
Цените родных пока они рядом
4
1
Есть один момент в жизни, когда я после развода навострила лыжи в Канаду. Гугла тогда не было, инфу по крохам собирала, узнала, что за посещение семинара по эмиграции дают несколько доп. балов.
Я тогда была молодая, мне 28, ребенку 8, с в/о. 5тилетним стажем работы по специальности и английским В2 у меня были хорошие шансы.
Но блин нарисовался ’ухажор’, начал ныть, а как же я, я английский не знаю, у меня шансов нет, не оставляй меня, я ж жЫниццо на тебе хацу.
И я сдуру взяла и осталась. Еще и 7 лет молодости на него просрала.
Хорошо хоть замуж не вышла.
Я тогда была молодая, мне 28, ребенку 8, с в/о. 5тилетним стажем работы по специальности и английским В2 у меня были хорошие шансы.
Но блин нарисовался ’ухажор’, начал ныть, а как же я, я английский не знаю, у меня шансов нет, не оставляй меня, я ж жЫниццо на тебе хацу.
И я сдуру взяла и осталась. Еще и 7 лет молодости на него просрала.
Хорошо хоть замуж не вышла.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу