Оказывается любовницей может стать намного старше женщина и не красивая

Я о том, что в измене мужчины часто обвиняют жену. Мужчина мог уйти и не обманывать первую женщину, если она его не устраивает. Чего хочет вторая, это другой вопрос и я не о нем

не все так однозначно.... купа дружин у віці 40+ оберуть роль мудрожінки, бо не працює, житла свого не має... І ситуація коли чоловік чесно каже - ’все хочу розлучення’ для неї страшний сон. Бо тоді треба або шукати нову шию на котру присісти (а в 40+ то не так просто) або йти працювати (а після 15 років декрету, то доволі проблемно - без досвіду, з великою перервою). Тому це міф що ’краще чесно’...

А дружині від цього стало б краще? Якщо подивитися з іншого боку, подружжя може давно не кохати одне одного, але зберігає шлюб формально. Іноді розлучення виглядає як більша підлість, ніж поява коханки. Особливо якщо дружина все життя була домогосподаркою, без професії, без стажу, без фінансової самостійності. Що їй робити, якщо чоловік у 40–50 років вирішує чесно все завершити? Йти працювати касиром і жити в гуртожитку? Це справді краще і чесніше для неї?
ЗИ
тільки не треба писати про ’відсудити уявні пентхауси в НьюЙорку і вілли на Мальорці’... в більшості звичайних чоловіків з ’цінного майна’ спільна двокімнатна в спальному районі, можливо бабкін хрущ у спадок, дідова хата в ’закопитинську’ і машина 7-10-15 років давності.. Відсудити там можна хіба що ношені труси, шкарпетки і поділити виделки-ложки...

Это не ваша тема ниже про то, что женщина должна сидеть дома и посвящать себя семье? Толку ей с того угла и машины, если ей ничего не принадлежит и муж не уважает? Она живет с ним за еду?

секс це тааак приємно... я розумію що є люди-асексуали, але це ж не значить що він ’мудня’...

Секс це дійсно класно, але ж не всі з помийки вилізли, щоб отримувати секс від чужого чоловіка. А той хто зраджує, це вже козел конкретний. Краще сексом займатися з людиною , яка тебе кохає і поважае, і ти в нього єдина, а не по черзі пихає піпетку жінці потім шлюсі своїй.

Взагалі не моя, я повна протилежність. В мене все своє дошлюбне і я працюю з 19 років, навіть декрет 1 рік лише получився... То звісно не гарантія щастя, але хоч розумієш, що не лишися на вулиці ’голою,босою і у віночку’, якщо, як тут пишуть, чоловік вирішить ’чесно’ піти...
Проте є купа жінок котрі, не працюють, не мають професії, стажу і готові закрити очі на коханку, бо їм просто банально нема куди йти і за що їсти і де жити. Не осуджую, але не розумію.. Я занадто тривожна аби так комусь довіритися аж настільки...

На прошлой работе ,был корпоратив .
Одна баба 40+ ,чуть подвыпив лишнего не очень приятной внешности,с лишним весом рассказывала мне на ушко ,как ей ничего не стоит стать любовницей или даже увести мужчину из семьи . На тот момент у неё был гражданский муж 34 года . Предыдущий подарил машину.
Она в сексе неугомонная ,аналом и БДСМ не испугать . Говорила ,что жопой сверху запрыгивает с разбега на член , сосать может хоть всю ночь ,молодой муж в экстазе .
И вправду он с нее пылинки сдувал ,делал подарки ,ремонт у неё в квартире .
Я была в шоке от этих откровений ,по пьяной лавочке

Тем более странно, почему вы, будучи самостоятельной, доказываете, что место женщины под плинтусом? Вы до этого написали, что мужчина может изменить, потому что жена не дает (то есть она виновата). Но если ему не нравится жена, он со своей стороны может уйти к другой без измен,так что это неправда!

Де я доводжу, що місце жінки під плинтусом? Як доросла людина, розумію, що життя не поділяється тільки на біле і чорне. Тому розглядаю різні ситуації з різних точок зору. В моєму прикладі хотіла показати, що «чесний уход» чоловіка, може виглядати ззовні як морально правильне рішення, але для багатьох жінок це може бути ще більш страшним варіантом. Що нелогічного ви в цьому бачите?
Окрім того, у жінки також є вибір залишитися або піти (фізичне/релігійне насилля чи іншу кринжатину не розглядаємо). Якщо вона добровільно лишається в умовах існування ’під плінтусом’, це її вибір, щоб уникнути відповідальності за зміну свого життя. Бо інакше їй доведеться шукати роботу, житло, нові стосунки, а в 40+ після багаторічного шлюбу це не так і просто... Тому так і живуть: вона не хоче працювати, боїться що лишиться самотньою (а вірогідність доволі висока), а йому совість не дозволяє покинути інфантильну жінку... От і маємо імітацію шлюбу.
Особисто я в такій ситуації не продалася за їжу і статус, бо в принципі звикла сама відповідати за своє життя і не сидіти на чиїсь шиї. Але можу зрозуміти тих жінок котрі так не можуть і тому ’купюють’ утримання згодою на ’третю особу в подружньому ліжку’... Це теж метод виживання...

Вот

Я вважаю що в сімейних проблемах в 99% винні обидва... Тому так, коли чоловік має коханку, провина дружини є (навпаки теж все аналогічно). Шлюб це взаємна угода. Коли людина згоджується на шлюб, то розуміє що секс його одна з ключових складових. Якщо шлюб позбавлений цієї складової, бо комусь з двох не хочеться, то відповідно будуть наслідки. Нехтувати цими наслідками, а потім обурюватися якось не логічно... Але це дещо інші аспекти проблеми. Я більше відповідала в тезисі ’якщо дружина не подобається він повинен чесно піти, а не зраджувати’, ну то це неоднозначно правильний вчинок. Але й нехтувати своїми потребами зав´язавши ’член на вузлик’ це теж зрада, але вже власних потреб. Що знову таки приводить нас до того, що життя не чорно-біле і не завжди прості безкомпромісні рішення є найкращими.
ЗИ
мова не про форсмажор, маргіналів, асоціальщиків, насилля, психічно хворих...або інші вочевидь нетипові, крайні ситуації...

А я говорю про то, что решение изменить это его ответственность. Суть в том, что ему ок с двумя, а не то, что жена какая-то плохая, скучная, некрасивая, или не дает. От прекрасных жен тоже гуляют. И гуляют с обычными женщинами, а не идеальными.
Жена может пострадать, если ее такой муж содержит, а она ничего не умеет, и терпеть ради содержания. А какая выгода ему от отношений с ’неправильной’ женой? Его устраивает она, если он от нее не уходит

стосовно чого не уходить - банально жалість... тут іноді важко навіть чужу людину пнути, а що вже казати про людину з котрою прожив нн років - просто взяти і кинути напризволяще, знаючи що в неї нема ні роботи, ні житла, ні грошей?
Оце тому коливається такий мертвий шлюб роками - одному жалко/совістно безпорадного партнера кинути, інший грає роль мудрожінки/мудрооленя...

Не держат ни жалость, ни дети. Кто хочет, тот уходит. Мужчина там, где ему удобно.
То, что вы пишете, напоминает традиционные мужские отмазки, чтобы любовница не надеялась на замужество