Дон Пэдро• 28 мая 2025
Хто тонув, які були відчуття в цей момент?
Це, власне, і все питання)
59
0
Я тонула в дитячому таборі. Бачила картнки-кадри зі свого життя рандомні. Після того як витягли, не вірила що жива. На мене ще медсестра кричала пам´ятаю, хотіла змусити мене думати що я сама винна, щоб батькам не розповідала про це
15
відчуття були такі, що треба рятуватися якось. раптом життя стало дуже дороге. а з якою метою ви питаєте?
Что под ногами нету дна и трудно держать рот над водой. Звуков никаких не издавала, только слегка барахталась, но это быстро заметил и помог близкий человек, когда я еще только начала тонуть.
12
У меня было одно желание спасти ребенка, не помню больше ничего, даже боли не чувствовала, все ноги до мяса были собраны об коралы
23
Взагалі мене батько з дитинства вчив не боятися води та неднократно повторював: тонуть в двох випадках: або панікують, або вважають себе вправними пловцями. Тому в той момент мозок кричав : не панікувати! Не панікувати! Але тіло погано слухалося, скажу чесно. Руки й ноги рвалися хаотично гамлесити в усі трони.
4
Бо мозок вмовляє не панікувати, а тіло просто хоче жити тому пробує хоч щось робити, на рефлексах..
Я так само тонула років в 9. Наче і розумію що треба не панікувати і дихати, а тіло якось саме по собі гребе. І люди на березі дивляться… ніхто не зрозумів що я ледь викарабкалась..
Я так само тонула років в 9. Наче і розумію що треба не панікувати і дихати, а тіло якось саме по собі гребе. І люди на березі дивляться… ніхто не зрозумів що я ледь викарабкалась..
Один раз в юності. Все життя промайнуло перед очима, якісь кадри із життя, то мені 2 роки, то 5, як наче фотоплівку прокрутили. Я тоді зрозуміла, що означає такий цей вислів
Другий раз було вже мені 35 років. Я нормально плаваю, але купалася в океані, хвилі мене добряче потріпали, купальник з мене зірвали. От в цей момент було дуже страшно, що хвилі такі сильні і я вибратися не можу. Тільки встаю, накриває й відкидає(( От тепер у мене страх хвиль, якого ніколи не мала
Другий раз було вже мені 35 років. Я нормально плаваю, але купалася в океані, хвилі мене добряче потріпали, купальник з мене зірвали. От в цей момент було дуже страшно, що хвилі такі сильні і я вибратися не можу. Тільки встаю, накриває й відкидає(( От тепер у мене страх хвиль, якого ніколи не мала
13
1
спочатку барахталась, а потім стало нараз тепло і ясно, ніби лежиш на сонечку, але не палюче, а таке тепло обволікаюче, відчувала, що повільно опускаюсь на дно у вільному падінні і десь далеко думка ’я тону’. Вивів мене з такого стану ривок за лямку купальника: чоловік, що вже вп’яте пірнув, таки знайшов мене. Коли вирвав мене на поверхню, раптово вийшла з того стану і такий жах та паніка охопили, що ледве він від мене відчепився, щоб не втопитись вже вдвох. потім підіспіли ще двоє і дотягли мене до берега
14
В 7 классе, девочка Марина плыла на речке на огромном бревне, дереве, которое с корнями упало в воду, мы сидели на нем, много девочек и она замешкалась и оно перекрутилось, я упала и хотела выплыть, вода была очень глубокая, но она мне на голову стоя стала, еле сбросила ее, а потом когда выплывали, она за бревно хвасталась на на меня его направляла, я не могла вынырнуть, потому что она просто не знала плавать и у нее была хаотичная паника, ещё и речка агрессивная была, быстрое течение, я все таки ее растолкал и то долбаное бревно - целую огроменную вербу, и потом просто за руку ее потащила к берегу, она конечно наглоталась воды и меня отлупила ногами в воде, бревном, как после войны, но все закончилось благополучно. Это был не страх, а капец какой-то паника, она как бешеная во все стороны хаотично крутится и дерево за собой, а я под водой не понимала в какую сторону двигаться.
Вода была больше 5-7 метров. Я до сих пор не понимаю почему человек, не зная плавать, поперся на бревне в такую воду, иди до колена и чеберяй ногами.
Вода была больше 5-7 метров. Я до сих пор не понимаю почему человек, не зная плавать, поперся на бревне в такую воду, иди до колена и чеберяй ногами.
7
1
В мене було що я подавилась м´ясом.
Переді мною дитина 4 років.
День сусіди всі на роботі
Дуже швидкі думки що в мене 1 хвилина поки втрачу свідомість.
Біжу в ванну, перегибаюсь і б´ю себе грудиною об стінку вани в одночас роблю рух схожий як ригаю і кашляю одночасно
З першого разу шматочок здвинувся, з другого вискочив.
Великий страх померти перед дитиною
Переді мною дитина 4 років.
День сусіди всі на роботі
Дуже швидкі думки що в мене 1 хвилина поки втрачу свідомість.
Біжу в ванну, перегибаюсь і б´ю себе грудиною об стінку вани в одночас роблю рух схожий як ригаю і кашляю одночасно
З першого разу шматочок здвинувся, з другого вискочив.
Великий страх померти перед дитиною
13
На меня встала подруга которая не умеет плавать. Было не глубоко. Но она запаниковала что так далеко прыгнула. Я не могла идти, ноги увязли. Спасло то, что нас увидел вожатый и меня вытащил. Я наглоталась воды, было плохо. Просто страх помню.
((( ого (((( в мене було колись, що зубною пастою подавилася ( тільки підвела щітку і вдихнула і шматок пасти потрапив в саме горло, думала що помру .. ( паста почала дуже сильно пекти, а вдихнути неможливо. Це все страшно.
5
Вся жизнь промелькнула перед глазами, как фильм в ускоренном темпе. Уже мысленно смирилась, что все, представила, как будет плакать мама, когда меня достанут и такая жажда жить нахлынула, четкое осознание, что это не конец, надо выбираться. И я легла на воду, вспомнила, кау это делают в кино, и поплыла. Потом так трясло, пол часа, я не могла отпустить ветку дерева, за которую уцепилась возле берега уже
6
Тонула в детстве на море, а рядом, буквально в трёх-четырёх шагах по грудь в воде стояли две женщины и разговаривали между собой. Я не могла издать ни звука - все силы уходили на то, чтобы не уйти на дно. Было очень страшно, но как-то добултыхалась, чтобы приблизиться к ним хоть на метр и почувствовать дно, чтобы оттолкнуться ногами. До сих пор помню эти ощущения - беспомощности, страха и желания вдохнуть воздух.
1
1
1
За своє життя тонула раза три чотири точно і всі в дитинстві. В дорослому віці в воду вище талії не заходжу взагалі, плавати особливо не вмію. І не хочу .
Страх, паніка, й досі найбільший страх саме води глибини
Страх, паніка, й досі найбільший страх саме води глибини
я зрозуміла, що цей вислів означає після Скнилова ( ми, на щастя, запізнились, якраз під’їжджали, коли сталась трагедія). Тільки оговталась від пережитого, як у нас льотчика відправляли на пенсію і він собі влаштував ’прощальний політ’ на МІГу, на бриючому польоті над містом 
У нас 1 поверх і вікна з подвійним склопакетом - все затрусилось і звук...... не уявляю, що відчули люди на верхніх поверхах((( отоді мені і пронеслось все життя перед очима((
У нас 1 поверх і вікна з подвійним склопакетом - все затрусилось і звук...... не уявляю, що відчули люди на верхніх поверхах((( отоді мені і пронеслось все життя перед очима((
5
та так.... але після того навчилась плавати) але жах був пізніше, вдома, бо ’добрі люди’ полетіли додому і сказали мамі, що я втопилась. А я - 6 днів по операції (видалили мигдалики), день перед тим виписалась з лікарні і знала, що мама не пустить на став, збрехала, що йду до подружки.
Єдиний раз в житті, коли тато мене вдарив... потім плакали обоє((( аж коли вже були свої діти, зрозуміла, ЩО вони з мамою пережили
Єдиний раз в житті, коли тато мене вдарив... потім плакали обоє((( аж коли вже були свої діти, зрозуміла, ЩО вони з мамою пережили
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу