Втомилась бути нянькою

Я зараз з дітьми закордоном. Працюю віддалено, тобто з дому. У сина в класі є хлопчик з яким він товаришує, ну і ми відповідно з його мамою спілкуємось. Дітям по 10 років.
І от та мама постійно пише, нехай твій забере мого і у вас посидять під наглядом, а я в 17/18/19 іноді 20 годин заберу. Ну спочатку думала то разова акція, можу допомогти. Але це переростає в майже щоденне. У них є бабця, бабця теж працює тому забирати не може. Але я вдома теж працюю і мені потрібна тиша. +Годувати дітей після школи. Я не оформлювалась бути опікуном на пів дня.
Почала відмовляти, пояснюю, що мені не зручно, не комфортно, скоротила до раз-два на тиждень, але вона ображається і ниє що малого нема з ким залишити, далі буду відмовляти повністю. Тобто я не мовчу!!. І от у мене питання, от як люди не розуміють, що це напряжно, чому не ставлять себе на місце інших? Що якщо людина працює вдома, то вона ПРАЦЮЄ, а не може бути нянькою.
Почала закидати що скоро літо, як же малий без нагляду цілий день, тут я твердо відповіла, що на мене може не розраховувати-надулась, але продовжила нити.