Варто помирати в 23, чи краще почекати?

И друзья найдутся и мужчина. Вариант.

Правда не надолго

Согласна. Я живу в 12этажном доме. Был конец рабочего дня, около 18 часов, муж с 10летней дочкой возвращались домой и почти перед ними , прямо перед входом в дом, упал самоубийца. Хорошо, что муж среагировал и повернул дочку к себе , чтобы она не увидела . Хотя она поняла, что произошло. Хорошо, хоть не на голову людям упал. Причём, он был не из нашего дома. Вот зачем он выбрал наш дом? Ещё и лежал перед входом и моими окнами около трех часов пока оформляли разные службы.

У мене було так само. Врешті решт звернулася до психіатра, попила пігулки і живу нормальним повноцінним життям

Лутом яму на кладбище копать легче, чем зимой. И доски для гроба сухие. Поэтому не затягивайте.

Не кажіть дурні🤣 Найцікавіше починається ближче до 30)))

Согласна. Я живу в 12этажном доме. Был конец рабочего дня, около 18 часов, муж с 10летней дочкой возвращались домой и почти перед ними , прямо перед входом в дом, упал самоубийца. Хорошо, что муж среагировал и повернул дочку к себе , чтобы она не увидела . Хотя она поняла, что произошло. Хорошо, хоть не на голову людям упал. Причём, он был не из нашего дома. Вот зачем он выбрал наш дом? Ещё и лежал перед входом и моими окнами около трех часов пока оформляли разные службы.

Люди, которые хотят и планируют себя кончить, не спрашивают тупых советов на женском форуме. Делают это молча и по тихому.

Не кажіть дурні🤣 Найцікавіше починається ближче до 30)))

А вдруг после смерти вы больше никогда не увидите дождя, розоватых облаков, соленого моря, не услышите как ветер шумит в кронах деревьев в июле.. как пахнет сирень в вечерних сумерках.. не ощутите горячий песок под босыми ногами, не увидите восходов и закатов..

Багато хто й за життя таке не бачить і не відчуває.

В 45 тоже могут быть отличные приключения

Які саме?

Люди, которые хотят и планируют себя кончить, не спрашивают тупых советов на женском форуме. Делают это молча и по тихому.

Я тоже не хочу жить,но появилась какая-то надежда, что все наладится, ради этой надежды и живу, мне 24
Так же пугает,что могу стать инвалидом или оказаться в психушке после неудачной попытки суицида

Мені 26 і теж жити не хочу. Чим ближче до 30 тим гірше стає життя. Зупиняє лише те, що боюся залишитися інвалідом

🤦 Обставини можуть ставати гіршими, от як війна, наприклад. А життя стає таким яким ви його будуєте.

До 30 ще довгих 4 роки коли можна діяти і щось змінювати.
А до пенсії ще більше років.
А до 100 ще пару разів можна кардинально змінити життя.

Але якщо попередні 8 років дорослого життя тільки чекати, як автор теми, що раптом все зміниться на краще, то чекання тільки і отримаєте. І розчарування з суїцидальними думками.

Звісно якщо зараз не слідкувати за здоров´ям то в 30 отримаєте розвалюху з зайвою вагою, гемороєм, проблемними зубами, остеохондрозом і ще хрін знає з чим. Те саме стосується і зовнішності.

Звісно якщо зараз не визначитися із професією і не будувати кар´єру то в 30 все на що зможете розраховувати то це каса магазину чи прибиральниця. І будете триматися за ту роботу руками і ногами, яка б гівняна вона не була, псуючи собі нерви і здоров´я.

Звісно якщо зараз, маючи молодість і здоров´я, не працювати як коняка (і може навіть на декількох роботах), щоб забезпечити себе всім необхідним і відкласти збереження то в 30 грошей не буде ні на що, в тому числі на лікування болячок.

Якщо вам не важко можете мені написати як ви боретеся з обставинами і які дії робите, щоб покращити своє життя, а себе зробити щасливою?

Мене це й лякає, що вже скоро 30. А мені 27, після 30 вже кар´єру не побудуєш. Намагаюся опанувати нову професію, але не дуже виходить. Від думок, що вже пізно жити не хочеться