Снежнакомка• 17 июня 2025
Аутизм, кто разбирается, зайдите.
Можно ли не заметить,что у ребенка аутизм или рас?
Во взрослом возрасте можно диагноз поставить?
Клинический психолог и психиатр могли бы заметить,что у пациента рас?
Во взрослом возрасте можно диагноз поставить?
Клинический психолог и психиатр могли бы заметить,что у пациента рас?
показать весь текст
66
0
Це їм як мінімум дасть розуміння проблем дитини, складнощів з якими дитина стикається у суспільстві, дасть можливість корекції поведінки і батьків у тому числі.
2
Не усюди вона лежить. В деяких школах вже є спеціальні приміщення для цих дітей щоб вони могли відпочити, надаються тьютори. Так, їх не вистачає, але вони вже потрохи зʼявляються і якщо батьки зацікавлені, то все можна вирішити. Моєму старшому вже 22, в них в класі була дівчинка після інсульту і з нею був тьютор. На хвилинку це більше 10 років тому. У молодшоі дитини в класі напередодні повномасштабної зʼявилися двійня брат та сестричка з ДЦП, дівчинка майже непомітно хвора, а хлопець важки - надали тьютора. Зараз на паралелі є тьютор, постійно поруч з хлопчиком. Тому не треба казати, що нічого не робиться. Повільно, в недостатньому обсязі, але робиться і з кожним роком все більше
2
Якщо нічого не робити, то нічого не зміниться. В кого потреба в суспільства чи в дитини та її батьків? От вони і повинні драйвити цей процес у власних інтересах. А суспільство вже буде підлаштовуватись
2
Держ програм не має і не у всіх батьків є гроші на психологів, корекційних педагогів, лікування і тд
Тому так, для розуміння що з дитиною, діагноз поставити потрібно, а що з ним далі робити, ніхто не знає, тому що все це дуже дорого і освіта до таких дітей не готова
Тому так, для розуміння що з дитиною, діагноз поставити потрібно, а що з ним далі робити, ніхто не знає, тому що все це дуже дорого і освіта до таких дітей не готова
3
Нащо воно мені? Я розумію, що потреба вища за пропозицію. Але і ви зрозумійте, що дуже багато батьків, які лише скиглять і нічого не роблять, або взагалі не хочуть бачити проблему в дитини, не хочуть усвідомлювати, що дитина з відхиленнями, просто бояться діагнозу
2
1
В класі моєї молодшої дитини двоє дітей з явними відхиленнями. Дівчинка з нами з першого класу, перша вчителька неодноразово казала її мамі, що треба звернутися до спеціалістів, що дитина потребує корекції. Тобто освіта зреагувала, а батьки ні. То хто тут винен?
Друга дитина приєдналась до нас вже у середніх класах, там трешак повний, батьки інших дітей звертались до мами, вказували на неадекватність поведінки - а мама дитини на морозі. Це вже третя школа в дитини, в попередніх 2 школах теж були «погані діти, погані, вчителі»
І знов питання: так хто ж має докладати зусилля, чому суспільство має піклуватись про дітей, які байдужі своїм власним батькам?
Друга дитина приєдналась до нас вже у середніх класах, там трешак повний, батьки інших дітей звертались до мами, вказували на неадекватність поведінки - а мама дитини на морозі. Це вже третя школа в дитини, в попередніх 2 школах теж були «погані діти, погані, вчителі»
І знов питання: так хто ж має докладати зусилля, чому суспільство має піклуватись про дітей, які байдужі своїм власним батькам?
3
Про «дорого». В нас в школі є психолог, вона ще в початкових класах, коли виникли перші проблеми пропонувала батькам дівчинки безкоштовні заняття, пропонувала індивідуальний план роботи з дитиною. Так от мама заборонила спілкуватися дівчинці з психологом.
Ну що значіт немає, хто тоді всч ті люди, що весь час їздять по реб центрах за гроші з якихось 2 постанов (309 і ще якась)
В мене в знайомої двоє дітей, обидва аутисти, один з аспергера, другий аспергера + сдвг + зпр
Чоловік пішов. Тягне дітей сама, державних програм не має. Живе в київській області. Дитину молодшу намагаються зі школи витиснути, інклбзіі не має.
Ну що мамі дає знання діагнозу?
Консультація психолога 800, корекційний педагог 500 за 45 хвилин. Держава не допомагає, інвалідності не має,
Чоловік пішов. Тягне дітей сама, державних програм не має. Живе в київській області. Дитину молодшу намагаються зі школи витиснути, інклбзіі не має.
Ну що мамі дає знання діагнозу?
Консультація психолога 800, корекційний педагог 500 за 45 хвилин. Держава не допомагає, інвалідності не має,
1
2
2
Отож, то в заграницях школа має право щось говорити і вимагати з батьків (я от статтю нещодавно закордонну читала, з інструкцією для вчителів, що робити, якщо вони підозрюють у дитини рас). У нас просто батьки пошлють того вчителя а можуть ще й скандал зробити
1
Ну от так от, не має.
Або через знайомих знаходять або ходи доказуй, що дитина все ще не стала здоровою.
Або через знайомих знаходять або ходи доказуй, що дитина все ще не стала здоровою.
1
Коли стресував постійно вдягав капюшон від кофти у класі. Ходив навшпиньках. Лякався гучних звуків і яскравого світла. У разі конфлікту плакав і не міг заспокоїтись довгий час
Ну то ж окрема ситуація. Школа така. У нас в класі є аутична дитина на інклюзії, все нормально, носяться з нею. Що до аспергерів так, їм реабілітацій державних немає. Але що їм так сильно реабілітували? Моєму всі 3 психіатри і діагноз зразу поставили і нічого крім психолога не прописали. І так, повторюсь, є психологи в школі безкоштовно. Боротися з школою є батьки СОС, є профільні групи, є група 2 квітня. Ну і про ’ в Києві’, то й і ви ж в закордонах сидите і дитину свою там і діагностуєте і займаєтесь. Чого ж то українським дітям зась? Обличчям не вийшли? А читати у матері особливої дитини, що не треба діагностики, розуміння симптомів, поведінки то взагалі за межами розумного. Вас не підмінити часом, наче ще нещодавно я читала адекватні пости?
До чого тут я?
За кордоном працює інклюзія і держава виділяє гроші на саму дитину і заняття з нею. Не у всіх школах є психолог. Не всі з аспергера потребують лише психолога.
Шкільний психолог без постійного навчання є профнепридатним.
За кордоном працює інклюзія і держава виділяє гроші на саму дитину і заняття з нею. Не у всіх школах є психолог. Не всі з аспергера потребують лише психолога.
Шкільний психолог без постійного навчання є профнепридатним.
3
Ок, ще раз питаю, що на вашу думку треба зробити з особливими дітьми в Україні? Діагностувати не треба, займатись не треба, в школу не треба., знати їх потреби не треба. То що, закопати, викинути, назад запхати?
Чому не треба. Треба. Для розуміння самою дитиною проблеми.
Все інше це як пощастить. Дуже багато залежить від того, де ти живеш.
Все інше це як пощастить. Дуже багато залежить від того, де ти живеш.
А если человека все считают дебилом,то это тоже может быть рас? Если взрослого,но во всех коллективах считают его недалёким и такое отношение к нему с детства. Хотя он ничего плохого никому не делает.
У нас в Украине есть бесплатная программа реабилитации
Дети могут её проходить два раза в год
Полностью бесплатно
В разных поликлиниках и больницах разные условия
К примеру ребёнок занимался с психологом, логопедом, лфк, бассейн, сенсорная комната (это в обычной поликлинике на Березняках Киев)
А в больнице детской там больше процедуры были и очень серьёзные реабилитологи плюс эрготерапия и психолог
Также есть инклюзия
Есть ассистент учителя (она же психолог) и кабинет, где можно отдохнуть
Он туда часто ходит отдыхать
Общается с ней
Она ему помогает организоваться
Всякие техники успокоения тоже
Дети могут её проходить два раза в год
Полностью бесплатно
В разных поликлиниках и больницах разные условия
К примеру ребёнок занимался с психологом, логопедом, лфк, бассейн, сенсорная комната (это в обычной поликлинике на Березняках Киев)
А в больнице детской там больше процедуры были и очень серьёзные реабилитологи плюс эрготерапия и психолог
Также есть инклюзия
Есть ассистент учителя (она же психолог) и кабинет, где можно отдохнуть
Он туда часто ходит отдыхать
Общается с ней
Она ему помогает организоваться
Всякие техники успокоения тоже
В порівнянні з тим, що дає таким дітям держава в Польщі, в Україні це ніщо. Два рази на рік? Це повинна бути постійна реабілітація!!
Інклюзія лише на папері. Ні один вчитель в тим паче помічник вчителя не проходить курси по роботі з такими дітьми, контрольні не адаптовані під таких дітей, матеріал теж. Я коли читаю батьків, з якими вони труднощами стикаються в Україні, то волосся дибом, це знущання над дітьми і батьками,
Інклюзія лише на папері. Ні один вчитель в тим паче помічник вчителя не проходить курси по роботі з такими дітьми, контрольні не адаптовані під таких дітей, матеріал теж. Я коли читаю батьків, з якими вони труднощами стикаються в Україні, то волосся дибом, це знущання над дітьми і батьками,
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу