Колгоспниця• 20 июня в 03:11
Дитина з 2 років боїться темноти, вже 9 років, не проходить
Боїться спати сама, вийти в туалет. То треба штору закрити, то на столі щось лежить і виглядає страшно та тінь.
А от гуляє з дітьми надворі, коли стемніє, то нормально.
Яка причина може бути? Одразу скажу, уява в дитини розвинена.
А от гуляє з дітьми надворі, коли стемніє, то нормально.
Яка причина може бути? Одразу скажу, уява в дитини розвинена.
2
4
Гуляю босоніж• 20 июня в 03:12
Фантазия. Я лет до 11 боялась.
Мой сын в 10 только более менее нормально стал к темноте относиться.
Спит с двумя ночниками, засыпает со светом в коридоре и с открытой дверью
Мой сын в 10 только более менее нормально стал к темноте относиться.
Спит с двумя ночниками, засыпает со светом в коридоре и с открытой дверью
1
автор
Колгоспниця
• 20 июня в 03:19
Дівчата, проблема в тому, що я не можу її відселити в окрему кімнату, вона боїться і все. Посеред ночі приходить постійно, потім тривожна.
В 2 роки стався випадок у бабусі, приватний будинок, увечері після купання я принесла її на постіль, штора була відхилена, за вікном горів ліхтар, під ним вишня росте. І от вона тоді як злякалася того дерева.. Ми й малювали його, й говорили, ходили до того дерева, не допомогло. Штори мусили закривати кожен вечір, бо боялася вікон. Тепер їй ті вікна до сих пір страшні.
В 2 роки стався випадок у бабусі, приватний будинок, увечері після купання я принесла її на постіль, штора була відхилена, за вікном горів ліхтар, під ним вишня росте. І от вона тоді як злякалася того дерева.. Ми й малювали його, й говорили, ходили до того дерева, не допомогло. Штори мусили закривати кожен вечір, бо боялася вікон. Тепер їй ті вікна до сих пір страшні.
1
Ответ дляКолгоспниця
Дівчата, проблема в тому, що я не можу її відселити в окрему кімнату, вона боїться і все. Посеред ночі приходить постійно, потім тривожна.
В 2 роки стався випадок у бабусі, приватний будинок, увечері після купання я принесла її на постіль, штора була відхилена, за вікном горів ліхтар, під ним вишня росте. І от вона тоді як злякалася того дерева.. Ми й малювали його, й говорили, ходили до того дерева, не допомогло. Штори мусили закривати кожен вечір, бо боялася вікон. Тепер їй ті вікна до сих пір страшні.
В 2 роки стався випадок у бабусі, приватний будинок, увечері після купання я принесла її на постіль, штора була відхилена, за вікном горів ліхтар, під ним вишня росте. І от вона тоді як злякалася того дерева.. Ми й малювали його, й говорили, ходили до того дерева, не допомогло. Штори мусили закривати кожен вечір, бо боялася вікон. Тепер їй ті вікна до сих пір страшні.
Я тоже долго боялась. Был случай: жили в частном доме и одним вечером штора была не до конца закрыта. Я увидела там силуэт мужчины. И нет, это не фантазия)) позже выяснилось что это новый сосед наркоман, перелез через забор и заглядывал в окна. Прошло лет так после 16)) а сейчас повышенная тревожность вполне объяснима и у детей и у взрослых. В страшное время живем :(
1
Алина-1240• 20 июня в 03:28
Взять за руку, выключить свет и походить с ним по комнатам.запомнить где тени, включить свет и показать, что ее давало
Педиатор_я• 20 июня в 03:29
Дочке 18, до сих пор спит при свете, оставляем в коридоре, очень беспокойный сон каждую ночь, и все что ее беспокоит, сообщает нам, вот сейчас тоже разбудила и мне теперь не спиться(((
1
автор
Колгоспниця
• 20 июня в 03:37
Ответ дляMs.Dior
Я тоже долго боялась. Был случай: жили в частном доме и одним вечером штора была не до конца закрыта. Я увидела там силуэт мужчины. И нет, это не фантазия)) позже выяснилось что это новый сосед наркоман, перелез через забор и заглядывал в окна. Прошло лет так после 16)) а сейчас повышенная тревожность вполне объяснима и у детей и у взрослых. В страшное время живем :(
Уявляю, як ви злякалися. Тут і дорослому було б страшно.
Не знаю, що думати, це наче якась травма, яка не проходить, я хвилююся за психологічний стан доньки. Цей страх її обмежує, я бачу.
От на вибухи нормально реагує, я навчила, що це ппо, ми поза зоною уражень, просто звук.
Не знаю, що думати, це наче якась травма, яка не проходить, я хвилююся за психологічний стан доньки. Цей страх її обмежує, я бачу.
От на вибухи нормально реагує, я навчила, що це ппо, ми поза зоною уражень, просто звук.
автор
Колгоспниця
• 20 июня в 03:41
Ответ дляАлина-1240
Взять за руку, выключить свет и походить с ним по комнатам.запомнить где тени, включить свет и показать, что ее давало
Ходили, дивились, а все одно прибери того коня, він на мене дивиться страшними очима. Хожу прибираю, то коня, то ковдру скомкану.
Багато говорили про страхи, що це захисна функція людини, що треба відрізняти реальні від надуманих, але не виходить. Все одно ці уявні створіння женуться за нею, якщо треба перебігти темне місце.
Багато говорили про страхи, що це захисна функція людини, що треба відрізняти реальні від надуманих, але не виходить. Все одно ці уявні створіння женуться за нею, якщо треба перебігти темне місце.
автор
Колгоспниця
• 20 июня в 03:42
Ответ дляПедиатор_я
Дочке 18, до сих пор спит при свете, оставляем в коридоре, очень беспокойный сон каждую ночь, и все что ее беспокоит, сообщает нам, вот сейчас тоже разбудила и мне теперь не спиться(((
Я вже думаю, може це така тривожність, що стосується іншого і вилазить в такій формі страху, як темнота. Тобто це симптом, а причина інша.
2
Педиатор_я• 20 июня в 03:45
Ответ дляКолгоспниця
Я вже думаю, може це така тривожність, що стосується іншого і вилазить в такій формі страху, як темнота. Тобто це симптом, а причина інша.
Я не можу з цим розібратися, це тривожність сто відсотків.
Ласунка• 20 июня в 04:04
Ответ дляКолгоспниця
Дівчата, проблема в тому, що я не можу її відселити в окрему кімнату, вона боїться і все. Посеред ночі приходить постійно, потім тривожна.
В 2 роки стався випадок у бабусі, приватний будинок, увечері після купання я принесла її на постіль, штора була відхилена, за вікном горів ліхтар, під ним вишня росте. І от вона тоді як злякалася того дерева.. Ми й малювали його, й говорили, ходили до того дерева, не допомогло. Штори мусили закривати кожен вечір, бо боялася вікон. Тепер їй ті вікна до сих пір страшні.
В 2 роки стався випадок у бабусі, приватний будинок, увечері після купання я принесла її на постіль, штора була відхилена, за вікном горів ліхтар, під ним вишня росте. І от вона тоді як злякалася того дерева.. Ми й малювали його, й говорили, ходили до того дерева, не допомогло. Штори мусили закривати кожен вечір, бо боялася вікон. Тепер їй ті вікна до сих пір страшні.
Если фобия касается только окон, то поставьте, в её комнате, на них железные ролеты и дело с концом. У меня такие стоят, очень удобно.
А вообще, я такая же трусиха всю жизнь была - вечно в темноте и в одиночестве всякие ужасы мерещились. Только к 40 годам попустило.
А вообще, я такая же трусиха всю жизнь была - вечно в темноте и в одиночестве всякие ужасы мерещились. Только к 40 годам попустило.
Ласунка• 20 июня в 04:07
Ответ дляКолгоспниця
Ходили, дивились, а все одно прибери того коня, він на мене дивиться страшними очима. Хожу прибираю, то коня, то ковдру скомкану.
Багато говорили про страхи, що це захисна функція людини, що треба відрізняти реальні від надуманих, але не виходить. Все одно ці уявні створіння женуться за нею, якщо треба перебігти темне місце.
Багато говорили про страхи, що це захисна функція людини, що треба відрізняти реальні від надуманих, але не виходить. Все одно ці уявні створіння женуться за нею, якщо треба перебігти темне місце.
Ночник ей включаете?
Вообще-то, что бы настолько, то это не совсем нормально. Может, на консультацию к врачу?
Вообще-то, что бы настолько, то это не совсем нормально. Может, на консультацию к врачу?
Точная копия плова• 20 июня в 06:16
Автор я тоже боялась, но мне свет родители не оставляли...постоянно ложилась спать в страже. Мой сын сейчас 20 л бояться спать один....даже если в одной комнате, на отдедьнлц кровати сам боится спать
1
Даха-сваха• 20 июня в 06:35
Ответ дляКолгоспниця
Я вже думаю, може це така тривожність, що стосується іншого і вилазить в такій формі страху, як темнота. Тобто це симптом, а причина інша.
Автор, я теж боялася темноти, залишатися вдома сама, була дуже тривожна. Так було дуже довго, років до 35. Навіть з дітьми боялася ночувати без чоловіка. Потім цей страх минув якось сам. Зараз живу сама, нічого не боюсь, чому так, пояснити не можу. Але минув лише цей страх, всі інші залишились. Нещодавно йшла приватним сектором, людей навколо немає. Якби десь гавкнула собака, я б мабуть померла на місці, боюсь їх страшенно. Це якесь жахливе відчуття паніки, заспокоїлась лише коли вийшла до людного місця. І це вдень, вночі я б навіть з дому не виходила.
Амелі на мілені• 20 июня в 07:34
Цікаво, хто в дитинстві боявся зараз має тривожні розлади, чи окр? Я маю.
І, здається, бачу деякі причини в дитинстві.
Можливо, авторе, Вам буде корисно.
-покарання відстороненням чи ігноруванням
-соромити дитину замість пояснень
-вимоги дружньо спілкуватися з іншими дорослими
-вивалювання своїх емоцій на дитину(мама ридає, мама образилась, мама засмутилась)
-непослідовність (сьогодні всі веселі і милі, завтра при тих самих умовах всі злі і оруть)
І, здається, бачу деякі причини в дитинстві.
Можливо, авторе, Вам буде корисно.
-покарання відстороненням чи ігноруванням
-соромити дитину замість пояснень
-вимоги дружньо спілкуватися з іншими дорослими
-вивалювання своїх емоцій на дитину(мама ридає, мама образилась, мама засмутилась)
-непослідовність (сьогодні всі веселі і милі, завтра при тих самих умовах всі злі і оруть)
2
1
Ворожу на каві• 20 июня в 07:57
Ответ дляТочная копия плова
Автор я тоже боялась, но мне свет родители не оставляли...постоянно ложилась спать в страже. Мой сын сейчас 20 л бояться спать один....даже если в одной комнате, на отдедьнлц кровати сам боится спать
І з ким у 20 років він спить?
Вірю, я повірив• 20 июня в 10:20
Ответ дляКолгоспниця
Дівчата, проблема в тому, що я не можу її відселити в окрему кімнату, вона боїться і все. Посеред ночі приходить постійно, потім тривожна.
В 2 роки стався випадок у бабусі, приватний будинок, увечері після купання я принесла її на постіль, штора була відхилена, за вікном горів ліхтар, під ним вишня росте. І от вона тоді як злякалася того дерева.. Ми й малювали його, й говорили, ходили до того дерева, не допомогло. Штори мусили закривати кожен вечір, бо боялася вікон. Тепер їй ті вікна до сих пір страшні.
В 2 роки стався випадок у бабусі, приватний будинок, увечері після купання я принесла її на постіль, штора була відхилена, за вікном горів ліхтар, під ним вишня росте. І от вона тоді як злякалася того дерева.. Ми й малювали його, й говорили, ходили до того дерева, не допомогло. Штори мусили закривати кожен вечір, бо боялася вікон. Тепер їй ті вікна до сих пір страшні.
Автор, попитайте там де ви живете - бабулю, яка знімає переляки/заїкання дітям. Я думаю, такі бабулі скрізь є. Один раз сходите і проблема буде вирішена
1
1
Таракашечка• 20 июня в 10:27
Мені 45. Досі боюся темряви. Точніше, не темряви, а того, що в ній ховається
Сплю з нічником, ліхтарик завжди під рукою. Під час відключень завішала всю квартиру діодними стрічками, щоб не було темних кутів. Ні, я той страх під контролем тримаю, в темну кімнату зайду, якщо треба. Але боятися не перестаю. А от донька-підліток може дивитися сама фільм жахів, ще й світло скрізь потуше. Ще й досі не розумію, хто з нас більш ненормальний
Сплю з нічником, ліхтарик завжди під рукою. Під час відключень завішала всю квартиру діодними стрічками, щоб не було темних кутів. Ні, я той страх під контролем тримаю, в темну кімнату зайду, якщо треба. Але боятися не перестаю. А от донька-підліток може дивитися сама фільм жахів, ще й світло скрізь потуше. Ще й досі не розумію, хто з нас більш ненормальний
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
