Кому ще паскудно на душі, давайте ділитися

Когда мозги чем то загруженны помогает

В тому і прикол, що постійно загружатись не вийде. В один момент менталочка каже: баста, я більше не можу. Проблеми нікуди не зникають, кожен день з ними стикаєшся.

Де живете. Яка зарплата?

Все тоже самое...а ужаснее еще, что понимаешь, что отпуск не светит, поехать туда куда хочется нет финансовой возможности. Вокруг успешный успех, а ты как та лягушка в банке бултыхаешься, пытаясь вылезти.
С деньгами жопа. Вот осознала, что половина лета прошло, еще каких-то 2-3 недели и ребенка снова в школу собирать, одеть, обуть, еще и стол нужен пистменный и стул, т.к. с парты выросла...и др у нее впереди...

У нас конечно столы и стулья есть, но в остальном все так же..
лето проходит так же как и зима...все одинаково.
А если дня два не поработаешь, понимаешь, что и зп выйдет меньше..
откладывать не получается..то комп сломался, то заболела, то розетки менять.. и так по кругу.
Одежду сейчас себе и не покупаю, а потому что и ходить некуда, новое платье висит второй год.
Только по работе бегаю, магазин, Новая почта

Хочется сменить обстановку хоть на неделю, без компа, работы, клиентов, без других забот

Теж находить … намагаюсь не думати, просто існувати. Робити справи, проводити час з дітьми.
Вже тиждень назад писала тут в схожій темі.
Дитині дають інвалідність, потрібно операції.. іноді вже думаю що скоріше б той вересень щоб вже це зробити. Чоловік в ЗСУ, я два роки по суті сама. Приїхав у відпустку, дізналась що в нього там коханка. У мами онко, мені потрібна операція. Молодшій терміново потрібен ортодонт. У старшої психологічні проблеми, зараз працюємо з психіатром, приймає антидепресанти.
А ще я ніяк не можу побороти свій тупняк на дорозі. Поцарапала авто. Їздити прям конче необхідно.
А ще так, ще місяць і майже кінець літа. Працюю в школі. Я ще від цього навчального року не відійшла.
Почала палити, 15 років не палила (((
Із хорошого, збили на днях поруч шахед. У багатьох вибило вікна, але наші вціліли.

сконцентруйтесь на зароблянні грошей, на кар´єрі.
також майте маленькі радощі.
будьте вдячною за те, що є. перед сном проговорюйте, за що ви вдячні цьому дню.
підіть на спорт або хоча б гуляйте по півгодини, ходіть.
читайте, це добре відволікає.

Теж находить … намагаюсь не думати, просто існувати. Робити справи, проводити час з дітьми.
Вже тиждень назад писала тут в схожій темі.
Дитині дають інвалідність, потрібно операції.. іноді вже думаю що скоріше б той вересень щоб вже це зробити. Чоловік в ЗСУ, я два роки по суті сама. Приїхав у відпустку, дізналась що в нього там коханка. У мами онко, мені потрібна операція. Молодшій терміново потрібен ортодонт. У старшої психологічні проблеми, зараз працюємо з психіатром, приймає антидепресанти.
А ще я ніяк не можу побороти свій тупняк на дорозі. Поцарапала авто. Їздити прям конче необхідно.
А ще так, ще місяць і майже кінець літа. Працюю в школі. Я ще від цього навчального року не відійшла.
Почала палити, 15 років не палила (((
Із хорошого, збили на днях поруч шахед. У багатьох вибило вікна, але наші вціліли.

У нас конечно столы и стулья есть, но в остальном все так же..
лето проходит так же как и зима...все одинаково.
А если дня два не поработаешь, понимаешь, что и зп выйдет меньше..
откладывать не получается..то комп сломался, то заболела, то розетки менять.. и так по кругу.
Одежду сейчас себе и не покупаю, а потому что и ходить некуда, новое платье висит второй год.
Только по работе бегаю, магазин, Новая почта

Хочется сменить обстановку хоть на неделю, без компа, работы, клиентов, без других забот

Зп 11 , а зуби треба робити, печалька

У нас конечно столы и стулья есть, но в остальном все так же..
лето проходит так же как и зима...все одинаково.
А если дня два не поработаешь, понимаешь, что и зп выйдет меньше..
откладывать не получается..то комп сломался, то заболела, то розетки менять.. и так по кругу.
Одежду сейчас себе и не покупаю, а потому что и ходить некуда, новое платье висит второй год.
Только по работе бегаю, магазин, Новая почта

Хочется сменить обстановку хоть на неделю, без компа, работы, клиентов, без других забот

Как мне говорил один батюшка, когда совсем хреново, знайте, что миллионам людей хуже вашего. Посмотрите в окно - нет ни одной квартиры, в которой всё зашибись. Я например, работаю в детском садике, зарплата 12 тысяч, уходить не хочу, потому что 30 лет проработала, детей люблю, столько сил вложила, 12 лет до пенсии осталось. Раньше муж зарабатывал, а сейчас всё в жопу катится, надеюсь только на себя, но с двумя детьми непросто, особенно если болеют, или зубы чинить. Старшему надо операцию сложнейшую делать риносептопластику с реконструкцией, после неудачной предыдущей операции, начались осложнения( перегородка приросла к носовой раковине и прободнулась дырка) врач озвучил сумму 8-9 тысяч евро. А мне негде взять таких денег, хоть почку продавай. При этом у мужа начался во время войны алкоголизм с психическими расстройствами, и мать его 85 лет после трёх инсультов и перелома позвоночника тоже на мне. Плюс моя мама с нами живёт, 78 лет, начинается деменция. У меня никакого отдыха, про отпуск не мечтаю, поправилась на 5 кг, заедаю стресс, курить стала во время войны...Хочется, как в книге Полианна, найти хоть какой-то позитив, но живу в Киеве, где выспаться из-за обстрелов нереально. Гинеколог сказала,что по анализам у меня постменопауза, хоть ещё 48 лет, но гормональные лекарства нельзя, так как поликистозы и миомы пойдут в рост. Одна радость - дети, но они два парня, и от того, какое их может ждать будущее...бросает в дрожь. Атеисткой стала последние 3 года, понимая, что бога нет, а если есть, то это злобное существо, ему похер на страдания людей. Просто знаю, что моим подругам, у которых погибли муж, сын...в 100 раз хуже, чем мне

Ви маєте розуміти, що той батюшка вам фігню сказав. Ви не знаєте, чи гірше вашим подругам, ніж вам, ви не знаєте, що робилося в їхніх сімʼях. Можливо, загибель чоловіка - це горе, яке відгорював і пішов далі. А психічні розлади і алкоголізм вашого чоловіка - хіба це «набагато легше»? Думайте про себе, батюшки теж бувають недолугими і можуть ляпати абищо, а вам це життя труїть. Припиняйте слухати тих, хто пропагує жертовність і обезцінення.

На спорт сил не вистачає, бо і так достатньо бігаю містом. От бездумно гуляти - цього хотілося б. Але в цей момент ти лишаєшся наодинці з думками і оце все навалюється одразу. Постійно треба відволікатись: або роботою, або навчанням, або хоч чимось. Бо цей час наодинці з собою самий жахливий.

Мені так паскудно, як зараз, не було ніколи😢 Ця грьобана війна, закриті кордони для чоловіка, постійні стреси і тривога. А тут ще й старша донька три дні назад добила повністю. Пообідали сімʼєю і вона каже - ти вже поїла і готова сприймати інформацію, я тобі скажу, що в неділю я переїзжаю до Максима з речами назавжди. Їм по 20 років, обоє навчаються в одному з найкращих вузів України і працюють. Вона залюблена дитина, для якої робили все найкраще, жили нею і для неї, роблю висновки, що тут перебільшили. Ви почитаєте і скажете, що я придираюсь, але є одне але. З тих пір, як вони почали зустрічатися, донька з домашньої лагідної дитини, перетворилася у холодну і закриту від всієї сімʼї, стала чужою в усіх сенсах. Колись, я випадково почула їхню розмову по фейстайму, як вона йому розказувала, що я кажу, що повинен бути «конфетно-букетний період», якась романтика, а не відразу секс і жити разом. На що він їй сказав, що потрібно мене відлучати від сіськи. У ньому є щось, що відштовхує і мене турбує, але конкретно поганого не можу сказати, помічала не раз дрібну брехню з його боку, яку він ніс задля того, щоб показатись хорошим і крутим тобто прикрашав себе. Це була настільки брехлива брехня, що неможливо в це повірити, але дочка сліпа і глуха. Я вже три доби майже не сплю, очі не просихають від сліз. Мене більше турбує не те, що вона вирішила жити з ним, а те, як вона це мені при піднесла, те, що через нього вона віддалилася і стала чужою, вибудувала кордони і їй родина не потрібна. Чесно, жити не хочеться, всередині пустота. Вже навіть є суїцидні думки…

Просто абстрагуюся і живу день за днем.