мадам Везувий• 08 октября в 09:22
Ще скажіть, що в дитинстві у вас в серванті не було
У батьків на вихідних робила прибирання і розблокую вам спогади.
Років 20 це було на горищі, а це мама дістала і їй подобається. І мені теж)
Років 20 це було на горищі, а це мама дістала і їй подобається. І мені теж)
показать весь текст
1
5
7
21
61
191
0
Хоча чесно зізнатися, я теж одного разу купувала вінтаж на олх) Оранжевий бідончик у білий горох. Якось згадала про нього, що в дитинстві у нас був для молока і така пробила ностальгія, що як стукнуло в голову: я хочу мати такий замість вази! Полізла на олх, а їх там тьма і хто яку ціну видумує, той таку і ставить. Я взяла новий, не оббитий, не затертий, але без кришки, то всього 80грн - а мені ж кришка не треба для вази якраз
1
І ще що б я купила з таких штук всяких старовинних бабських сервантних - це на ніжці ваза під кльош (хто знає, той знає))
2
И у моих родителей были рыбы. У тети была пара с первого фото. И у всех много хрусталя. Раньше модно было коллекционировать хрусталь и статуэтки. Приятно вспомнить счастливое детство)
Ответ дляШальная коклетка
Звичайно, у багатьох таке було, бо навіть якщо ти сам не любив такий хлам, то тобі його дарували 
Сервізи, кришталь - прямо обов´язково у всіх як еталон ’нормальності’)) Моя тітка почула, що ’будуть закривать завод статуеток’ і накупила їх тучу 
Мені, великій фанатці викидання всього, що не використовується, дуже важко зрозуміти статуетки, особливо відверто крінжові, але ж смаки у всіх різні, комусь і таке душу гріє. От сервізи - тут все не так однозначно)) У свекрів дуже класний, великий і дорогий японський сервіз - реально все в ньому актуальне і красиве і досі! Ми натякнули, що хочемо його, нам подарували. Але раді стараться, почали возить нам і інші сервізи: кавові, чайні, мельхіорові страшні ложки, шо в рот не візьмеш. Чайні сервізи зразу мимо для мене - недушевні якісь, з заварника мені несмачно, чашка мала, незатишна якась. Це для мене хлам. Коли у гостях салати в кришталевих вазах - шось в цьому є прикольне, якась екзотика, бо як в дитинстві на Новий рік хіба що.
А ще в тих всім кришталях і рибах завжди у всіх у серванті якісь незрозумілі штучки лежали: монетки, гудзики, молочні зуби, одламані деталі якісь, якісь фігні, які не знаєш, куди приткнуть)
Сервізи, кришталь - прямо обов´язково у всіх як еталон ’нормальності’)) Моя тітка почула, що ’будуть закривать завод статуеток’ і накупила їх тучу Мені, великій фанатці викидання всього, що не використовується, дуже важко зрозуміти статуетки, особливо відверто крінжові, але ж смаки у всіх різні, комусь і таке душу гріє. От сервізи - тут все не так однозначно)) У свекрів дуже класний, великий і дорогий японський сервіз - реально все в ньому актуальне і красиве і досі! Ми натякнули, що хочемо його, нам подарували. Але раді стараться, почали возить нам і інші сервізи: кавові, чайні, мельхіорові страшні ложки, шо в рот не візьмеш. Чайні сервізи зразу мимо для мене - недушевні якісь, з заварника мені несмачно, чашка мала, незатишна якась. Це для мене хлам. Коли у гостях салати в кришталевих вазах - шось в цьому є прикольне, якась екзотика, бо як в дитинстві на Новий рік хіба що.
А ще в тих всім кришталях і рибах завжди у всіх у серванті якісь незрозумілі штучки лежали: монетки, гудзики, молочні зуби, одламані деталі якісь, якісь фігні, які не знаєш, куди приткнуть)
В хрустальній лад´ї подали салат, де перед цим лежала брошка, шпильки і зуби )))
2
Вы мне напомнили🩷 Металлическая обезьянка с перечницей и солонкой) У нас такая была)
Фото не мое.
Фото не мое.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу