Триндичіха Байрактар• 19 октября в 09:06
Україна стала конкурентом Польщі за працевлаштування трудових мігрантів з Азії
Українські компанії вже починають звертатися до послуг рекрутингових агентств щодо залучення кандидатів з Азії, яким пропонують більші зарплати, аніж у Польщі
Зміни у міграційній політиці та можливе скорочення терміну тимчасового захисту для біженців з України створюють ризик поглиблення дефіциту робочої сили у Польщі вже у 2026 році. Про це повідомляє Foreign Ukraine з посиланням на польське видання Portal Spozywczy.
За офіційними даними ZUS (Установи соціального страхування у Польщі), станом на 1 червня 2025 року у Польщі було застраховано 818 000 українців, що становить 75-80% усіх іноземних працівників у країні.
Водночас кількість трудових мігрантів з Азії демонструє тенденцію до зниження: у системі зареєстровано 12 100 працівників з Непалу, 24 300 з Індії та 15 700 з Філіппін.
Експерти вказують на складні процедури легалізації та загальне посилення вимог до іноземців як причини такої динаміки. З одного боку, ці заходи пояснюються бажанням держави регулювати ринок праці та обмежувати зловживання. З іншого боку, вони обмежують приплив нових працівників та ускладнюють для поточних працівників продовження дозволів на проживання та роботу.
Польський ринок праці залишається одним із найпривабливіших у Європі, але найближчим часом він може зіткнутися з обмеженою доступністю робочої сили.
Азійські працівники також починають орієнтуватися на інші ринки, зокрема Хорватію та Німеччину, де попит на робочу силу залишається високим.
«Тим часом в Україні зарплати в деяких секторах вже наближаються до польських, що може створити додаткову конкуренцію для іноземних працівників. Згідно з даними Державної служби зайнятості України, середня зарплата у вересні 2025 року становила 25 000 гривень (понад 2 000 злотих), збільшившись за рік з 19% до 125% залежно від галузі. У виробничому секторі зарплати досягають еквівалента 4 000-5 000 злотих. На ринку праці Польщі зареєстровано приблизно 240 000 вакансій, переважно у промисловості, будівництві, транспорті та комунальному господарстві», – повідомив Даміан Гусман, генеральний директор Gremi Personal.
За його словами, ці сектори залишаються ключовими для Польщі, де у майбутньому може виникнути найбільший дефіцит робочої сили. Додатковим конкурентним фактором є той факт, що Україна після закінчення війни розраховує на повернення частини власних громадян та приплив працівників з третіх країн. Українські компанії вже починають звертатися до послуг рекрутингових агентств щодо залучення кандидатів з Азії.
«Для України – це можливість компенсувати прогнозований дефіцит 4,5 мільйонів працівників після закінчення війни. Працівники із Філіппін та Колумбії довели свою дисциплінованість та мобільність, повертаючись на батьківщину після закінчення терміну дії контрактів та уникаючи формування закритих громад. Це може бути додатковою перевагою для українського ринку», – наголошує Гусман.
Держава також планує програми підтримки для українців, які повертаються з-за кордону – від надання тимчасового житла до соціальної та логістичної допомоги.
Якщо нинішні тенденції збережуться, Польща може зіткнутися з нестачею працівників у промисловості, логістиці, будівництві та сфері послуг. Україна ж, навпаки, може частково взяти на себе лідерство, ставши новим напрямком для трудових мігрантів.
«Польським роботодавцям варто планувати свої майбутні кадрові потреби вже зараз та адаптувати стратегії найму до нових умов», – підсумовує Гусман.
Зміни у міграційній політиці та можливе скорочення терміну тимчасового захисту для біженців з України створюють ризик поглиблення дефіциту робочої сили у Польщі вже у 2026 році. Про це повідомляє Foreign Ukraine з посиланням на польське видання Portal Spozywczy.
За офіційними даними ZUS (Установи соціального страхування у Польщі), станом на 1 червня 2025 року у Польщі було застраховано 818 000 українців, що становить 75-80% усіх іноземних працівників у країні.
Водночас кількість трудових мігрантів з Азії демонструє тенденцію до зниження: у системі зареєстровано 12 100 працівників з Непалу, 24 300 з Індії та 15 700 з Філіппін.
Експерти вказують на складні процедури легалізації та загальне посилення вимог до іноземців як причини такої динаміки. З одного боку, ці заходи пояснюються бажанням держави регулювати ринок праці та обмежувати зловживання. З іншого боку, вони обмежують приплив нових працівників та ускладнюють для поточних працівників продовження дозволів на проживання та роботу.
Польський ринок праці залишається одним із найпривабливіших у Європі, але найближчим часом він може зіткнутися з обмеженою доступністю робочої сили.
Азійські працівники також починають орієнтуватися на інші ринки, зокрема Хорватію та Німеччину, де попит на робочу силу залишається високим.
«Тим часом в Україні зарплати в деяких секторах вже наближаються до польських, що може створити додаткову конкуренцію для іноземних працівників. Згідно з даними Державної служби зайнятості України, середня зарплата у вересні 2025 року становила 25 000 гривень (понад 2 000 злотих), збільшившись за рік з 19% до 125% залежно від галузі. У виробничому секторі зарплати досягають еквівалента 4 000-5 000 злотих. На ринку праці Польщі зареєстровано приблизно 240 000 вакансій, переважно у промисловості, будівництві, транспорті та комунальному господарстві», – повідомив Даміан Гусман, генеральний директор Gremi Personal.
За його словами, ці сектори залишаються ключовими для Польщі, де у майбутньому може виникнути найбільший дефіцит робочої сили. Додатковим конкурентним фактором є той факт, що Україна після закінчення війни розраховує на повернення частини власних громадян та приплив працівників з третіх країн. Українські компанії вже починають звертатися до послуг рекрутингових агентств щодо залучення кандидатів з Азії.
«Для України – це можливість компенсувати прогнозований дефіцит 4,5 мільйонів працівників після закінчення війни. Працівники із Філіппін та Колумбії довели свою дисциплінованість та мобільність, повертаючись на батьківщину після закінчення терміну дії контрактів та уникаючи формування закритих громад. Це може бути додатковою перевагою для українського ринку», – наголошує Гусман.
Держава також планує програми підтримки для українців, які повертаються з-за кордону – від надання тимчасового житла до соціальної та логістичної допомоги.
Якщо нинішні тенденції збережуться, Польща може зіткнутися з нестачею працівників у промисловості, логістиці, будівництві та сфері послуг. Україна ж, навпаки, може частково взяти на себе лідерство, ставши новим напрямком для трудових мігрантів.
«Польським роботодавцям варто планувати свої майбутні кадрові потреби вже зараз та адаптувати стратегії найму до нових умов», – підсумовує Гусман.
2
2
Девочки готовимся! Везут мужиков! Губки красим! Грудь вперед!
3
Черный Ловелас• 19 октября в 09:12
Ответ дляТриндичіха Байрактар
Девочки готовимся! Везут мужиков! Губки красим! Грудь вперед!
Хотели выйти за иностранца получайте скоро приедут красавчики Азиаты 🤣
4
Ответ дляЧерный Ловелас
Хотели выйти за иностранца получайте скоро приедут красавчики Азиаты 🤣
Нам треба мужиків та бабло!
2
Черный Ловелас• 19 октября в 09:13
Ответ дляТриндичіха Байрактар
Нам треба мужиків та бабло!
Кожной одинокой советчице выпишут по Бангладешцу на подселение.
3
Ответ дляЧерный Ловелас
Кожной одинокой советчице выпишут по Бангладешцу на подселение.
Бабельмандепці дешеве будуть
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу