Хочу поговорити, шпалери, моя рефлексія

Живемо у приватному будинку, робимо ремонти самотужки за потреби і на скільки вистачає коштів, на кухні і у ванній плитка більше 15 років, кухонні меблі - те саме. На стінах шпалери. Завжди такий стрес, не можу вибрати, воно нічого не пасує, на базарі не видно, як вони на стінах виглядатимуть, чоловік не допомагає, а лише злиться. Такий стрес кожен раз. Магазинів немає, тільки ринок. Наче й хочеться щось зробити, але більше нервів, ніж задоволення. Уже і плитка та сама, і двері застарілого дизайну, і розумію, що ніколи не буде гарно в домі, не вкладемо кошти, щоб зробити все сучасно і красиво. Мене це реально дуже засмучує і пригнічує. Я не мрію про класний одяг, подорожі, гаджети, але дуже хотіла б затишний, красивий, доглянутий дім. Мені 44, життя уже пройшло, з чоловіком у мене різні прагнення і цінності, так що по-моєму ніколи не буває. Ось у ванній підтікала труба, помокрів куток у суміжній кухні, поклкх нові шпалери, а вони не пасують, наче чепуха, але мені так від того боляче просто. Виговорилась, дівчата, хто дочитав - миру вам та злагоди!