Бла бла бла• 16 ноября 2025
Дівчата, хто вчився плавати майже в 40? Є шанс? Боюсь води
показать весь текст
1
43
0
Я пішла в спортлайф в 45.З тренером 1 заняття в тиждень ну на ізмор,ще 4-5 р в тиждень по годині сама. Спина перестала боліти,виносливість і сон високі,психо-емоційна сфера кайф.Робота 7-19,іду ще майже щодня,але діти виросли,я живу сама.Сьогодні вже пропливла 1,75 км,це 70 басейнів.Все в ваших руках.Ну,але я на авто і робота розумова,ну голова кипить,може тому фізично не втомлена.
2
Ответ дляMs. Iphone
Добрый человек, пожалуйста, а напишите и мне эти технические моменты 
А то я тоже очень боюсь воды, плавать умею, но явно я как-то не так дто делаю, потому что меня хватает на несколько метров((
А то я тоже очень боюсь воды, плавать умею, но явно я как-то не так дто делаю, потому что меня хватает на несколько метров((
Так я ж не тренер. Я так объяснить не смогу.
Тогда тренер мне объяснил и закрепил эти навыки на мышечном уровне. И сейчас оно как то само собой выходит.
Тогда тренер мне объяснил и закрепил эти навыки на мышечном уровне. И сейчас оно как то само собой выходит.
Ото я конала,а ще діти меньші дома,мама була лежача,думала все все.Знеболюючі часто пила і колола.Вже й за кермом не могла сидіти так спина боліла,а шию,то капець.Якось помаленьку діти поїхали,мама сама себе обслуговує,та й зайнялася я собою.
2
Проблема не в навчитись а в страху води. І тут не завжди працює клин-клином. Більшість фобій не вилікувати навіть психологом, хіба з гіпнозом і то це має бути знайдена реальна причина в дитинстві. Якщо людина народилась з таким страхом, от як я висоти - то навряд щось зробиш. Тому коли такі страхи проявляються з народження - це обовʼязок батьків це було пофіксити ще до 5-7 років, далі - це все важче і важче. Яка потреба плавати на глибині? Мало людей дійсно це робить, навіть ті, які не бояться води. Я от сама на глибину не запливаю, мені завжди треба контролювати дно хоча б на витягнуту ногу. І це я не боюсь, плавати вмію: 6 років в ДЮСШ. А от коли на море вперше потрапила - то дуже довго боялась хвиль та і раптової глибини. Так і тримаюсь завжди біля берега , не бачу потреби глибини. Хоча на воді тримаюсь легко, любою технікою і ниряю.
Ну можна спробувати повчитись, щоб зрозуміти чи це фобія, чи це незнання як себе вести у воді. Якщо не дасть результату - можна до психолога , це якщо є хоч якась інфа чого є страх води. У мене от страх висоти , можливо з народження , але не факт, бо я памʼятаю як мене вперше віднесли на 6 поверх ( на такій висоті я ніколи не була) , тримали на руках, і силою типу жартували , перехиляючи через перила відкритого балкону, типу ’кину’ . Було десь 4 роки. Батьки. Тепер самої високої висоти я не боюсь ( от як в літаку, висотки) хоч до краю не підійду, а ось відкритих балконів , ненадійних конструкцій і коли хтось там є крім мене а тим більше за спиною - боюсь.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу