Лупаю цю скелю• 16 ноября в 20:13
Вы правда не поможете своим родителям если им станет плохо?
Немного в ахере от темы на форуме. Все игнорят стариков, их болячки, называют это нытьем и не готовы сорваться на помощь когда маме/папе плохо. Почему так? Раньше относились к родителям с уважением, заботой. А теперь сон важнее, зачем отвечать на звонки стариков, сами справятся. Трындец
показать весь текст
10
4
3
2
2
1
Покорительная• 16 ноября в 22:44
Ответ дляКотики-муркотики
Це моя біль...У батька деменція, я за кордоном з дітьми. Раз в 4 дні замовляю їжу з місцевої харчевні (нормальної, їжа смачна, різноманітна), плюс замовляю смаколики з магазину раз в 4 дні. Приватна доглядальниця. Живе в моїй квартирі. Саме страшне, що розумію, що навіть якщо я б була там, то не змогла забрати до себе, бо завдала б страшенну психічну травму своїм дітям (ходить голий коли йому так хочеться, справити нужду, вибачають, може в коридорі...). І забрати до себе за кордон не зможу, бо я банально не справлюсь, потрібен постійний догляд, я не зможу працювати, а працюю тільки я, ні за що буде жити.
Совість мучає страшенно, бо я зараз повинна б була бути з ним...А тут донька навчається, ще неповнолітня, також залишити не можу. І в Україні я не зароблю на приватну доглядальницю.
Ото такий капець....
Совість мучає страшенно, бо я зараз повинна б була бути з ним...А тут донька навчається, ще неповнолітня, також залишити не можу. І в Україні я не зароблю на приватну доглядальницю.
Ото такий капець....
Я очень хорошо вас понимаю.
Вы все правильно делате.
К сожалению, не всегда жизнь нам дает легкий выбор.
Вы все правильно делате.
К сожалению, не всегда жизнь нам дает легкий выбор.
1
Наша взяла• 17 ноября в 02:33
Ответ дляКотики-муркотики
Він мене пам´ятає. В мене камери по квартирі, щоб я могла його бачити і балакати з ним (бо на дзвінки він не відповідає, розучився користуватися мобільним). В нього моментами провали, не кожен день. То плаче, що він голодний і йому нічого їсти (я замовляю більш ніж достатньо їжі, порції великі, ні я ні мої діти так не їмо). Він просто забуває, що він поїв...немає відчуття насиченості. Багато розповідати...деменція на лице...Але сердце рве страшенно
Розумію вас. Мій батько також постійно забував що поїв і постійно хотів їсти. І впізнавав мене до останнього, інколи тільки плутав зі своєю покійною сестрою.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу