Сусідка знизу• Изменено сегодня в 01:34
Ви ревнуєте бувшого чоловіка?
Розлучились після 22х років шлюбу.
Майже рік, він такий щасливий, до мене веселий як ні в чому не бувало говорить, бачимось рідко. Але так накриває мене після тих зустрічей, знаю в нього зʼявилась інша. В мене нікого немає і не хочу. Як так можна обнулити все , всі роки…
Навіть у Фейсбуці дві фотки спільні були десятилітньої давності і то бачу на днях видалив. Що вони йому заважали, це ж частина життя, спільні діти, так багато подій.
Дуже боляче дівчатка( Я ніби вже відійшла, але приходив до мене по справах, хвилин 5 був і так мене накрило. Треба не пускати його в квартиру.
Чи то ревність чи біль чи жаль, не знаю, реву два дні(((
В кого таке було? Як витримали?
Майже рік, він такий щасливий, до мене веселий як ні в чому не бувало говорить, бачимось рідко. Але так накриває мене після тих зустрічей, знаю в нього зʼявилась інша. В мене нікого немає і не хочу. Як так можна обнулити все , всі роки…
Навіть у Фейсбуці дві фотки спільні були десятилітньої давності і то бачу на днях видалив. Що вони йому заважали, це ж частина життя, спільні діти, так багато подій.
Дуже боляче дівчатка( Я ніби вже відійшла, але приходив до мене по справах, хвилин 5 був і так мене накрило. Треба не пускати його в квартиру.
Чи то ревність чи біль чи жаль, не знаю, реву два дні(((
В кого таке було? Як витримали?
7
6
1
33
3
Він ні разу не просився назад, ні разу не сказав що йому шкода… як чужі люди розійшлись. А він зараз спілкується весело, як ні в чому не бувало
3
1
У вас боль утраты от брака — и вы ее до конца не прожили.
Вообще разводы особенно такие длительные — переживаются долго. Думайте о себе сейчас — а вы вместо этого только о нем думы думаете. И да — лучше не видеться с ним вообще по возможности
Вообще разводы особенно такие длительные — переживаются долго. Думайте о себе сейчас — а вы вместо этого только о нем думы думаете. И да — лучше не видеться с ним вообще по возможности
5
Автор не вините его ни в чем.
Ваша история закончилась.
Не хочу вас резать по живому но ваша пара не первая и не последняя — тысячи людей разводятся по разным причинам
Закрывайте уже дверь в ту свою прошлую жизнь
Ваша история закончилась.
Не хочу вас резать по живому но ваша пара не первая и не последняя — тысячи людей разводятся по разным причинам
Закрывайте уже дверь в ту свою прошлую жизнь
Дякую) Він гроші в мене приходить позичати, уявіть… Хоч заробляє досить, але вічно не вистачає🤦♂️
6
1
Вы придумали свой мир и сами в него поверили. И упорно не хотите в реальность. Он вас не хочет, он уже нашел другую. Странная вы женщина, без обид
1
На картку йому пересилайте якщо вже позичаєте
Бачитися з ним не треба
Ви ж бачите що з вами після того робиться
А загалом — нащо позичаєте? Хай сам вигрібає. Які вам вигоди йому позичати?
Бачитися з ним не треба
Ви ж бачите що з вами після того робиться
А загалом — нащо позичаєте? Хай сам вигрібає. Які вам вигоди йому позичати?
Не общайтесь с ним, нужно много времени чтоб отпустило и не напоминало о нем ничего, и вообще он какое то нечто, если приходит к вам деньги одолжить, просто позор с его стороны.
2
Я його не виню, навпаки знаю немає там за ким шкодувати. Але він сам - то машину йому дай на день, то техпаспорт в діі на нього зроби… то гроші йому не вистачає. Невже він не розуміє що мені важко ці контакти, а йому просто байдуже що мені ще болить
2
Так, він просто дітям допомагає то я якось думаю та ладно… І скільки раз говорила собі ніяких з ним контактів. Але фінансово він допомагає, то я теж виручаю його
1
Теж так думаю і йому казала- з яким лицем ти приходиш за грошима до мене((( він ніби досі живиться мною хоч якось
3
2
Ну так если у вас всегда все можно — то чего к вам не идти? Вы ж как рубаха—парень для него — всегда на подхвате
Да, я такою все життя була в сімʼї, відповідала за все, гроші відкладала, про сімʼю думала про всіх.., Надоїло в сімʼю грати- тому і розійшлись.
А він ніби не розуміє що робить
А він ніби не розуміє що робить
1
44 йому. Ще й жаліється мені на проблеми своі, бо знає що я завжди відгукуюсь, просто по-людськи, а він все життя користувався і зараз продовжує. А я не можу твердо послати. Скільки раз посилала і блокувала, він знов з далеку, через дітей… і такий хорошенький… не хоче втрачати контроль от і дьоргає як може
1
Мы иногда зря все тянем, мужчины думают что все хорошо и не напрягаются. Я тоже сильно экономила как была в декрете, а муж думал что нам хватает и зачем делать что то больше. Так своего мужа я разбаловала сначала, дурой была.
Я просто звикла що він не чужа людина. Так швидко не можу. У нас діти він допомагає, що потрібно. Але боляче, що я йому байдужа, а він мені ще ні
1
Я. Але він поіхав в інше місто, рік жив там, мене не кликав до себе. То ж розлучення було скоріше- я взяла відповідальність і прийняла рішення яке було очевидним. Він каже, що це я винна, але він навіть не спробував щось врятувати, я розуміла тоді, що ми чужі. Але важко і сумно що 22 роки і така байдужість з його боку
Вы его посылаете с одной стороны а с другой — бегаете его фейсбук проверяете что он там постит или удаляет. Вы сама себе противоречите
Вы себя полюбите . Вы ж вероятно даже не знаете что такое любовь к себе , безотносительно какого-то мужика
Вы себя полюбите . Вы ж вероятно даже не знаете что такое любовь к себе , безотносительно какого-то мужика
Зачем вы вообще с ним общаетесь и мучаете себя? Сократить общение до минимума, если полностью исключить из за детей невозможно . Поставить точку в голове для себя, не тешить себя надеждами никакими , не думать почему и как он там удалил . Вообще не смотреть его соц сети . Все , это чужой вам человек
Если любите читать — найдите и почитайте любую литературу по поводу утраты — как люди справляются . Можно даже художественную .
Пережить развод после 20 лет брака это дело не одного года для многих людей
Пережить развод после 20 лет брака это дело не одного года для многих людей
Я от знаю, так багато жінок розлучились і справились, і я ніби все ок… Квартира, машина, жити є за що, але морально накриває іноді.
Дивлюсь на нього і думаю, такий гарний і я ще нічого… живіть і радуйтесь, діти дорослі…
В нього бронь, їздить в Карпати, зі мною не їздив(
Так обідно, що я йому не потрібна ще в шлюбі була, зараз тим більше. Разом з 18 років мені було))
Дивлюсь на нього і думаю, такий гарний і я ще нічого… живіть і радуйтесь, діти дорослі…
В нього бронь, їздить в Карпати, зі мною не їздив(
Так обідно, що я йому не потрібна ще в шлюбі була, зараз тим більше. Разом з 18 років мені було))
1
1
Так буває. Проживіть цю втрату до кінця, скільки б часу це не зайняло. Щоб потім розквітнути знову.
Якщо ви лояльно ставитеся до психологів — можна звернутися до них. Я після розлучення зверталася , саме шукала того хто розуміється на болях втрати і може підтримати в цьому. Але на Советчице багато хейтерів таких спеціалістів тому я обережно про це кажу .
Книжки також допомагають. Перною мірою . І звісно час
Якщо ви лояльно ставитеся до психологів — можна звернутися до них. Я після розлучення зверталася , саме шукала того хто розуміється на болях втрати і може підтримати в цьому. Але на Советчице багато хейтерів таких спеціалістів тому я обережно про це кажу .
Книжки також допомагають. Перною мірою . І звісно час
2
Вообще далеко не факт, что вам обидно конкретно из-за того, что потеряли его как мужчину любимого. Это какая то возможно борьба за то, кто счастливее после разрыва. И так как вы еще не наладили свою личную жизнь и не наслаждаетесь ею, то такая реакция на его счастливую рожу)
2
Ну пізд€ць лох педальний і ви даєте? Ви що клуша якась безмозгла??? Чоловіки мають гроші заробляти і приносити, а не жінки... Чи ви конь колгоспний??
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу