Про грудне молоко

У 2008 році біологиня Кеті Гайнд відкрила те, що наука ігнорувала століттями: грудне молоко — це не фіксована формула, а повідомлення, що постійно змінюється.

Під час досліджень макак у Каліфорнії Гайнд помітила дивний закономірність.
Якщо у самки народжувався самець, її молоко ставало густішим, багатим на жири й білки (справжнє «паливо високого октанового числа»).
Якщо ж народжувалася самочка — молока ставало більше, і воно містило більше кальцію.

Але як тіло матері “розуміло”, що потрібно змінити хімічний склад залежно від статі малюка?

Так вона вийшла на механізм, який сьогодні вважають одним із найфантастичніших у біології людини: зворотний потік.

Багато років вважалося, що молоко рухається лише в одному напрямку — від матері до дитини.
Ми помилялися.

Коли дитина смокче груди, створений вакуум всмоктує крихітну кількість її слини назад у сосок матері.

І тут починається справжня магія: тканини молочної залози аналізують цю слину. Це — біологічний сканер.

Якщо в слині є сигнали про те, що дитина має гарячку або інфекцію, тіло матері за лічені години починає виробляти антитіла, спеціально спрямовані проти цього збудника.

Якщо малюк перебуває у стресі, молоко змінює рівні гормонів (наприклад, кортизолу), впливаючи на його емоційний стан.

Молоко змінюється між ранком і вечором.
Змінюється, якщо дитина хворіє.
Змінюється залежно від того, хлопчик це чи дівчинка.

Як підсумувала Гайнд: «Грудне молоко — це їжа, ліки і сигнал одночасно».
Це найскладніша комунікаційна система природи — тиха розмова між двома тілами, яку сучасна технологія досі не здатна повністю відтворити.

Історично та науково підтверджено: Katie Hinde, PhD — Лабораторія порівняльної лактації, Університет штату Аризона.